ними економічних відносин із приводу використання цих квот [13]. Якщо, наприклад, частина викидів від джерел, розміщених у регіоні А, переноситься в регіон Б, то підприємства першого регіону витрачають не тільки квоту регіону А, але й квоту регіону Б. До цієї ситуації застосовують принцип "забруднювач платить". Його реалізація припускає, що підприємство регіону А, чиї викиди - причина транскордонного переносу, розплачуються за використання квоти, що належить регіону Б.
Ефективність торгівлі емісійними
сертифікатами залежить від мотиваційних чинників, головним серед яких є мінімізація витрат на досягнення (підтримання) цільового
рівня емісії. Оскільки ціна якості атмосферного повітря залежить від рівня економічного розвитку суб'єкта, то сутність мотиваційних чинників і, що найбільш важливе, ціна емісійних сертифікатів, суттєво зміняться. Щодо засад торгівлі емісійними сертифікатами, то потрібно враховувати рівень економічного розвитку суб'єктів купівлі - продажу.
Існують дві об'єктивні передумови перерозподілу емісії через систему торгівлі емісійними сертифікатами: різний рівень питомих витрат для різних джерел емісії при однаковому поточному рівні знешкодження викидів; різний базовий рівень знешкодження викидів. Тоді об'єктивною умовою перерозподілу емісії серед країн-учасниць Конвенції буде мінімізація їх сукупних витрат, необхідних для забезпечення нормативного рівня емісії. Разом з тим, запропонована умовами Конвенції модель, в основу якої покладений принцип контролю за емісією окремих забруднювачів на обмеженій території, недозволяє враховувати важливі екологічні, природнокліматичні та соціально-економічні характеристики території, яка сприймає забруднення [13].
Сучасний стан проблеми управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні потребує суттєвого вдосконалення існуючих та розробки нових теоретичних положень, які б відображали причинно-наслідкові зв'язки між економічними і природними системами. Для вдосконалення системи відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства, необхідно запровадити економічний механізм вирішення міжрегіональних конфліктів при транскордонному перенесенні забруднюючих речовин.
ЛІТЕРАТУРА
1. Голуб А.А., Струкова Е.Б. Экономика природопользования. - М.: Аспект Пресс, 1995.
2. Данилов-Данильян В.И. Трансграничный перенос загрязнений - основная причина региональной экологической опасности / В.И. Данилов-Данильян, М.Ч. Залиханов, К.С. Лосев // Данилов-Данильян В.И. Экологическая безопасность. Общие принципы и российский аспект / В.И. Данилов-Данильян, М.Ч. Залиханов, К.С. Лосев. - М., 2001. - Гл. 5.1. - С. 121-127.
3. Информационный отчет ЕМЕП 2/2003 (Июнь 2003): Тяжелые металлы. Метеорологический синтезирующий центр "восток" (И. Ильин, О. Травников), Координационный химический центр (В. Аас, Х. Уггеруд ).
4. Качинський А., Хміль Г. Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та державна політика. - К.: НІСД, 1997. - 127 с. (Сер. "Екологічна безпека"; Вип. 3).
5. Киселев В.Б., Морозова И.А., Шмидова Л.Б. и др. "Региональная оценка атмосферного загрязнения как основа оптимизации эколого-экономических решений". Под ред. В.К. Кузнецова, В.Б. Миляева. - СПб., 2000. - 80 с.
6. Конвенция о трансграничном загрязнении воздуха на большие расстояния от 13 ноября 1979 г. Женева : ООН, 2001. - 51 с.
7. Линюк Оксана Євгенівна. Статистичний аналіз забруднення та охорони атмосферного повітря в Україні: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.03.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2002. - 20 с.
8. Миляев В.Б. Трансграничное загрязнение воздушного бассейна на примере Северо-Западного региона / В.Б. Миляев, И.А. Морозова // Обзор. информ. / ВИНИТИ. Сер. Проблемы окружающ. среды и природ. ресурсов. - 2002. - № 2. - С. 27-35.
9. Міністерство екології та природних ресурсів України. Національна доповідь про стан довкілля та природних ресурсів в Україні у 2001 році. - Київ, 2003.
10. Міністерство екології та природних ресурсів України. Національна стратегія України щодо спільного впровадження та торгівлі викидами. - Київ, 2003.
11. Перелет Р. Международная экологическая безопасность и экономика // Моделирование процессов экологического развития. - М.: ВНИИСИ, 1991. - № 3. - С. 4-10.
12. Руководящие принципы оценки и представления данных о выбросах: Подгот. Целевой группой по кадастрам и прогнозам выбросов и секретариатом / Европейская Экономическая Комиссия - Нью-Йорк; Женева: ООН, 2003. - 69 с.
13. Теліженко Олександр Михайлович. Управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні: Автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.08.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. - К., 2004. - 37 с.