УДК:332.3:330.131.7:63:338.43:504 ПЕСЧАНСЬКА О.В.

Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НЕБЕЗПЕКИ В ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННІ

У статті дано аналіз існуючих підходів до розвитку екологобезпечного землекористування, опрацьовано його методологічні засади.

The approaches of development of environmental safety land tenure are analyzed in the article. The theory of environmental safety land tenure is considered.УКРАЇНА - держава з могутнім земельним потенціалом, який становить 5,7 відсотка території Європи і включає 41,84 млн. гектарів сільськогосподарських угідь з найкращою родючістю на земній кулі (69,3 відсотка території України), в тому числі 33,19 млн. гектарів ріллі (55 відсотків), 7,63 млн. гектарів природних кормових угідь - сіножатей і пасовищ (12,6 відсотка). У розрахунку на одного мешканця країни припадає 0,82 гектара сільськогосподарських угідь, у тому числі 0,65 гектара ріллі, тоді як у середньому по Європі ці показники становлять відповідно 0,44 і 0,25 гектара [1].

Використання земельних ресурсів України в ході історичного розвитку підійшло до надзвичайно складного періоду, коли численні екологічні кризи антропогенного походження в даній сфері стрімко розвиваються і з'являються ознаки переростання їх в екокатастрофу (знищення, руйнування), яка може негативним чином вплинути на стан здоров'я і життя людей (зменшення народжуваності та збільшення смертності), що загрожує вимиранням та біолого- генетичною деградацією народу України, тобто екологонебезпечне землекористування набуває характеру національної небезпеки.

З метою запобігання негативним наслідкам екологонебезпечного землекористування існує необхідність визначення сутності небезпек, джерел, що породжують їх, та тих чинників, які безпосередньо призводять до негативного впливу на людину. Небезпека - досить широке комплексне поняття, що включає точки зору різних наукових підходів. Так, за визначенням В. Маршалла [2], небезпека - природне або техногенне явище, в результаті якого можливе виникнення явищ або процесів, здатних вражати людей, завдавати матеріальних збитків, руйнувати довкілля. Геологічна служба США визначає небезпеку як геологічну умову, процес або потенціально можливу подію, що погрожує здоров' ю, безпеці і добробуту населення і нормальному функціонуванню економіки та органів управління [3].

Критично осмисливши наведену в різних літературних джерелах [4, 5, 6, 7] сутність терміна "небезпека" і взявши представлений матеріал тільки як можливу основу, а не як схему, в рамках якої можна продовжувати подальшу роботу щодо формування розгорнутої термінології в сфері екологічної безпеки в землекористуванні, ми сформували власне визначення терміна "небезпека" у сфері землекористування - це сукупність обставин у землекористуванні, які за певних умов прямо чи опосередковано порушують якість грунтів, що не дозволяє вирощувати на них екологічно чисту та екологічно безпечну сільськогосподарську продукцію, тим самим загрожуючи життю і здоров'ю людини. При цьому нарада НАТО з приводу якості грунтів щодо екологічної безпеки визначила поняття "якість грунтів" як їх здатність забезпечувати вирощування безпечної та поживної продукції рослинництва, що безперервно підтримується тривалий час, без шкідливої дії на навколишнє середовище.

Беручи до уваги сумативну кількість наукових праць у землекористуванні, які аналізують сучасні умови його розвитку, було встановлено, що вони потребують суттєвого переосмислення типів небезпек, оскільки на сучасному історичному етапі в зелекористуванні дедалі частіше порушується екологічна і економічна безпека, що вкрай загострює суперечності його розвитку. Класифікація небезпек в землекористуванні на сучасному етапі ще мало досліджена, але в зв' язку з розвитком процесу їх наростання оберемо дану проблему за об' єкт подальшого дослідження. Основний зміст поняття "класифікація небезпек у землекористуванні" полягає у знаходженні типу небезпек у процесі використання землі та їх систематизації за окремими ознаками.

Для класифікації небезпек у землекористуванні необхідно визначити джерела даних небезпек. Джерелом небезпек у землекористуванні є природні процеси або явища та антропогенний фактор. Тобто процеси, явища і фактори, які містять і за певних обставин самі по собі або в різній сукупності виявляють або проявляють шкідливі властивості, деструктивну природу, реальні або потенційні дії.

На підставі комплексного аналізу причин виникнення надзвичайних ситуацій в землекористуванні доведено, що небезпеки можна поділити за джерелами походження на три групи: природні, техногенні та комбіновані, або змішані. Перші дві вказують на те, що небезпеки за своїм походженням належать до навколишнього середовища - природного, техногенного. До другої групи належать небезпеки, які носять комбінований характер, наприклад: природно-техногенні небезпеки - зменшення родючості грунтів, опустелювання та інші явища, породжені людською діяльністю на землі.

Необхідно також розрізняти небезпеки в землекористуванні за характером їх дії, а саме - потенційні та реальні небезпеки. При цьому наявність потенційної небезпеки не завжди супроводжується її негативним впливом, потрібна причина або умова, при якій потенційна небезпека переходить в реальну. Тобто потенційна небезпека - це небезпека, що носить прихований, неявний характер і проявляється в умовах, які важко передбачити. Наприклад, процес використання в сільському господарстві хімічних і біологічних засобів захисту рослин і мінеральних добрив є потенційно небезпечним за умови дотримання регламентованих санітарних правил щодо збереження, транспортування і застосування пестицидів у сільському господарстві. Також будівництво складських приміщень для збереження зазначених вище речовин є потенційно небезпечним за умови дотримання відповідних СНіПів, що передбачають своєчасне видалення і знешкодження відходів, що можуть призвести до забруднення й отруєння ґрунту, водоймищ і повітря. Таким чином, потенційна небезпека реально існує та переходить в реальну небезпеку за умови виникнення вражаючого фактора. При цьому під вражаючим фактором необхідно розуміти такі