Вивчались екологічні умови, показники здоров'я та імунної системи населення Луганської, Полтавської, Миколаївської областей.

Екологічний стан регіонів вивчався по звітах обласних центрів гідрометеорології та санітарно- епідеміологічних станцій.

Захворюваність вивчалась на основі аналізу звітів лікувально-профілактичних закладів та офіційної документації органів охорони здоров'я за 1991-2007 рр.

Статус імунної системи хворих оцінювався на основі методичних рекомендацій "Унифицированные иммунологические методы обсследования больных на стационарном и амбулаторном этапах лечения" [Київ, 1988].

Результати дослідження

У результаті дослідження встановлено, що в умовах промислового регіону Донбасу, який характеризується доволі напруженою екологічною ситуацією на багатьох промислових і сільськогосподарських виробництвах, значно погіршується стан здоров'я населення [10].

Значна урбанізація Донбасу, перебої з водопостачанням, високий рівень забруднення навколишнього середовища зумовлюють порівняно високу захворюваність інфекційними захворюваннями. У всіх промислових центрах вугільної, металургійної і машинобудівної промисловості інфекційні захворювання вище, ніж у сільськогосподарських регіонах [10, 21].

Даючи характеристику санітарно-епідеміологічного стану Полтавської області, слід вказати, що хоча ця область відноситься до відносно благополучної, порівняно з іншими, окремі райони, а саме м. Кременчук, Комсомольськ, Полтава мають значний рівень забруднення [11, 12, 34]. Велику питому вагу займають захворювання органів кровообігу, дихання, онкологічна патологія. Зростають показники захворюваності та інвалідності дитячого населення. Аналіз захворюваності і демогра

фічних показників, проведений в програмах "Екологія - здоров'я", свідчить про негативні процеси в стані здоров'я населення області. Зберігається негативний природній приріст населення. Так, за останні 10 років природній приріст знизився в 7,6 разів.

Характеризуючи захворюваність дитячого населення області слід відмітити, що за останні 10 років спостерігається тенденція її зростання в 1,2-2,8 разів. Захворюваність дорослих також характеризується ростом патології в 1,2-1,9 разів [11, 12, 34].

Досліджуючи динаміку захворюваності населення Миколаївської області за 10 років (1995-2005 рр.) встановлено, що в зонах розміщення промислових підприємств і центральних автомагістралей захворюваність населення в 2,5 рази вища за рівень загальної захворюваності населення області, в 1,7 разів був вищий рівень захворюваності ендокринної системи, в 4 рази - захворюваності системи крові і кровотворних органів, у 1,6 - на ревматизм, у 1,9 рази - захворюваності органів серцево- судинної системи, в 2,5 разів - захворюваності органів дихання [13].

Лабораторні дослідження довели пряму залежність між забрудненням атмосферного повітря фтористим воднем і хворобами органів дихання, шкіри та захворюваності на гіпертонію (р < 0,05). Причому цей зв'язок найбільш виражений у дітей до 2 років та у осіб вікової групи 40-49 років.

Погіршення санітарно-бактеріологічних

показників води в ріках області, рівень яких перевищує норму в десятки а іноді і сотні разів, привело до небезпечної ситуації з розповсюдженням вірусного гепатиту А (ВГА) дизентерії. Тільки в Миколаєві захворюваність на ВГА в 1,6 разів вища показників по Україні [13].

Досліди з оцінки впливу сольового складу питної води на організм жителів Миколаєва довів, що постійне вживання такої води призводить до виникнення порушень водно- мінерального обміну, функціональної діяльності шлунково-кишкового тракту, печінки, серцево- судинної системи, сечовидільної системи.

Протягом десятиріччя зросла захворюваність на артеріальну гіпертензію, атеросклероз, сечокам'яну хворобу, артрози, захворювання хребта.

Щороку реєструються як поодинокі, так і масові отруєння людей нітратами.

Соціальні фактори у поєднанні з факторами зовнішнього середовища стали значною складовою впливу на здоров'я населення області. Вплив цих факторів умовно можна розділити на гострі і хронічні. Гострий вплив проявляється в особливих випадках і питома вага його незначна. Хронічний вплив негативних факторів проявляється в промисловому регіоні як специфічними ознаками, так і неспецифічними. При цьому виникають різні за патогенезом,

локалізацією патологічного процесу захворювання, пов'язані насамперед з виникненням імуно- дефіцитних станів людини [20].

Як показали проведені дослідження, у хворих, що проживають у Донбасі, мають місце імунні порушення, інтенсивність яких зростала з тяжкістю захворювання. Установлена залежність клінічної картини захворювання від величини екологічних та промислових факторів. Так, у працівників основних професій тяжкої промисловості Донбасу вони більш виражені, ніж у осіб, які не зазнали впливу цих факторів [20]. Вони проявляються у зниженні загальної кількості Т-лімфоцитів, теофілін-резистентних Т-лімфоцитів-хелперів (ТФР), при підвищенні вмісту теофілін-чутливих імуноцитів (ТФЧ) і, відповідно, зниженню коефіцієнту ТФР/ТФЧ, значним підвищенням рівня ЦІК, що свідчить про формування відносного супресорного варіанта імунодефіциту [20, 24].

Дослідження імунного статусу хворих гострими респіраторно-вірусними інфекціями (ГРВІ) та ангінами робітників цукрової промисловості Полтавської області та виробництва газорозрядних ламп встановили, що в умовах виробництва сумарно імунні показники в групі хворих ГРВІ працівників основних професій характеризуються Т-лімфопенією, вираженим зниженням ТФР-лімфоцитів та коефіцієнту ТФР/ТФЧ. Відмічалось також достовірне зниження імуноглобулінів основних класів у сироватці крові. Встановлено суттєві зміни імунного статусу хворих ангінами, ступінь вираженості яких залежав від клінічної форми і тяжкості перебігу захворювань, а також належності хворих до професійної групи робітників основних професій або осіб без професійних шкідливостей [19, 24].

Вивчення імунологічного статусу дітей, часто хворіючих на гострі респіраторні інфекції (ГРІ), що проживають в районі Донбасу, показало Т-лімфопенію, виражене зниження ТФР-лімфоцитів, коефіцієнту ТФР/ТФЧ, зниженням функціональної активності Т-лімфоцитів, що проявляється зниженням спроможності бластоутворення в 1,7 разів, порівняно з контролем [27].

Клініко-імунологічна характеристика тяжких форм ГРІ дітей даного регіону обумовлена вторинним імунодефіцитним станом, який характеризується Т-лімфопенією, підвищенням кількості О-лімфоцитів, рівня ЦІК, зниженням вмісту активних лімфоцитів, рівня імуно- глобулінів класу в і А [27].

Дослідження клініко-імунологічної характеристики дітей, хворих вірусними гепатитами, що проживають у Донбасі, також виявило значні порушення