структурованою і упорядкованою.
Комплексний характер екологічної інформації зберігається на всіх рівнях. При цьому біологічна складова є обов'язковим елементом, а інші складові можуть бути і не представлені в окремих повідомленнях. Біологічна складова виконує особливу утворюючу функцію в екологічному інформаційному комплексі; без неї екологічна інформація перестає бути такою. Біологічна складова залучає біологічний об'єкт і фактори живої природи. Обидва ці елементи симетричні і можуть замінювати один одного.
Обов'язкова наявність біологічної складової на всіх рівнях робить можливим використання її особливостей як початкових показників для класифікації екологічної інформації. Наука про живе накопичила вже чималий досвід класифікації і систематизації, і його обов'язково повинно бути використано в класифікації екологічної інформації.
Цінність і новизна запропонованої точки зору полягає в її спрямованості і зосередженості на живих об'єктах, навіть якщо мова йде про техно- або соціосферу. Лише дотримання принципу біоцентризму, який повинен замінити антропоцентризм в екологічній теорії і практиці, може забезпечити екологічну безпеку людства і спрямувати його в напрямку сталого розвитку.
Література
1. Хёсле В. Философия и экология. - М.: Наука, 1993. - 205 с.
2. Экологический энциклопедический словарь / И.И.Дедю. - Кишинев: Гл. ред. МСЭ, 1988. - 408 с.
3. Краснова М. Право громадян на екологічну інформацію: Проблеми гарантій реалізації та захисту // Право України. - 1997. - № 2. - С. 42 - 48.