УДК: 502.1

Добровольський В.В.

АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ З УРАХУВАННЯМ РИЗИКІВ

Розглянуто п'ятирівневий алгоритм визначення рівня безпеки екосистеми, яким передбачено формування екологічних характеристик, аналіз загроз, двофакторна оцінка ризику, а також шляхи і засоби зменшення небезпеки.

Ключові слова: безпека, небезпека, загроза, екологічний ризик, алгоритм забезпечення.

Рассмотрено пятиуровневый алгоритм определения уровня безопасности экосистемы, которым предусмотрено формирование экологических характеристик, анализ угроз, двофакторная оценка риска, а также пути и средства уменьшения опасности.

Ключевые слова: безопасность, опасность, угроза, экологический риск, алгоритм обеспечения.

The fivelevel algorithm of ecosystem's strength security determination is considered. This algorithm is foresees the forming of ecological descriptions, analysis of threats, two-factor risk estimation, and also ways and facilities of danger diminishing.

Key words: safety, danger, threat, ecological risk, algorithm of providing.

Вступ

Невпинне погіршення стану природного середовища внаслідок антропогенного впливу вимагає підвищення ефективності природоохоронних заходів, що неможливо без удосконалення стандартних і дослідницьких методик та розширення наукових пошуків. Зокрема спостерігається зміна ідеології в підході до екологічної безпеки. Якщо раніше єдиним методом оцінки безпеки було порівняння рівня забруднення з гранично допустимими значеннями концентрації (скиду, викиду тощо), то в останні роки все більша увага приділяється концепції екологічного ризику [1, 12].

Методи оцінки ризику широко використовуються в різних галузях діяльності: в банківській діяльності, у страховій справі, в медицині тощо. Теоретичну основу визначення ризиків складають математична статистика і теорія імовірності. Разом з тим використання загальних теоретичних основ у кожній конкретній прикладній галузі має свої особливості. Зокрема в екології як науці використання теорії ризику ускладнюється різноманіттям методичних підходів, об'єктів, рівнів тощо.

У роботі розглядається питання екологічного ризику в контексті визначення безпеки екологічної системи.

Аналіз публікацій

Аналіз публікацій з проблем безпеки і ризику взагалі та екологічних зокрема виявляє, перш за все, розбіжності на рівні понятійному. Наприклад, у роботі [9] та ДСТУ 2860-94 ризик розглядається як міра безпеки, а в роботі [6] - як міра сталості. При цьому в ДСТУ під безпекою розуміється властивість об'єкту забезпечити відсутність ризику нанесення шкоди. В роботах [2, 5, 6, 8] при розгляді безпеки мова йде не про відсутність ризику, а про його прийнятний рівень. Навіть у межах однієї монографії [8] автори, вживаючи поняття «ризик» і «загроза», не звертають увагу на змістову різницю. В Законі України про охорону навколишнього природного середовища під екологічною безпекою розуміється такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я.

У більшості робіт ризик (у тому числі й екологічний) розглядається з позиції впливу на безпеку здоров'я людини. [1, 5, 9, 10, 11]. Щодо ризику стосовно екологічних систем відмітимо наступне. Автори монографії [8] розглядають ступені ризику нанесення збитку екологічній системі, включаючи людину. Під безпекою екологічної системи вони розуміють захист функціональних характеристик екосистеми. Критичним (пороговим) екологічним навантаженням вважається таке, що спричиняє зміни в показниках структурно- функціональної організації популяції, чи біоценозу, які перевищують межі адаптивних можливостей екосистеми. В роботі [2] стверджується, що екологічний ризик - це імовірність загибелі біологічної системи (організму, популяції, населення). Е. Хлобистов погоджується з твердженням, що екологічний ризик - це імовірність негативних наслідків від сукупності шкідливих впливів на навколишнє середовище, що призводять до незворотної деградації екосистеми [13]. В роботі [8] значна увага приділяється визначенню екологічного ризику в умовах неповної визначеності впливу окремих чинників.

Алимов В.Т. і Тарасова Н.П. при розгляді наслідків аварії чи катастрофи враховують соціальні, економічні і екологічні прояви у вигляді прямої,

ПП і ПШ - підсистеми - природна і штучна; ПА і ПБ - природні складові - абіотична і біотична; ША і ШБ - штучні складові - абіотична і біотична; А - атмосфера;

ПЛ і ШЛ - літосферні утворення - природне і штучне; ПГ і ШГ - гідросферні утворення - природне і штучне;

Люди включаються в екосистему у вигляді компонентів двох підсистем - природної і штучної. В природній підсистемі люди розглядаються як біологічні особини з певними потребами в природних ресурсах. А в штучній підсистемі люди представлені у вигляді соціальних утворень (соціумів), які характеризуються соціальними потребами, що включають і екологічні складові.

При аналізі проблем екологічної безпеки і ризику в основу покладені наступні властивості екологічних систем [3]:

- Динамізм. Будь-яка екологічна система не залишається з часом постійною, закостенілою, незмінною. В системі відбуваються зміни - щось відмирає, а щось народжується, щось руйнується, а щось будується. Зміни екологічних систем залежно від часу - їх динаміка - опосередкованої (непрямої) і повної шкоди [1]. В роботі [10] зроблено спробу обґрунтувати рівень так званого «збалансованого ризику».

Автори роботи [9], виконавши аналіз стану науки про безпеку, запропонували багатопараметричні матриці для оцінки ризику. Результати досліджень Об'єктом дослідження є екологічна система (ЕС) будь-якого рівня або певний компонент ЕС (рис. 1). Екологічна система - це відносно стала у просторі і часі спільнота організмів та середовища їх існування, поєднаних у функціональне ціле і взаємопов'язаних потоками енергії й інформації та коло обігом речовин [3].

Доцільно при аналізі питань ризику і безпеки не розглядати історичну і сукцесійну динаміку екосистем, а обмежитись добовою, сезонною, річною та багаторічною;

- Самоорганізованість (саморегуляція). Будь-яка екологічна система здатна пристосуватися до змін зовнішнього середовища в