УДК: 371.386

Патрушева Л.І., Романенко М.М., Желєзнякова Д.Г.

ЗАЛУЧЕННЯ УЧНІВСЬКИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ГУРТКІВ ДО РОЗБУДОВИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Залучення школярів загальноосвітніх шкіл є одним із засобів розвитку природно- заповідного фонду області. Ефективна робота екологічних гуртків може відбуватися лише за умов наявності відповідних методичних рекомендацій. Активна діяльність учасників гуртків сприятиме розширенню мережі об'єктів природно-заповідного фонду.

Ключові слова: позашкільна освіта, еколого-натуралістична освіта, екологічні гуртки, природно-заповідний фонд.

Привлечение школьников общеобразовательных школ является одним из средств развития природно-заповедного фонда области. Эффективная работа экологических кружков может происходить только при условиях наличия соответствующих методических рекомендаций. Активная деятельность учасников кружков будет содействовать разширению сети объектов природно-заповедного фонда.

Ключевые слова: внешкольное образование, эколого-натуралистическое образование, экологические кружки, природно-заповедный фонд.

One of the methods of nature-reserved fund development is schoolboys bringing to this process in. In this article methodical recommendations for effective work of groups are developed. Active schoolboys work can be instrumental in creation of new nature-reserved funds.

Key words: out-of-school education, ecological-naturalistic education, ecological groups, nature-reserved fund.

Сучасний стан та зміни, що відбуваються у природно-заповідному фонді (ПЗФ) Миколаївської області останнім часом, вимагають його перегляду та реорганізації, створення ефективно діючого механізму збереження та відновлення природних ділянок. Відсутність системного комплексного моніторингу об'єктів ПЗФ приводить до трансформації, а іноді і до повної деградації унікальних територій. Іноді їх відновлення після неконтрольо- ваного втручання стає неможливим. Так ми поступово втрачаємо окремі види рослинного та тваринного світу і ЛК в цілому. Види негативної діяльності різні: розорання цілинного степу на схилах, створення відвалів шламосховища, проведення лісотехнічних заходів, заповнення руслового водосховища, приватизація земель тощо, а наслідки однакові. Вони завжди є небажаними спочатку для оточуючого середовища, а згодом і для людини. Зважаючи на вкрай негативну ситуацію в регіоні, виникла необхідність у створенні ефективно діючого механізму збереження та відновлення об'єктів ПЗФ [2].

Ми вважаємо, що одним із засобів, які можуть допомогти у вирішенні представленої проблеми, є дитячі екологічні гуртки. Тому метою представленої роботи є розробка пропозицій щодо залучення екологічних гуртків учнівської молоді до розширення мережі об'єктів ПЗФ та встановлення ефективного моніторингу на їх території.

Для виконання поставленої мети було визначено наступні завдання:

дослідити сучасну ситуацію, що склалась у природно-заповідному фонді Миколаївської області;

вивчити особливості роботи екологічних гуртків;

проаналізувати територіальне розташування екологічних гуртків;

виявити об'єкти природно-заповідного фонду, розташовані неподалік від населених пунктів, де є працюючі гуртки;

розробити програму моніторингу об'єктів природно-заповідного фонду для гуртків;

розробити рекомендації щодо внесення учнями пропозицій про створення нових об'єктів природно-заповідного фонду.

ПЗФ Миколаївської області представлений об'єктами 8 категорій загальнодержавного та місцевого значення: біосферний заповідник, природний заповідник, регіональні ландшафтні парки, заказники (ландшафтні, лісові, геологічні, іхтіологічні, гідрологічні, ботанічні, орнітологічні), пам'ятки природи (комплексні, ботанічні, геологічні, гідрологічні, зоологічні), заповідні урочища, парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва, зоопарк. Загальна кількість об'єктів - 128, вони займають площу 51918,83 га [5,7,9].

Природні об'єкти, що збереглися майже незміненими в умовах надзвичайно антропізованого ландшафту області, привертають увагу учасників екологічних гуртків та їх керівників. Вони є небайдужою і найбільш активною частиною місцевого населення, яку варто залучити до співпраці з науковцями та представниками влади у питаннях оптимізації ПЗФ області.

Позашкільна освіта завжди відігравала важливу роль у системі освіти учнівської молоді і значною мірою сприяла формуванню її ціннісних, моральних та професійних орієнтацій. У наш час гостро стоїть питання екологічної освіти учнів - формування у них відповідального відношення до природи. Згідно з «Концепцією екологічної освіти України», «екологічна освіта - це сукупність наступних компонентів: екологічні знання - екологічне мислення - екологічний світогляд - екологічна етика - екологічна культура»[10].

Формування еколого-натуралістичної освіти, яка поступово закладатиме в особистості підґрунтя екологічної культури, спрямовується на виховання нової людини, головним принципом моралі якої стане любов до ближнього і природи в цілому. Значна роль у цьому процесі належить позашкільним навчальним закладам, таким як еколого- натуралістичні та краєзнавчі центри учнівської молоді, станції юних натуралістів. Формування знань і навичок з екології досягається позашкільними навчальними закладами безпосередньо через залучення дітей до гурткової роботи та участі в різноманітних заходах як форми організації позашкільної освіти. Мережа гуртків екологічного спрямування має важливе значення для формування екологічного світогляду підростаючого покоління [10].

Координацію діяльності екологічних гуртків здійснює Миколаївський обласний центр краєзнавства та екскурсій учнівської молоді (МОЦКЕ УМ), який має багату і достатньо тривалу історію.

У 1947 році перед юними туристами з ініціативи прогресивної педагогічної громадськості відкрила свої двері дитяча туристсько-туристична станція (тепер МОЦКЕ УМ). Цей позашкільний заклад не тільки згуртував у своїх стінах дітей за інтересами, а й надавав постійну допомогу школам в організації туристичних гуртків, проведенні цікавих занять з дітьми, у вихованні в них любові до багатств і красот рідного краю.

З перших днів свого існування станція зміцнює свої позиції в місті. Так уже в другому півріччі 1947 р. було проведено 4 екскурсії школярів до Ольвії, одну - до Одеси, 6 - для учнів районів по м. Миколаєву. У 1947-1948 навчальному році при станції працювали два туристичних гуртки, в яких навчались 40 школярів. Організація екскурсійно- туристичної та краєзнавчої роботи в області сприяла зростанню інтересу учнів до походів, екскурсій по рідному краю (в межах села, району, міста, області).

У 1951-1952 навчальному