УДК: 502.34: 504.3.054

ФЕДАК І.А.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Україна

Федак Ірина Андріївна, асистент кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

УКРАЇНА ЯК СТОРОНА КОНВЕНЦІЇ ПРО ТРАНСКОРДОННЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ НА ВЕЛИКІ ВІДСТАНІ

Екологічна складова національної безпеки України перетворюється на один із домінуючих чинників внутрішньої та зовнішньої політики української держави. Сьогодні екологічні проблеми окремих країн і регіонів переросли в глобальну проблему всієї планети. Вирішення цих проблем вимагає співробітництва держав світу, об'єднання зусиль міжнародних організацій, громадських об'єднань і всього населення планети.

The ecological constituent of Ukrainian national safety grows into the one of the most important factors of the external and internal policy of Ukraine. Nowadays the ecological problems of separate countries and regions outgrew in the global problem of the whole planet. The decision of these problems requires collaboration of the states of the world, association of the efforts of the international organizations, public associations and the whole population of the planet.

Забруднюючі речовини, що надходять у навколишнє середовище на суверенній території держави, у результаті процесів переносу можуть перетинати національні кордони й забруднювати території інших держав. Джерелами надходження цих забруднюючих речовин у навколишнє середовище є викиди їх в атмосферу, скидання в поверхневі води суші (ріки, озера), у морські води в межах національної акваторії [2].

Основну роль у транскордонному забрудненні практично завжди відіграють атмосферні викиди. Це пов'язано з тим, що саме в такому випадку найчастіше реалізуються можливості далекого, у тому числі транскордонного, переносу забруднюючих речовин. Основними факторами, що визначають роль забруднюючих речовин в атмосферному транскордонному переносі, є характер поширення цих речовин і продуктів їхнього перетворення в атмосфері; обсяг викидів; подальша міграція й трансформація в інших середовищах після випадання з атмосфери; вплив на природні процеси й екосистеми.

Під транскордонним забрудненням повітря розуміють забруднення атмосфери, фізичне джерело якого розташоване повністю або частково на території, яка знаходиться під національною юрисдикцією однієї держави, і негативна дія якого проявляється на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншої держави, на такій відстані, що в цілому неможливо визначити частку окремих джерел або груп джерел викидів [6].

Щоб управляти процесом поширення транскордонного забруднення, Організація Об'єднаних Націй, Економічна Комісія для Європи ініціювали Конвенцію про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (1979). Основними принципами діяльності сторін Конвенції ЄЕК ООН про транскордонне забруднення повітря на великі відстані є охорона людини й навколишнього середовища від забруднення повітря. Конвенція встановила необхідність проведення регулярних спостережень і досліджень впливу транскордонних повітряних потоків токсичних речовин, насамперед, на природні екосистеми, а також на соціально-екологічні системи. На сьогодні прийняті 8 протоколів до вищезгаданої Конвенції, що мають особливе значення для її реалізації.

Співробітництво держав у рамках вищезгаданих актів реалізується за такими основними напрямками: взаємні консультації й переговори; моніторинг й оцінка стану навколишнього середовища; обмін науковою, технічною, технологічною інформацією, обмін фахівцями; контроль за реалізацією актів у формі періодичних доповідей, повідомлень і нарад.

Відповідно до вимог Конвенції, країни- учасниці взяли на себе зобов'язання щорічно надавати в Секретаріат Конвенції поточну інформацію про викиди в атмосферу тих або інших забруднюючих речовин. Інформацію представляють у максимально деталізованому вигляді: просторовий розподіл викидів по території країни з розширенням 50х50 км, сезонні варіації емісії, розподіл викидів по висоті, розподіл частинок-носіїв забруднюючих речовин за розмірами, фізико-хімічні форми забруднюючих речовин у викидах, розташування і характеристики окремих потужних точкових джерел. Така інформація надзвичайно важлива для підвищення надійності оцінок атмосферного перенесення забруднювачів.

Відбір проб і аналіз всіх забруднювачів, а також контрольні методи вимірювань для калібрування автоматизованих систем вимірювання повинні відповідати нормам, встановленим Європейським комітетом стандартів (ЕКС) або Міжнародною організацією із стандартизації (І8О). Якщо відповідні норми ЕКС або І8О відсутні, то застосовуються національні норми. Національні норми можуть також застосовуватися, якщо вони забезпечують результати, еквівалентні нормам ЕКС або І8О.

На сьогодні мережа моніторингу важких металів ЕМЕП налічує 65 вимірювальних станцій, з яких 22 вимірюють концентрації важких металів як у повітрі, так і в опадах. На 15 станціях вимірюється хоча б одна форма ртуті. Проте станції моніторингу нерівномірно розподілені по території Європи: вимірювання практично відсутні в південній і східній частинах території досліджень [3].

Вперше дослідження транскордонних переносів в Україні почали проводити на базі створених у 70-80-х роках біосферних заповідників. У Чорногірському масиві Українських Карпат, де на той час уже існував заповідник, планувалося відстежувати процеси західного транскордонного переносу речовини у нижній тропосфері. Ця проблема є актуальною для західних прикордонних областей України [9].

Однак, через слабку інтегрованість української науки в світовий та європейський природоохоронний процес, такі роботи в Україні є епізодичними, відірваними від міжнародних програм, а в Карпатах практично відсутніми.

Наукові основи управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні були сформовані в працях закордонних економістів: М. Аммана, С. Аткінсона, С.Я. Кофала, К. Конрада, Г. Классена, С. Круітваген, А. Крупніка, Г. Стінглера, Д. Сімпсона, Т. Селдена, Д. Сонга, Т. Тіетенберга, Н. Шафіка, а також розглянуті в роботі О.М. Теліженка.

Україна є другою за величиною країною в Європі (загальна площа 603 548 км2), і межує з сімома країнами, тому надає особливого значення питанням транскордонної