УДК 35.078.11

М. М. РОМАНЯК

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ ЯК СУБ'ЄКТ ДОЗВІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розглянуто питання визначення ролі і місця Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в системі суб'єктів дозвільної діяльності.

Problems of development of Ukraine Ministry of natural environment are considered. Features and value of this system in permit sphere are analyzed.

Ефективність реалізації управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки безпосередньо залежить від якості його правового забезпечення. Стабільність нормативно-правових актів; відсутність у них прогалин і комплексність охоплення предмету правового регулювання; наявність чіткої екологічної політики на всіх рівнях управління та усталеної структури державних органів дозволить уникнути екологічних проблем та запобігати виникненню нових.

Метою статті є дослідження суб'єктів дозвільної діяльності у сфері екологічної безпеки та визначення ролі і місця Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в цій діяльності. Необхідність дослідження обумовлено як недостатнім теоретичним доробком, так і впливом цієї діяльності на стан екологічної безпеки.

На важливість дослідження суб'єктів дозвільної діяльності наголошують у свої працях такі провідні вчені України, як В. Авер'янов, Бандурка, Л. Грицаєнко, В. Гуменюк, А. Ластовецький, С. Лихачов, Пастух та ін. Праці зазначених авторів є науковим фундаментом для дослідження Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в якості суб'єкта дозвільної діяльності.

Як будь-яку управлінську діяльність, процедури, пов'язані з наданням документів дозвільного характеру, здійснюють певні суб'єкти - відповідні органи. Згідно зі Ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", дозвільні органи - це органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи, а також підприємства, установи, організації, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру [1]. Зазначеним Законом визначено широке коло органів, які уповноважені видавати документи дозвільного характеру.

Основу виділення органів, що здійснюють дозвільну діяльність, має складати перелік характеристик, яким повинні відповідати ці органи, а також особливих ознак, наявність яких свідчить про те, що виділений орган є і повинен бути суб'єктом дозвільної діяльності. Теорією адміністративного права виділені загальні риси поняття державних органів та їх особливі ознаки. Так, загальними рисами визначено: створення з метою безпосереднього здійснення конкретного виду державної діяльності; виконання діяльності, що характеризується чітко визначеною державною спрямованістю, цілями, завданнями та функціями, певним обсягом компетенції; реалізовує свою діяльність з допомогою визначених державою форм і методів; має певну організаційно-правову форму, внутрішню структуру і зовнішні зв'язки. Серед особливих ознак виділено: належність до державного апарату (механізму держави); організаційна самостійність; наділення чітко окресленим обсягом повноважень (компетенцією); складається зі структурних підрозділів і посад, що обіймають державні службовці; віднесення чинним законодавством до системи органів виконавчої влади; має певний територіальний масштаб діяльності [8, с. 206-208; 9, с. 72].

На підставі цих положень можна сформулювати риси органів виконавчої влади, що здійснюють дозвільну діяльність, а саме: функціонує з метою здійснення конкретного виду дозвільної діяльності; здійснює дозвільну діяльність у напрямку, визначеному чинним законодавством із відповідними цілями, завданнями та функціями, певним обсягом компетенції; реалізує дозвільну діяльність за допомогою визначених державою форм і методів; має певну організаційно-правову форму.

До особливих ознак органу виконавчої влади, що здійснює дозвільну діяльність, належать такі: наявність чітко окресленого обсягу повноважень у сфері надання дозволів або документів дозвільного характеру; належність до складу системи органів виконавчої влади; складається зі структурних підрозділів, посади в яких обіймають державні службовці; має певний територіальний масштаб діяльності щодо видачі дозволів або документів дозвільного характеру.

На підставі вищенаведеного проаналізуємо діяльність Міністерства охорони навколишнього природного середовища України як органу виконавчої влади, що здійснює надвідомчий контроль у галузі екології. Організація роботи цього органу регулюється "Положенням про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України", яке було затверджено Указом Президента України від 2 листопада 2006 р. № 1524 [7].

Згідно з цим положенням, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України є центральним органом державної виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України [Там само].

Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, екологічної безпеки, заповідної справи, поводження з відходами, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

Мінприроди узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

Мінприроди здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в його складі урядові органи державного управління, орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальні органи, інспекції, установи та організації, що належать до сфери його управління. Зазначений орган є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Насамперед, слід зазначити, що у системі органів виконавчої влади не існує органу, спеціально створеного для видачі дозволів або документів дозвільного характеру. Ці документи видаються, поряд із реалізацією основних повноважень за призначенням, а саме:

забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони