УДК: 614.1577.4+57.083.2

ЗЮЗІН В.О., ЗІНЧЕНКО Т.М.,

Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв, Україна

КИСЕЛЬОВ А.Ф., ЦЕБРЖИНСЬКИЙ О.І.,

Миколаївський державний університет ім. В.О. Сухомлинського, м. Миколаїв, Україна

ЯБЛОНСЬКА Т.М.,

Центр фізичної реабілітації, м. Миколаїв, Україна

ЕКОЛОГІЧНІ ТА ІМУНОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ

ІМУНОРЕАБІЛІТАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ

Вивчено вплив екологічних факторів та механізмів взаємодії нервової, ендокринної та імунної систем організму, принципи та методики проведення імунореабілітації населення в умовах промислового регіону. Встановлено основні відмінності імунореабілітації в умовах зростаючого екологічного пресингу на імунну систему населення.

Influencing of immunological factors and machineries of co-operation of machineries of cooperation of the nervous, endocrine and immune systems of organism, principles and methods of conducting of rehabilitation of immunity of population is trained in the conditions of industrial region. The basic differences of rehabilitation of immunity are set in the conditions of the growing ecological pressing on the immune system of population.

Вступ. Останні десятиліття характеризуються зростаючим екологічним пресингом на імунну систему і генетичний апарат населення, що пов'язано з поширенням забруднення довкілля екологічно шкідливими факторами, до яких відносять відходи та викиди великих підприємств металургійної, хімічної, коксохімічної та гірничо-вугільної промисловості, накопичення у воді та ґрунті залишків отрутохімікатів та гербіцидів [1, 3, 5, 11, 13, 26].

У зв'язку з цим у сучасних умовах зростає роль наукових досліджень у галузях екологічної та клінічної імунології, що пов'язано з негативним впливом екологічно шкідливих чинників довкілля на здоров'я населення [2, 3, 4, 5, 7, 9, 11, 13, 23].

Екологічно шкідливі чинники хімічного і радіологічного ґенезу сприяють виникненню вторинних імунодефіцитних станів, що в кінцевому підсумку призводить до неухильного зростання числа хворих онкопатологією, хронічними соматичними захворюваннями. Збільшення частки в популяції осіб з імунологічними і генетичними порушеннями несприятливо відбивається на стані здоров'я населення в цілому. У зв'язку з цим виникає необхідність у розробці нових високоефективних засобів відновлення імунологічного гомеостазу [3, 7, 8, 14, 15, 16, 22, 31, 35].

За останні роки встановлено чітко виражений взаємозв'язок між показниками імунітету, метаболізму і мікрогемодинаміки, що простежується при формуванні синдрому ендогенної "метаболічної" інтоксикації, конкретним вираженням якого є накопичення в крові токсичних речовин середньої молекулярної маси. Науковий пошук у цьому напрямку дуже перспективний, оскільки буде сприяти розкриттю патогенних механізмів формування різноманітної хронічної патології і може послужити підставою для розробки раціональних засобів корекції виявлених порушень [7, 12, 14, 15, 18, 31, 32, 36].

Особливу роль у вирішенні даної проблеми належить імунофізіології - науковому напрямку, предметом якого є вивчення механізмів взаємодії нервової, ендокринної та імунної систем організму. Імунофізіологічний напрямок характеризується поєднаним використанням фізіологічних, патофізіологічних, біохімічних, генетичних і імунологічних методів корекції стану організму людини [6, 14, 18, 22, 23, 24, 25, 32, 37].

Нервова та імунна системи забезпечують взаємодію організму із зовнішнім середовищем, тільки вони мають здатність сприймати сигнали із зовнішнього і внутрішнього середовища, при цьому нервова система сприймає сенсорні сигнали, а імунна - генетично чужорідні сигнали. Кінцева "мета" і "задачі" для цих систем принципово схожі - підтримка стійкості внутрішнього середовища організму, збереження його гомеостазу, властивих йому констант, можливості виживання [18, 32, 36, 38, 39].

Основою висхідної позиції нейро-гуморальної взаємодії є признання того факту, що генетичні потенції лімфоїдних клітин у цілісному організмі корегуються, тобто інтенсивність імунологічних процесів неспецифічно регулюються нейрогуморальним способом [18, 33, 40].

Встановлено, що сучасні соціально- економічні процеси в Україні супроводжуються негативними тенденціями в показниках якості середовища проживання і здоров'я населення [1, 2, 5, 11, 13, 17, 34].

Згідно з висновком Міністерства охорони здоров'я України, поряд з соціально- економічними факторами, вагомим чинником, який впливає на формування негативної тенденції у стані здоров' я населення, є забруднення навколишнього середовища, яке складає 34 % усієї захворюваності.

Проведені дослідження показали, що 28 % населення України проживає в умовах небезпечного для здоров'я рівня забруднення зовнішнього середовища, 13 % населення вживають недостатньо очищену воду [1, 9, 10, 11, 13, 17, 26].

Сукупність усіх цих факторів призводить до підвищення захворюваності населення, особливо у східному і південно-східному регіонах України, в яких сконцентрована найбільша кількість підприємств металургійної, хімічної, вугільної промисловості, основні об'єкти енергетики. Надмірне техногенне навантаження на навколишнє середовище з великою питомою вагою викидів шкідливих речовин на даних територіях привело до негативних антропогенних чинників, які стали постійно змінювати не тільки поширеність, а й тяжкість перебігу захворювань і стан імунної системи. Причому, стан здоров' я та стан імунної системи населення і характер їх змін значною мірою визначено не тільки рівнем забруднення навколишнього середовища, а й особливостями промислової діяльності [3, 10, 11, 12, 13, 17].

Несприятливі промислові фактори значно впливають на перебіг деяких захворювань, приводять до тих чи інших змін імунологічної реактивності організму, особливо в осіб, зайнятих безпосередньо у виробництві [10, 12, 20, 24]. Патологічний вплив несприятливих виробничих факторів посилюється при їх комбінованій дії [5, 11, 20].

У патогенезі більшості захворювань велике значення мають імунні порушення, в тому числі і алергічні реакції [7, 15, 22, 30].

Матеріали і методи дослідження

Метою нашого дослідження було провести аналіз впливу екологічних факторів на стан здоров'я та імунної системи населення промислових регіонів України і на основі отриманих результатів розробити типову програму імунореабілітації