сосни може мати місце з двох причин: внаслідок різниці за віком цих деревостанів, або внаслідок генетичних особливостей цих деревинних порід. Відповідь на це питання дадуть наступні моніторингові спостереження.
Як бачимо з даних таблиці 2, у сосни кримської і сосни звичайної спостерігається істотна різниця в масі у дерев різних груп росту. Маса кращого дерева сосни кримської більша від маси середнього в 1,9 і відстаючого в рості майже в 5 разів. У сосни звичайної ці показники мають значення відповідно 4,0 і 15,2 раза. Основну участь в загальній масі дерев займає маса стовбура. Так, у сосни кримської маса стовбура складає від 31,4 до 47,1 %, у сосни звичайної - 41,6-73,9 %. Слід звернути увагу на те, що у сосни кримської відносна участь деревини стовбура у загальній масі дерева найбільша серед дерев, які відстають у рості, а у сосни звичайної навпаки - у кращих дерев.
Відносна участь маси коренів складає у сосни кримської 15,2-24,1 % (середня - 19,2 %), у сосни звичайної 10,1-38,6 %, (середня - 23,4 %). На відміну від стовбурової деревини тут спостерігається однакова закономірність, яка полягає в тому, що з погіршенням росту дерев відносна участь маси коренів збільшується.
Порівняння одержаних значень відносної маси коренів сосни звичайної з даними, що одержані для умов Західного Лісостепу [4], дає такі результати:
Західний Лісостеп: вік дерев - 27 років, загальна маса модельних дерев 42,9-320,7 кг, відносна маса коренів 11,2-13,2 % (середня 12,5 %);
Кінбурнська коса: вік дерев 37 років, загальна маса
модельних дерев 20,7-317,4 кг, відносна маса коренів 10,1-38,6 %(середня 23,4 %).
Отже, погіршення екологічних умов на Кінбурнській косі в порівнянні з умовами Західного Лісостепу (Львівська обл.) викликало збільшення відносної маси коренів в загальній масі дерев майже в 2 рази при майже однаковій загальній масі дерев.
У сосни кримської гілки від загальної маси дерева складають 10,2-26,6 %, збільшуючись від дерева відстаючого росту до кращого дерева. Сухі гілки в цьому віці відсутні. У сосни звичайної у 35-річному віці утворюється значна маса сухих гілок. Так, із загальної маси гілок 2,6-33,3 кг маса сухих гілок 0,7-14,0 кг ( тобто 26,8-60,0 %). Відносна маса живих гілок у дерев сосни звичайної відрізняється неістотно і знаходиться в межах 8,9-9,9 %.
Значна відносна частина маси зафіксована в усіх модельних дерев - 18,4-29,6 % від загальної маси. Це свідчить про те, що в даному віці сосні кримській притаманна досить велика потужність асиміляції сонячної енергії і утворення органічної речовини. У всіх дерев найбільшу масу має однорічна і дворічна хвоя, яка є найбільш біологічно активною. Маса трирічної хвої різко (в 2,4-4,7 раза) зменшується. Хвоя 4-річного віку у незначній кількості зберігається у кращих і середніх дерев, у відстаючих дерев вона відсутня. Репродуктивні органи (шишки) у сосни кримської представлені у дерев всіх груп росту. Маса їх незначна, однак наявність шишок одно- і дворічного віку свідчить про те, що сосна кримська в екологічних умовах Кінбурнської коси може природно поновлюватись вже з 14- річного віку. Одночасно це свідчить про прискорений фізіологічний розвиток її в даних умовах.
На відміну від сосни кримської, асиміляційний апарат (хвоя) у сосни звичайної в 35-річному віці займає незначну частину від загальної маси дерев: 6,8-8,4 %. Це в основному хвоя одно- і дворічного віку. Хвоя 3-річного віку присутня в незначній кількості, а 4-річна відсутня у дерев всіх груп росту. Репродуктивні органи в незначній кількості притаманні лише деревам кращого і середнього росту. У дерев, відстаючих у рості, шишки відсутні.
Це свідчить про те, що сосна звичайна в даних екологічних умовах може природно поновлюватись, але ця властивість в неї набагато менша, ніж у сосни кримської. Разом з тим на пробних площах зафіксована абсолютна відсутність природного поновлення сосни кримської і сосни звичайної. Це може бути наслідком двох причин: утворення нежиттєздатного насіння, або екстремальні умови для сходів. З'ясування цього вимагає спеціальних досліджень.
Наявність в опаді значної кількості шишок минулих років (5-6 річної давності) є свідченням затухання репродукційної здатності сосни звичайної в останній період, що свідчить про її прискорений фізіологічний розвиток в даних умовах.
Дані таблиць 1, 2, 3 дозволяють представити загальні запаси органічної маси, яку накопичує сосна кримська і сосна звичайна відповідно в 14- і 35-річному віці в екологічних умовах Кінбурнської коси (табл. 3).
Отже, в 14-річному віці в деревостанах сосни кримської накопичено 59 т органічної маси, або в середньому за рік - 4,2 т/га. В основному накопичення відбулось за рахунок дерев середнього росту.
В деревостані сосни звичайної в 35-річному віці запас фітомаси склав 96 т/га, або 2,5 т/га в середньому за рік. Слід мати на увазі те, що тут не врахований запас фітомаси, який надійшов з грунту за рахунок природного відпаду дерев, кількість яких складає в деревостанах сосни кримської 1356, у сосни звичайної - 1932 шт.
Враховуючи те, що запаси стовбурової деревини за вік досліджень тут склали лише відповідно 23,3 і 59,3 т/га, слід вважати, що основне значення першого покоління лісу в екологічних умовах Кінбурнської коси полягає в позитивній зміні ґрунтових умов у напрямку зберігання піщаної арени органічною речовиною і підвищення рівня їх потенціальної родючості.
Такими