році при обласній дитячо-екскурсійній туристичній станції працювало 10 гуртків, у яких навчалось 240 юних миколаївців. З кожним роком діяльність гуртків станції стає все змістовнішою та ефективнішою.
У 60-70-ті роки дитяча туристсько-екскурсійна станція стає обласним авторитетним центром позашкільної роботи з туризму, краєзнавства [12].
Великою віхою в становленні дитячого туризму і краєзнавства в нашій області став 1969-1970 навчальний рік, коли при Палацах піонерів Баштанського, Миколаївського, Казанківського, Новоодеського, Очаківського районів на громадських засадах були створені районні туристичні станції. Це значно покращило організаційно-масову і методичну роботу з туризму і краєзнавства в названих районах.
А за наказом облвно № 12 від 17.01.74 р. районні та міські ДТЕС на громадських засадах були створені при всіх районних і міських будинках і палацах піонерів.
Значною подією в історії станції став 1979 рік, коли дитяча туристично-екскурсійна станція була перейменована в обласну станцію юних туристів. Станцію капітально відремонтовано, переоформлено, переобладнано. З часом і зміст роботи закладу стає дещо іншим. Більше уваги приділяється навчанню і вихованню школярів засобами туризму і краєзнавства, підбору педагогічних кадрів та методичної роботи з ними.
У 70-80-ті роки збільшується кількість гуртків та їх направленість. На базі станції працюють гуртки юних слідопитів, спортивного орієнтування, юних філателістів, юних метеорологів, юних екскурсоводів, фототуристичний, пішохідного туризму.
З 1979 року з метою розвитку в учнів інтересу до геології, знайомства із новими методами пошуків корисних копалин обласна станція юних туристів проводить обласні зльоти юних геологів. У програму зльоту входили змагання з мінералогії і петрографії, гідрологічних і радіометричних досліджень, шляхового апробування.
У 1982 році на стації працює 20 гуртків, у яких навчаються 115 учнів.
У 1992 р. рішенням сесії облвиконкому станція була перейменована в обласний центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді [12].
В умовах національного відродження Центр, спираючись на багаті традиції, які складались упродовж десятиліть і живуть досі, на багаторічний досвід, виконує конкретні завдання, визначені Державною національною програмою «Освіта» та Концепцією позашкільного навчання і виховання.
З метою їх виконання удосконалюється навчально-виховний процес, впроваджуються нові форми роботи з учнівською молоддю.
Своє призначенні Центр бачить у пошуку, виявленні творчо обдарованих та здібних дітей, забезпеченні належного рівня навчання, виховання і творчого розвитку юних інтелектуалів [11].
Традиційні об'єднання школярів - гуртки - нині отримують новий імпульс, набуваючи краєзнавчого і туристичного спрямування. В роботі проаналізовано мережу екологічних гуртків Миколаївської області, ознайомлено із рівнем фахової роботи в гуртках. Загальна кількість активно працюючих гуртків становить 24. По території області вони розподілені вкрай нерівномірно. Проте для виконання представленої роботи основним критерієм була відстань від гуртка до об'єкта ПЗФ.
Орієнтуючись на наявний природно-заповідний фонд Миколаївщини та виходячи з територіальної близькості гуртка до певного об'єкта ПЗФ, для вивчення учнів були рекомендовані оптимальні території дослідження та об'єкти моніторингу - червонокнижні та рідкісні види, притаманні обраній ділянці [1, 3, 4].
Школярі, займаючись в шкільних гуртках, можуть брати також активну участь у створенні заповідних об'єктів шляхом підготовки клопотань про створення територій та об'єктів природно- заповідного фонду.
Клопотання - це документ, в якому надається та обґрунтовується пропозиція створити заповідний об'єкт на визначеній території, яка є цінною в природоохоронному відношенні.
Підготовка та направлення клопотання до уповноваженого органу - це початок заповідання будь-якої земельної ділянки. Відповідно до ст. 51 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», це можуть здійснювати органи центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, наукові установи, природоохоронні громадські об'єднання або інші заінтересовані підприємства, установи, організації та громадянами. Тобто школярі можуть брати участь у підготовці матеріалів, а повнолітні особи чи вчителі, батьки, представники сільської ради направляти їх на розгляд.
Участь школярів у підготовці клопотань може включати в себе виявлення ділянок, що зберігаються у природному стані; привернення уваги дорослих до їх вивчення; проведення власних спостережень та досліджень; участь у тематичних конкурсах.
Залучення дітей до заповідання природи сприятиме підвищенню їх екологічної обізнаності про рідний край, формуванню дбайливого ставлення до природи, отриманню вмінь та навичок досліджувати природні комплекси та процеси.
Участь у заповіданні природи може бути напрямком позашкільної освіти та мати практичні результати. Позитивними прикладами є діяльність Михайло-Ларинської, Трихатської шкіл. Протягом останніх років учні Михайло-Ларинської школи вивчають ділянки, де збереглася природна рослинність, зокрема, на фрагменті піщаної арени на схилі правого берега р. Інгул, що на околиці села. Учні школи навчаються в Малій Академії Наук, пишуть наукові роботи, займають призові місця, на місцевості проектують екологічні стежки. Результатом їх активної природничої роботи під керівництвом вчителя біології при співпраці з сільською радою, у 2005 р. підготовлено клопотання про створення ботанічного заказника місцевого значення «Михайло-Ларинський» у межах Жовтневого району. Клопотання подано від сільської ради до територіального органу Мінприроди України, який уповноважений приймати рішення про схвалення клопотань. На сьогодні державними структурами організовано розробку проекту створення заказника в рамках обласної Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2015 рр. Очікується, що заказник буде створено наприкінці поточного року рішенням сесії обласної ради.
Підготовка клопотань про створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду є комплексним напрямком роботи, оскільки необхідно вміти збирати різноманітну інформацію в літературних джерелах та на місцевості, вміти її аналізувати, правильно оформлювати, а також співпрацювати з різними структурами, що сприяє розвитку особистості, формуванню її світогляду.
Для