формування планетарної свідомості та глобального мислення на соціально-психологічному та індивідуальному рівнях стає необхідністю в умовах змін, що відбуваються, зростання взаємопов'язаності народів та держав, насування екологічної загрози, розриву в економічному положенні різних регіонів планети та політичної нестабільності, яка випливає з цього;*

виховання почуття індивідуальної та колективної відповідальності за збереження життя і цивілізації на Землі, за стійкий розвиток та благополуччя окремої людини, суспільств різного рівня і всього людства стає необхідністю в умовах величезної, безперервно зростаючої могутності та озброєності людини: технічної, енергетичної, ядерної, хімічної, біологічної і т.д. Чорнобиль, світові війни та інші рукотворні катастрофи показали, що безвідповідальність однієї людини чи групи осіб у формі некомпетентності, ідеологічних установок, недбалості, байдужості та в інших формах може принести численні складності багатьом мільйонам людей;*

терплячість до чужих поглядів та переконань, вміння слухати і чути іншу точку зору та поважати іншу думку, вміння знайти і здійснити розумний та гідний компроміс і спосіб ненасильницького вирішення конфлікту стає необхідною умовою існування людини і всіх людських спільнот у сучасному складному та суперечливому світі.

Практична реалізація освітніх задач з метою формування культури миру в усіх прошарках суспільства може бути здійснена в результаті таких заходів:*

пошук, розробка та розповсюдження засобів, завдяки яким освіта різного рівня може стати носієм культури миру, каналом, через який ця культура входить у повсякденне життя людини, стає засобом її розвитку та оновлення;*

саморозвиток людини, перенесення акценту з підготовки людини до виконання нею чітко обмежених функцій в соціальній та виробничій сфері на свідому та активну участь людини в житті багатоманітного та багаторівневого суспільства, в природному та духовному середовищі існування з високим рівнем її відповідальності за долю цього суспільства, природи та духовності;*

розвиток у кожній людині здібності цінувати свободу, вміння користуватися нею не на шкоду іншим людям та долати складні і невизначені ситуації, що виникають в умовах свободи і вибору;*

усвідомлення, по можливості, кожною людиною універсальних цінностей і моделей поведінки, які відображають те загальне і всесвітньо визнане, що існує в різних соціально-культурних спільнотах світу, і становлять основу культури миру;*

роз'яснення сутності і переваг полікультурного світу і плюралістичного суспільства, в якому жодна людина чи група не володіє єдино вірною відповіддю на виникаючі проблеми;*

пояснення, що для кожної проблеми може бути декілька рішень, які потребують уваги і поваги кожної точки зору та думки при пошуку взаємозадовільного для всіх рішення;*

формування переконань в необхідності ненасильницького врегулювання конфліктів та вироблення вмінь і навичок здійснення такого врегулювання на всіх можливих рівнях від практичних дій у найближчому оточенні до теоретичного аналізу шляхів і способів вирішення міжнародних та глобальних проблем;*

здійснення в освітній практиці форм і методів виховної роботи по створенню у навчальних закладах поважних, взаємно доброзичливих відносин між усіма учасниками навчально-виховного процесу, відносин, які стимулюють до взаємодії і творчості і виключають обстановку конфлікту, протистояння викладача і студента, авторитаризму і насильницької дії на особистість;*

усвідомлення сутності і змісту терміну і поняття "мир" в трактуванні, яке виникло в російській мові після злиття двох слів, які існували раніше ("мир" і "мір"), в результаті реформи орфографії в 1918 р. і скасування латинського "і". У цьому трактуванні мир

розуміється як єдність, цілісність природного, соціального та духовного середовища існування людини, як плодотворне співробітництво народів та держав при відсутності війн та ворожнечі між ними, як гармонія міжособистісних відносин і гармонія в душі людини;*

побудова перспективної освітньої системи, яка б відповідала новим потребам і соціальному замовленню людини і суспільства, інтегративним тенденціям розвитку науки, культури, суспільного та виробничого життя на основі докорінного, глибинного перегляду змісту освіти.

Новий зміст освіти розкриє тим, хто навчається, природу в розвитку та русі, у взаємовпливі живого і неживого із майже незримою гранню між ними. Вона розкриє їм природний, здоровий та нормальний розвиток людського суспільства у праці, творчості, винаходах, наукових відкриттях та культурних досягненнях, мирному освоєнні планети, а не болісні, трагічні періоди в житті суспільства у вигляді війн, революцій, соціальних та інших потрясінь, тобто всього того, що традиційно подається під виглядом історії.

Різноманітність і багатство створеного людиною потенціалу може бути розкрито в пошуках і досягненнях людини в галузі філософії, культури, науки, етики, в релігійних шуканнях, в оволодінні вищими досягненнями людського духу - мовою, математикою, науками, музикою. Людська духовність нееквівалентна з релігією, але насичена нею в силу багатьох причин, оживляє та олюднює природу та суспільство і стає визначною та пов'язуючою домінантою процесу пізнання навколишнього світу і вироблення відповідальної, громадянської поведінки індивіда, особистості в цьому світі, основою культури миру:*

усвідомлення того, що справжня відповідальність та гідність особистості нерозривно пов'язані, а можна навіть сказати - породжуються, лише його справжніми правами. Правове виховання та освіта, що спираються на солідну міжнародно визнану нормативну основу, стає важливим фактором культури миру, оскільки повага прав людини та їх дотримання є умовою та наріжним каменем справжнього стійкого миру;*

навчання учнів вмінням та навичкам критичного мислення, критичного аналізу та використання засобів масової інформації.

На довершення необхідно відмітити, що завдання побудови культури миру стосується людей кожного віку та групи. Це відкрита глобальна стратегія, яка має конкретну мету - забезпечення того, щоб Культура Миру була невіддільна від культури. Громадянське суспільство, включаючи