УДК: 621.1:621.3+669.8

ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ В.В.

Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили, м. Миколаїв, Україна

Добровольський Валерій Володимирович, кандидат технічних наук, доцент, професор кафедри екології та природокористування МДГУ імені Петра Могили, член-кореспондент УЕАН. Коло наукових інтересів - теорія екології, екологічна освіта. Опубліковано 120 наукових праць

УМОВИ МІНІМІЗАЦІЇ

ЕКОЛОГІЧНОЇ НЕБЕЗПЕЧНОСТІ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБ'ЄКТА

Виконано аналіз стану енергетики в Європі. На прикладах динаміки світової енергетики отримано підтвердження дії біосферних законів. Зроблено прогноз розвитку регіональної енергетики. Обґрунтовано умови забезпечення екологічної безпеки джерел енергії.

The analysis of the state of energy in Europe is made. On the examples of dynamics of worlds' energy confirmation of action of biosphere laws is got. The prognosis of development of regional energy is done. The terms of ecological safety of sources of energy are grounded.

Вступ

Історія розвитку людства невід'ємна від історії вдосконалення енергетики, а початком антропогенезу слід вважати саме розумне використання енергії для задоволення потреб. Енергетичне машинобудування, а не якась інша галузь людської діяльності, дало поштовх до промислової революції.

За двісті років індустріалізації суспільство створило значну кількість технічних рішень щодо розширення джерел та ефективності використання енергії. Незважаючи на це, з кожним роком загострюється проблема отримання енергії і задоволення потреб значної кількості землян. Одночасно все більш загрозливим стає вплив енергетики на якість середовища проживання людей. Тому найактуальнішою проблемою сучасності є наукове обґрунтування розвитку енергетики в найближчі роки і в перспективі з мінімальною небезпекою для навколишнього середовища.

Вказана проблема вирішується, головним чином, шляхом інженерних техніко-економічних обґрунтувань. Порівняно недавно зроблено спробу виконати аналіз перспектив розвитку деяких типів енергоустановок з використанням біосферних (екологічних) законів [2, 5]. У цій роботі автор розширює методологічні підходи й перелік об'єктів аналізу та намагається обґрунтувати умови мінімізації екологічної небезпеки енергетичних установок.

1. Аналіз літератури

Енергетика як галузь виробничої діяльності людей, характеризується широким аспектом проявів, об'єктів, властивостей тощо (рис. 1).

Аналіз наявних матеріалів виявляє велику зацікавленість питаннями теорії і практики енергетики широкого кола організацій і осіб: вчених, практиків, управлінців, політиків, громадськості, що є свідченням її важливості для суспільства. У роботах [1, 10, 11, 12, 14] висвітлюються теоретичні аспекти пошуку перспективних джерел енергії, аж до створення штучного фотосинтезу. Як приклад складності задач на цьому шляху приводиться півстолітня дуже коштовна і поки що безрезультатна робота вчених-фізиків над проблемою термоядерного синтезу. Нагадаємо, що перші термоядерні електростанції планувалося запустити до 2000 року [1]. Вказується на відсутність єдності поглядів науковців на місце того чи іншого типа енергетичних установок в електроенергетиці чи на технічні рішення в межах одного типу установок. Зокрема відмічаються два діаметрально протилежні погляди на подальший розвиток ядерної енергетики - якщо одна група фахівців задовольняється підвищенням безпеки реакторів, принципи роботи яких були розроблені в 70-ті роки минулого століття, то інші вимагають принципових конструктивних змін [9, 11, 14]. Навіть є думка, що ядерну енергетику занадто рано перевели в ранг інженерних дисциплін - у ній ще не вирішено багато чисто наукових проблем [9, 11].

Аналіз наявних матеріалів виявляє велику зацікавленість питаннями теорії і практики енергетики широкого кола організацій і осіб: вчених, практиків, управлінців, політиків, громадськості, що є свідченням її важливості для суспільства. У роботах [1, 10, 11, 12, 14] висвітлюються теоретичні аспекти пошуку перспективних джерел енергії, аж до створення штучного фотосинтезу. Як приклад складності задач на цьому шляху приводиться півстолітня дуже коштовна і поки що безрезультатна робота вчених-фізиків над проблемою термоядерного синтезу. Нагадаємо, що перші термоядерні електростанції планувалося запустити до 2000 року [1]. Вказується на відсутність єдності поглядів науковців на місце того чи іншого типа енергетичних установок в електроенергетиці чи на технічні рішення в межах одного типу установок. Зокрема відмічаються два діаметрально протилежні погляди на подальший розвиток ядерної енергетики - якщо одна група фахівців задовольняється підвищенням безпеки реакторів, принципи роботи яких були розроблені в 70-ті роки минулого століття, то інші вимагають принципових конструктивних змін [9, 11, 14]. Навіть є думка, що ядерну енергетику занадто рано перевели в ранг інженерних дисциплін - у ній ще не вирішено багато чисто наукових проблем [9, 11].

Значна увага приділяється стану і перспективам розвитку вітчизняної енергетики [3, 7, 8, 9, 13, 15, 16]. Але і тут спостерігається значна розбіжність у поглядах. Наприклад, незважаючи на наявність державних документів, зокрема "Енергетичної стратегії України на період до 2030 року", традиційні виробники електроенергії планують збільшувати кожен свою частину - на теплових станціях з 40 % до 67 %, а на АЕС - з 50 % до 65 %. І це при тому, що свій внесок повинні збільшити станції, які працюють на відновлювальній енергії. Наприклад, планується підвищення частки вітроенергетики до 30 % від встановлених потужностей.

Підкреслюється важливість проблеми ефективності використання енергії в Україні, яка

по цьому показнику значно відстає від інших країн [16].

У фундаментальних роботах вітчизняних вчених наведено значний статистичний матеріал по стану світової енергетики і зроблено прогноз щодо шляхів розвитку енергетики України [7, 9, 13].

Серед загальнотеоретичних робіт по темі, перш за все, слід послатися на Ю. Одума (США), який розглядав енергозабезпеченість екологічних систем [4]. По особливостям енергетичних зв'язків він виділяє чотири групи екосистем: природні