Практика показує, що важко знайти матеріали, які задовольняли б усім вищезгаданим вимогам. Проте статті, що друкуються в журналах "National Geographic", "The Environment", "Naturopa", які містять багато нових фактів вже минулих подій і знайомлять студентів з глобальними чи локальними екологічними проблемами та науковими дослідженнями, проведеними спеціалістами з Канади, США, Європи, або тексти, взяті з англомовних фахових підручників, які насичені термінологією, у сукупності з аудіо- і відеоматеріалами можуть бути успішно використані на заняттях з англійської мови.

Проте ми вважаємо, зосереджувати увагу на роботі із лише спеціальними текстами не є доцільним. Для забезпечення позитивного психо-емоційного настрою на заняттях можна звернутися до уривків оригінальних літературних творів або творів образотворчого мистецтва [4], які дають змогу поширити комунікативну компетенцію студентів. На основі подібних текстів можна проводити дискусії, ток-шоу, інтерв'ю (наприклад, між представниками екологічних організацій різних країн), презентацію нової екологічно чистої продукції або технології, екскурсію по національному парку або зоопарку. Як показала практика, такі види роботи є ефективними в плані формування екологічної свідомості у студентів.

Відомо, що одним з природних способів вільного спілкування є дискусія. Її головною ознакою є наявність предмета обговорення [2]. Якщо на І етапі навчання на заняттях з англійської мови передбачається обговорення таких загальних тем, як Global Warming, Water, Soil, and Air Pollution, Chernobyl Disaster and Its Consequences та ін., то на ІІ етапі коло тем, що пропонуються, розширюється (наприклад, Alternative Sources of Energy, Biodiversity Conservation, World Hunger and Wars, Water and Wastewater Treatment), а разом з цим ускладнюється й термінологія, що має бути вивчена і застосована студентами. На основі зазначених загальних тем моделюється тема для дискусії, наприклад, Is Nuclear Energy Safe? або Should People Stop Conducting Experiments on Animals? Дискусія стає можливою у тому разі, якщо обрана тема є цікавою, проблемною, іноді суперечливою або незвичайною. Проте Гапонова С.В. на перший план висуває критерій цікавості: "Цікавий не обов'язково означає спірний, а дискусія - це не тільки суперечка. В реальній комунікації, як правило, ми обговорюємо звичні, цікаві для нас речі і тільки деякі з них є дійсно спірними" [2, c. 3].

Основна роль, що виконується викладачем під час проведення дискусії, полягає у створенні необхідних умов для успішної, природної, тобто наближеної до реальності, комунікації і координація дій між учасниками. Якщо дискусія переростає у жваві дебати, то він повинен вміти збалансувати розбіжності у точках зору, передбачити і згладити конфліктні ситуації, що нерідко виникають у процесі обміну думок, спровокувати або підтримати розмову тоді, коли простежується зменшення її темпу. Іншими словами - володіти у повній мірі складним механізмом управління актом комунікації.

Обговорення визначеної теми може проходити у формі рольової гри або у вигляді засідання "круглого столу". Тоді всім учасникам надається однакова можливість висловлювати власні думки, вступати у дебати з метою спільного, колективного знаходження найкращого варіанту розв'язання проблеми, що піднімається. Студенти засвоюють норми поведінки у професійному спілкуванні, розвивають вміння переконливо аргументувати і критично аналізувати ситуацію з різних боків. А разом з цим вони усвідомлюють свій внесок, свою значущість у вирішенні екологічних питань. Особливу активність студентів можна відзначити тоді, коли мова йдеться про їх власний практичний досвід і почуття, про те, що вони бачили, досліджували або зробили власноручно для збереження довкілля.

Як показала практика викладання професійної англійської мови, студенти із зацікавленістю ставляться до проведення міні- конференцій, які також передбачають обмін екологічним досвідом. Студентам пропонується підготувати доповіді на екологічну тему, також створити постери або таблиці, які служать допоміжними візуальними засобами презентації матеріалу. Конференції можуть бути присвячені важливим датам в екології або тим проблемним питанням, що турбують студентів. Слід зазначити, що такий вид роботи, перш за все, стимулює пошуково-пізнавальну діяльність студентів, оскільки націлюється на самостійний пошук необхідної інформації будь-то у пресі чи науковій літературі, англомовних словниках або на Інтернет-сайтах. По-друге, ними закріплюється вміння систематизовувати отриману інформацію, виділяти в ній головне і другорядне, проте й розкриваються у повній мірі їх ораторські здібності. Їм надається можливість продемонструвати свою креативність і оригінальність щодо індивідуального відбору мовних засобів і вибору найкращої, на їх думку, форми презентації інформації.

Насправді підготовку до виступу на конференції не можна вважати легким завданням. Незважаючи на те, що студенти мають "свободу дій", вони, як правило, стикаються з низкою проблем: як, зберігаючи необхідний для доповіді обсяг (а для міні- конференцій доповідь триватиме до 5-7 хвилин), забезпечити її змістовне наповнення, як логічно

комунікативна компетенція.

Для забезпечення успішного засвоєння екологічних знань викладач здійснює добір необхідної фахової літератури, враховуючи критерії інформативності, новизни, корисності та ін., створює належні умови для розширення комунікативних можливостей студентів, необхідних для їх професійного спілкування, а також залучає їх до практичної реалізації власних знань.

Оволодіння на заняттях з англійської мови вмінням критично мислити, аналізувати отриману інформацію, аргументувати і відстоювати власну точку зору може стати дуже корисним для студентів, особливо для їх майбутньої професійної діяльності.

увагу аудиторії до теми і утримати їх інтерес, як дипломатично і переконливо провести діалог зі слухачами під час відповіді на запитання тощо. На нашу думку, успішність виступу знаходиться у прямій залежності не тільки від індивідуальних здібностей і талантів студентів,