відповідно на 26-29 % менше від врожайності ярого тритикале при розміщенні його після сої та багаторічних трав.

Аналіз впливу досліджуваних факторів (рис. 1) засвідчив, що найбільш впливовим із них у збільшенні врожайності є попередник - 61,74 % (або 1,63 т/га). Фон мінерального живлення виявився менш впливовим на формування врожаю зерна - 38,26 % (або 1,01 т/га).

Висновки і пропозиції. Таким чином, в умовах гострої економічної кризи дотримання зональних вимог чергування культур у сівозміні має виключно важливе значення. Цей агрозахід самостійно, без додаткових фінансових затрат, забезпечує вагомі врожаї зерна тритикале з одиниці площі. Найбільш доцільним є розміщення цієї культури в зернопаропросапній сівозміні за попередником соя, а в зернотрав' яній сівозміні після багаторічних трав - при цьому можливо отримати врожай зерна на рівні 3,324,46 т/га.

Яре тритикале добре реагує на внесення добрив і формує прибавки врожаю зерна від 0,12 до 1,01 т/га. Максимальний урожай зерна отримано після внесення гною (30 т/га) та додатково мінеральних добрив (М60Р60К60) - 3,374,71 т/га.

ЛІТЕРАТУРА

Андрощук В.В., Дереча О.А. Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів, 29-30 листопада. Чабани. - К.: ЕКМО, 2005. - 155 с.

Білітюк А.П. Культура, що збільшує рентабельність: пшениця+жито=тритикале // Агроном. - № 4. - 2007. - С. 96-101.

Білітюк А.П., Гірко В.С. та ін. Тритикале в Україні. - К., 2004.- 376 с.

Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - М.: Агропромиздат, 1985. - 351 с.

Литун П.П., Костромитин В.М., Бондаренко Л.В. Методические рекомендации по изучению сортовой агротехники в селекцентрах. - М., 1984. - 32 с.