УДК 008 : 37 : 577.4

Тетерін Г.Г., В'юн В.Г., Галушкіна Т.П.

Культура Миру, Освіта та Екологія

Перед Організацією Об'єднаних Націй стоїть завдання докласти ще більших зусиль та привернути нові ресурси для досягнення своєї головної мети: позбавлення наступних поколінь від бід війни. Для цього необхідно не лише змінити військові структури та доктрини, але і зробити корінні перетворення у самій культурі, перетворивши культуру насилля та війни у Культуру Миру.

Забезпечення переходу від культури війни до культури миру ЮНЕСКО вважає своїм першочерговим завданням. Зараз, на порозі XXI сторіччя, відповідна робота вже ведеться на різних рівнях. Культура миру включає в себе цінності, погляди та форми поведінки, відображаючи певні соціальні взаємозв'язки та сприяючи розвиткові таких відносин, котрі засновуються на дотриманні принципів свободи, справедливості та демократії, прав людини у їх повному об'ємі, на терплячості та солідарності, на відмові від насилля, на попередженні конфліктів шляхом усунення їх корінних причин, на вирішенні проблеми шляхом діалогу та переговорів, на гарантії повного здійснення кожним своїх прав та можливості активної участі в процесі розвитку свого суспільства.

Замість втручання в жорстокі конфлікти, що вже спалахнули, та наступного умиротворення більш гуманно та ефективно було б попереджувати таке насилля. В першу чергу шляхом викоренення їх причин. Саме в цьому полягає сутність культури миру.

Людство переживає переломний момент своєї історії. Зміна століть та тисячоліть, завершення технократичного етапу розвитку цивілізації, перехід до ери гуманістичної цивілізації загального одухотворення, формування ноосфери, єдиного інформаційного простору та природно-господарського комплексу Планети ставлять перед освітою нові задачі.

Катаклізми століття, що минає, наклали відбиток на суспільну свідомість у вигляді стійких стереотипів:*

блокової, конфронтаційної, мілітаризованої свідомості;*

політичного, ідеологічного, національного та культурного ізоляціонізму;

Тетерін Генріх Генріхович, аспірант Іиституту проблем ринку і економіко- екологічних досліджень НАН України, стажер Економічного Університету США, три наукових праці.*

фрагментарного та тривожного бачення і розуміння навколишнього світу.

Однією з основних задач освіти у теперішніх умовах, у тому числі по здоланню цих стереотипів, стає утвердження та розвиток Культури Миру у взаємовідносинах між людьми, спільнотами та державами як основної загальнолюдської цінності. Ця задача може вирішуватись зусиллями всіх інститутів суспільства, в першу чергу, усіх суспільних та державних, національних і міжнародних організацій та установ, пов'язаних із освітою.

Культура Миру - нова культура, що формується у протиріччях та зіткненнях традицій, поглядів і переконань, система ідеологічних, економічних, соціальних, культурних, соціально-психологічних, педагогічних факторів, явищ, процесів, котрі впливають одне на одне з глибокою, взаємовпливаючою та взаємозбагачуючою дією.

До цих факторів, явищ та процесів відносяться:*

світ, який змінюється докорінним чином, звичні умови життя, погляди та соціальні установки, що залишаються в минулому. Ще недавно був небезпечний, але об'єктивно виправданий та прийнятний для суспільства давній римський лозунг: "Хочеш миру - готуйся до війни!". Сьогодні підготовка до війни - це підготовка до самогубства та загальної загибелі. Нові реалії породили новий лозунг: "Хочеш миру - готуйся до миру!";*

початковий етап формування ноосфери, у тому числі усвідомлення людством себе як єдиного цілого із загальною долею;*

помітне розширення сутності буття народів та людей, виникаючі прагнення та потреби котрих групуються, доповнюють одне одного або суперечать одне одному, у випадку ж зближення або об'єднання цих прагнень та потреб виникають зсуви у деяких усталених звичках способу мислення людей та народів;*

створення єдиного інформаційного простору на планеті - миттєва передача інформації про всі значні події на Землі, її осмислення та різноманітна, часто суперечлива інтерпретація;*

могутність науки і техніки, що поступово звільняє людину від матеріального рабства, котре обмежує можливості для вільного самовираження; ця могутність відкриває шляхи для всебічного розвитку духовних і моральних, інтелектуальних та естетичних цінностей, необхідних для гармонійного розвитку людини та єдності суспільства;*

стан взаємовпливу, взаємозв'язку та творчого

Галушкіна Тетяна Павлівна, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, вчений секретар Інституту проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України, автор понад 80 наукових праць, у тому числі 7 колективних монографій.

різноманіття, що народжується у складнощах та протиріччях, але несе у собі надію, стає основою плодотворного співробітництва народів та держав;*

зсуви у суспільній психології від національної обмеженості до планетарної свідомості, від насильницького та споживацького відношення до природи до усвідомлення необхідності розумного використання природних та духовних багатств на благо людства, всіх людей Землі, поступовий відхід від блокової, заідеологізованої політики, від стереотипізованих, міфологізованих, конфронтаційних свідомості та мислення;*

юридичне, визнане міжнародною спільнотою оформлення принципу непорушності державних кордонів на основі усвідомлення багатовікового досвіду, неспростовно переконаного, що кордони змиваються лише кров'ю;*

початок формування світоглядних, соціально- психологічних цінностей, установок, поглядів та переконань неприйняття війн, усіх форм насилля та нетерпимості, агресивного націоналізму та расизму, несправедливості та пригнічення;*

апробований сторіччями національний, народний досвід і традиції запобігання та розв'язання конфліктів у власному середовищі та найближчому оточенні;*

визнання гідності та невід'ємних прав кожної людини і народу в скарбницю людської цивілізації;*

норми поведінки людей в нормальних, мирних умовах життя;*

художнє осмислення усіма засобами мистецтва трагічного досвіду минулих поколінь. Однак вікові забобони, основані на реальному, часто трагічному досвіді, що міцно закріпився у свідомості багатьох мільйонів людей, створюють психологічний бар'єр для ідей миру та співробітництва між народами, який важко подолати.

Освіта миру, спрямована на підготовку людей до життя в умовах культури миру, засновується