Наприклад, по Польщі існує 4 джерела фінансування проекту:

1. Власні джерела, які становлять 10.20 %.

2. Позики від Державного Фонду охорони середовища і водного господарства.

3. Дотації від Екофонду та Структурного Фонду Євросоюзу.

4. Комерційні кредити.

Дофінансування через Державний Фонд охорони середовища і водного господарства не може перевищувати 80 % вартості проекту, але і

не нижче від 300 тисяч злотих (приблизно 75 тисяч євро). Кредитування не може бути довшим за 15 років, а річний процент кредиту не повинен перевищувати 0,3 .0,5 %.

Екофонд запроваджений у 1992 році через Міністерство фінансів для фінансування програм, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, і отримує допомогу від таких країн світу, як США, Франція, Швейцарія, Італія, Швеція і Норвегія. Ця допомога є односторонньою, кошти віддавати не потрібно, і розрахована вона в основному на будівництво вітрових електростанцій. Дотація від Екофонду на один проект не повинна бути меншою за 15 тис. євро за 1 МВт потужності, а максимальна квота становить 200 тис. євро за кожний МВт потужності вітрової електростанції. Щорічно (річний ліміт) ця сума з Екофонду складає 10 млн. євро і становить 15 % від коштів проекту.

Можливі проблеми при використанні вітрової електростанції

Прикладом можливих проблем на вітрових електростанціях може бути ВЕУ, побудована в Бажовіцах (рис. 3) (Підкарпатське воєводство) в 2001 році. Номінальна потужність вітряка становить 6х833 кВт (6 двигунів), висота ферми 67 м, діаметр лопастей 52 м, номінальна

швидкість вітру 16 м/с. При відкритті ВЕУ зразу наступило 100 % зростання потужності - з 4,5 МВт до 9,5 МВт. Але з літа 2002 року до літа 2004 року середньорічна швидкість повітря зменшилась з

6,7 м/с до 6,1 м/с, що призвело до серйозного зменшення енергії. А це, в свою чергу, призвело до удорожчання енергії та до проблем, пов'язаних з відшкодуванням кредитованих коштів.

Наступною проблемою при використанні вітрових електростанцій є шкідливий вплив ВЕУ на флору й фауну навколишнього середовища, і насамперед на деякі види тварин та птахів. Цей вплив є менш небезпечним, як, наприклад, вплив телекомунікаційних веж та електричних мереж, але щорічно тисячі птахів гинуть із-за роботи вітрових установок. Для мінімалізації негативного впливу ВЕУ на тварин та птахів належить використовувати такі методи:

- відповідний вибір локалізації установок (уникнення місць відпочинку, локалізації птахів, лісів, ставків тощо);

- уникнення трас польоту та перельотів птахів, місць збору птахів;

- уникнення місць зимування та репродукції птахів та звірів;

- уникнення розділу вітровими вежами території птахів та звірів;

- відповідна конфігурація ВЕУ та конструкційні основи вітрових веж;

- мінімалізація інфраструктури, такої як вулиці, плоти тощо.

Має важливе значення і висота вітряної вежі. Висоту вежі потрібно розраховувати при такій умові [3]:

Н = 65,22хР (МҐ)0'457,

де Н - висота вежі, м; Р - потужність, МВт. Чим вища вежа, тим менш небезпечна вона для флори навколишнього середовища. Висновки

Для кардинальних змін у розвитку вітрової енергетики необхідно:

1. Виконання програм будівництва вітрових електростанцій.

2. Адаптування вітрових електростанцій в єдиній енергосистемі, вибір ділянки для розміщення вітрових електроустановок.

3. Установлення оптимального рівня спеціального тарифу для вітрових електростанцій, що окупило б затрачені на будівництво кошти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Клименко Л.П. Техноекологія. - Сімферополь: Таврія, 2000. - 542 с.

2. Laskowski M. Mozliwosci rozwoju energetyki wiatrowej na Podkarpaciu. Rzeszow, 2006. - S. 67-71.

3. Trapp H., Fabian D., Forster F., Zinke O. Fledermausverluste in einem Windpark. Naturschutzarbeit in Sachsen. - 2002. - № 44. - S. 53-56.