ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКІВ І ФОНІВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ НА ВРОЖАЙ ЗЕРНА ЯРОГО ТРИТИКАЛЕ

Узагальнено дані 3-річних досліджень (2005-2007 рр.) вивчення реакції ярого тритикале на попередники та фони мінерального живлення в парозернопросап- ній та зернотрав'яній сівозмінах.

КОСТРОМІТІН В.М., доктор с.-г. н. МУЗАФАРОВ І.М., молодший науковий співробітник Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН РОЖКОВ А.О., кандидат с.-г. н.

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

Generalized given 3-h year researches (2005-2007) of the study to reactions spring triticale on predecessors and backgrounds of the mineral nutrition in fallowgrainrow crop rotation and graingrass crop rotation.

Постановка проблеми. Підвищення рівня ефективності виробництва зерна є найважливішим завданням сільського господарства, від рішення якого залежить продовольча безпека країни. Розв'язання його повинно здійснюватися не тільки на державному, а й на регіональному рівнях, де вирішуються питання забезпечення населення продуктами харчування.

Зернова галузь вимагає таких технологій вирощування зернових культур, які б передбачали енергозбереження матеріальних ресурсів, підвищення ефективності використання засобів хімізації, зменшення їх впливу на навколишнє середовище, збільшення частки використання природних джерел поживних речовин і, разом з тим, виробництво якісної продукції. В цьому відношенні заслуговує на увагу порівняно нова культура в рослинництві - тритикале.

Аналіз останніх публікацій. Тритикале (або пшенично-житній амфідиплоїд) є унікальним гібридом, який поєднує в собі кращі спадкові ознаки батьківських форм пшениці і жита: високий потенціал урожайності зерна і зеленої маси, посилені адаптовані властивості - посухостійкість, стійкість до хвороб та шкідників, невибагливість до ґрунтів, високий вміст білка в зерні та основних поживних речовин у зеленій масі [1, 4]. За узагальненими даними наукових установ, у зерні й борошні цієї культури міститься в середньому 14-16 % білка і до 24 % клейковини, що ставить тритикале на один щабель з цінними сортами пшениці. Тритикале становить інтерес для хлібопекарської, кондитерської, пивоварної і спиртової промисловості [2].

Але у східній частині Лісостепу України ще недостатньо розроблені елементи технології вирощування ярого тритикале, тому наші дослідження спрямовані на вирішення цього питання.

Результати досліджень та їх обговорення.

Дослідження проводилися в стаціонарних парозернопросапній та зернотрав'яній сівозмінах лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН протягом 2005-2007 рр. Висівали яре тритикале на різних попередниках: кукурудза на зерно, соя, цукровий буряк та багаторічні трави за багатофакторною схемою методом розщеплених ділянок, повторність ділянок трикратна. Схема внесення добрив включала такі варіанти: 1) без добрив - сівозмінний фон; 2) сівозмінний фон + післядія гною (30 т/га); 3) сівозмінний фон + післядія гною (30 т/га) + обмежене застосування мінеральних добрив (КРК)30; 4) сівозмінний фон + післядія гною (30 т/га) + повне застосування мінеральних добрив (КРК)60.

Технологія вирощування культури - загальноприйнята для східної частини Лісостепу України.

Ґрунт дослідних ділянок - чорнозем потужний слабковилугований. Основні агрохімічні показники такі: рН сольовий - 5,8; гідролітична кислотність - 3,29, обмінна кислотність - 0,16, сума увібраних основ - 37,4 мг-екв. на 100 г ґрунту, вміст гумусу - в межах 5,25-5,35 %.

При виконанні спостережень, обліків, аналізів керувалися загальноприйнятими методиками [2, 5]. Статистичну обробку результатів досліджень виконували дисперсійним методом з допомогою комп'ютерної програми ППП ОСГЄ. Факторіальний аналіз - за методикою, розробленою в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН [3].

Погодні умови в роки досліджень дещо відрізнялися. Так, за вегетаційний період ярого тритикале у 2005 році середньодобові температури повітря були вищими за оптимальні показники на 1,30С, сума ефективних температур була на 144,6 0С вищою від норми, а кількість опадів - на 103,2 мм (або на 37 %) вища від норми. У цілому вегетаційний період 2005 року був сприятливим для вирощування культури. У 2006 році середньодобові температури повітря за вегетаційний період ярого тритикале були більшими від оптимальних показників на 0,4 0С, а кількість опадів була меншою на 9,5 % (або на 29 мм). Сума ефективних температур виявилася більшою за норму на 47,0 0С. Отже, 2006 рік був досить посушливим, а, отже, менш сприятливим

Після цукрових буряків урожайність ярого тритикале була на рівні 3,77 т/га, а після кукурудзи на зерно - 2,83 т/га, що в середньому для культури. Погодні умови 2007 року характеризувалися як оптимальні за середньодобовою температурою повітря та умовами волого- забезпечення, а сума ефективних температур була вищою за норму на 144,2 0С.

В результаті досліджень було встановлено, що за всіма попередниками, що вивчалися, спостерігалася тенденція до збільшення врожайності зерна при поліпшенні фону живлення (табл. 1). Найбільший урожай (у середньому за попередниками) було отримано при внесенні 30 т/га гною та мінеральних добрив М60Р60К60 - 3,86 т/га, що на 35 % (або 1,01 т/га) більше за врожайність на контрольному варіанті. Використання лише гною збільшувало врожайність зерна тритикале на 4 % (0,12 т/га), а додатково мінеральних добрив у дозі М30Р30К30 - на 9 % (0,26 т/га). Найбільшу врожайність зерна ярого тритикале було одержано при посіві культури на багаторічних травах та внесенні 30 т/га гною із мінеральними добривами у дозі Р60К60 (4,71 т/га).

Кращим попередником для ярого тритикале в зерно-трав'яній сівозміні були багаторічні трави, оскільки в середньому за фонами живлення щодо цього попередника було одержано максимальну врожайність