загальній тенденції збільшення з часом онкосмертності для усіх регіонів визначається деяке збільшення цих показників для "центрального" та "північного" регіонів у зрівнянні з "південним" регіоном.
На це вказує також проведена за допомогою тесту "Хі-квадрат" [6] перевірка вірогідності різниці між показниками смертності від раку серед населення досліджуваних регіонів ("центральний", "північний" та "східний") у порівнянні з контрольним ("південний") регіоном області за період 1979-96 рр. (табл. 2). Рівень значущості нами прийнятий 0,05 (95% вірогідності).
Отримані результати свідчать про наявність вірогідного перевищення показників СРЗ для населення "центрального" регіону над відповідними показниками "південного" регіону майже у всі роки протягом 1979-96 рр. Розмах цього перевищення склав від 10-15% у 1980-85 рр. до 40-60% - у 1988-92 рр. У 1995-96 рр. різниця між показниками була на рівні 10-20%. Для показників СРЗ серед населення "північного" регіону вірогідне перевищення над показниками "південного" регіону реєструвалося непостійно, але більш ніж у 50% з досліджуваних років. Стосовно східного регіону цього сказати не можна: збільшення показників СРЗ серед населення цього регіону над показниками СРЗ серед населення "південного" регіону відбулося лише у деякі окремі роки.
Для визначення головних чинників впливу на смертність від ракових захворювань серед населення "центрального" регіону, яке зазнає, як і населення "північного" регіону, підвищеного впливу радону, та мешкає до того ж у зоні впливу наслідків Чорнобильської аварії і скидів ПУ АЕС, аналіз був звужений до перевірки вірогідності різниці між показниками СРЗ для "центрального" регіону по відношенню до трьох інших регіонів області.
Проведене зрівняння цих показників СРЗ за період 1991-96 рр. як попарно між районами [7], так і узагальнено по регіонах (табл. 3) пред-ставило однакову ситуацію. Між показниками СРЗ для населення Арбузинського, Вознесен-ського та Первомайського районів по відно-шенню до південних районів майже у кожний з цих років спостерігалася істотна різниця (р<0,05). По відношенню до показників СРЗ для населення "східного" регіону перевага відчулася трохи рідше, головним чином на початку 90-х років.
Треба відмітити характерну майже для всіх років перевагу СРЗ (з високим ступенем вірогідності р<0,01) для населення Первомайського району по відношенню до районів південного та східного регіонів. Виняток склали показники зрівняння з південними районами даних СРЗ по Доманівському району: істотні розходження отримані тільки у деякі роки по окремих районах.
Однак, зрівняння показників СРЗ для "центрального" регіону з показниками СРЗ районів, які також віддалені від ПУ АЕС, але мають близькі природні особливості ("північний" регіон), свідчить, що істотної різниці практично не знайдено. Так, результати зрівняння з "північним регіоном" показників СРЗ по Вознесенському району підтвердили наявність різниці лише у 1991 та 1995 рр., по Арбузинському - лише у 1992 р., по Доманівському районі різниці взагалі не знайдено. І тільки по Первомайському району ця різниця була неодноразова (у 1991-1993 та 1995 рр.)
Проведений попарно між районами і узагальнено по регіонах аналіз даних СРЗ серед населення зрівнювальних регіонів дає можливість зробити завчасний висновок про існування тенденції збільшення смертності від ракових захворювань серед населення, яке мешкає у регіонах з підвищеним опроміненням від радону.
Коливання результатів зрівняння серед районів "центрального" регіону (Первомайський, Доманівський райони) потребує проводити подальші дослідження з більш детальним розподілом цього регіону за видом, кількістю та розміром радіаційних факторів. Враховуючи, що на території кожного визначеного регіону є ділянки з характерним радіаційним навантаженням, у подальшому, щоб встановити більш чіткий зв'язок радіаційного опромінення з онкозахворюваністю людини, потрібно роздивитися додаткові статистичні дані захворюваності населення у конкретному населеному пункті, у родині.
Висновки. 1. Для регіонів з різним рівнем радіаційного навантаження на людину існує різниця у середньорічних темпах приросту онкозахворюваності і смертності від неї. 2. Для регіонів, де має перевагу "радоновий" фактор, визначена тенденція впливу цього фактору на смертність серед населення від ракових захворювань. 3. Дослідження необхідно продовжувати вже в окремих населених пунктах, з урахуванням радіаційного складу раціону харчування та умов мешкання людини.
Література.
1. Человек и окружающая среда / Н.С.Бабаев, В.Ф.Демин, Л.А.Ильин, В.А.Книжников и др. - М.: Энергоатомиздат, 1984.
2. Ильин Л.А., Книжников В.А. Актуальные вопросы гигиенического регламентирования для агентов, обладающих канцерогенным действием // Гигиенические проблемы радиационного канцерогенеза. - М., 1979.
3. Гофман Дж. Рак, вызываемый облучением в малых дозах. - 1994.
4. Материалы показателей здоровья населения управления охраны здоровья Николаевской области за 1979-96 гг.
5. Санитарная статистика / Р.Н.Бирюкова и др. - М., 1979.
6. Дайменд C. Мир вероятностей. - М., 1990.
7. Grigorieva L.I., Tomilin Y.A. To the question about the determination of radiation influence єХєй to the onkological rate and the mortality from her. (Materials of Scientific-Practical Conference 'System analysis in ecology' Sevastopol, 1996).