В України тісні екологічні зв' язки з сусідами. В середніх широтах Північної півкулі переважає західне перенесення повітряних мас, з якими до нас потрапляють забруднення із Західної Європи (рис. 1-3). У нашій країні забруднення повітря задекларовано як пріоритетний напрямок для міжнародної співпраці. За даними державного комітету статистики України за період 1990-2006 років, викиди в атмосферне повітря від стаціонарних і пересувних джерел скоротилися в 2,2 рази (рис. 4-5). Загальний обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря в Україні в 2006 р. становив 7027,6 тис. т, з них від стаціонарних - 69 %, від пересувних - 31 % [7].

Головним аргументом, який може бути висунутий проти країни, яка не дотримується міжнародних норм обмеження викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, є встановлення демпінгових цін на експортовану продукцію за рахунок економії на заходах щодо запобігання забруднення атмосферного повітря. Тому перехід на міжнародні норми й вимоги по запобіганню забруднення атмосферного повітря варто розглядати як необхідну передумову оздоровлення навколишнього природного середовища на національному й міжнародному рівні, а також для забезпечення інтеграції у світову економіку [1].

У цьому контексті, повинні бути розроблені спеціальні закони й правові норми по міжрегіональних питаннях охорони навколишнього середовища, а саме, по правовому регулюванню переносу забруднюючих речовин із суміжних і віддалених територій через адміністративні границі регіонів, установлено юридичну й економічну відповідальності за заподіюваний збиток.

Виконання вимог Європейської Конвенції по транскордонному перенесенню забруднюючих речовин, які прийняла на себе Україна, потребує проведення комплексних і системних досліджень об'єктивних передумов ефективного управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні.

У системі управління якістю атмосферного повітря неврегульованою залишається проблема міжрегіонального забруднення території областей України, не розроблений механізм формування еколого-економічних взаємин між ними.

Створення власне економічного механізму регулювання міжрегіонального забруднення повинне містити в собі:

- визначення природного й економічного збитку, викликаного трансграничним переносом;

- оцінку наслідків збитку для навколишнього середовища, економіки й населення;

- врахування особливостей соціально- економічного розвитку регіонів;

- впровадження системи компенсацій за міжрегіональне забруднення навколишнього середовища;

- створення міжрегіональної системи екологічного страхування й системи позабюджетних фондів. У першу чергу необхідно для кожної адміністративно-територіальної одиниці встановити норматив якості навколишнього середовища відповідно до вимог міжнародних угод і конвенцій. Концепція критичних навантажень, прийнята в рамках Конвенції про трансграничне забруднення повітря на великі відстані, найкраще відповідає вимогам сучасних підходів. Критичне навантаження визначається як рівень впливу одного або декількох забруднювачів повітря, нижче якого, відповідно до сучасного рівня знань, не виникає істотних шкідливих наслідків для конкретних чутливих елементів [5].

Підхід, заснований на принципі критичних навантажень використовується в ході комплексного взаємозалежного процесу, за допомогою якого можуть бути реалізовані на практиці погоджені стратегії скорочення забруднення повітря в Україні. На початкових стадіях процесу критичні навантаження порівнюються з показниками фактичного осадження, отриманими за допомогою розрахунків по математичних моделях, що зв'язують викиди з осадженням. Потім виявляються райони, в яких у цей час перевищені критичні навантаження, і далі розробляються стратегії скорочення викидів до таких рівнів, при яких критичні навантаження не перевищуються. В останні роки концепція критичних навантажень одержала міжнародне визнання як основний управлінський принцип для проведення подальшого скорочення забруднення повітря в Європі [8].

Отримана в результаті застосування даної методики інформація розширює адміністративні можливості прийняття рішень у сфері економіки й природокористування, тому що дає об' єктивну картину забруднення територій і пропонує шляхи їхнього найкращого захисту при найменших витратах на реалізацію; дає можливість картографування екосистем різного ступеня ризику з обліком їхньої природної стійкості й біорізноманіття. Проведені розрахунки за конкретні роки й при значному просторовому розширенні можуть розглядатися як моніторинг стану навколишнього середовища, а отримані результати узгоджуються з даними глобального моніторингу в межах Європейського континенту. Впровадження запропонованого методу буде сприяти ефективному управлінню природокористуванням у сучасних економічних умовах України.

Новим аспектом у системі управління якістю атмосферного повітря є принцип екологічної відповідальності регіонів один перед одним. Незважаючи на те, що сьогодні ця відповідальність ще незатверджена, необхідність обліку забруднюючих речовин, що надходять на територію регіону від віддалених джерел, є очевидною. Дослідження показують, що, у кількох областях України, розташованих у її західній частині, зовнішнє трансграничне забруднення територій становить у середньому 60 % від сумарного. У свою чергу, в індустріально розвинених регіонах експорт забруднюючих речовин у сусідні регіони може досягати більше 80 % від величини власних емісій [10].

Для оцінки міжрегіональних потоків забруднюючих речовин потрібно розробити взаємопогоджувану систему математичних

моделей і методичних матеріалів, що дозволяла б здійснювати відповідні розрахунки в масштабі всієї Європи, України, а також детальніші оцінки забруднення з більшим просторовим поширенням у рамках окремої області. При цьому з'являється можливість розрахувати як сумарне випадання забруднюючих речовин на територію досліджуваної області від всіх європейських джерел, так і внесок у сумарне випадання окремо взятого регіону. Таким чином, визначається взаємний вплив джерел однієї області або країни на забруднення в іншій, що створює основу для встановлення взаємної відповідальності суб'єктів господарської діяльності в різних регіонах за створення несприятливої ситуації й застосування до них різних засобів економічного й адміністративного впливу.

Одним із підходів до проблем економічного регулювання транскордонного впливу господарської діяльності на стан навколишнього середовища є розподіл між регіонами квот викидів і подальша організація між