зменшення рівня ґрунтових вод;—

забруднення поверхневих і підземних вод шахтними водами;—

забруднення повітря пилом, продуктами горіння териконів, метаном та іншими викидами;—

порушенням стійкості ґрунтового покриву та збільшення його тріщинуватості, загальне геохімічне забруднення ґрунтів;—

підтоплення територій, зокрема населених пунктів, під час закриття шахт, особливо у процесі затоплення шахт (так звана мокра консервація). За такої консервації швидкими темпами та на великих площах відбувається надходження високо-мінералізованих шахтних вод до водоносних горизонтів та річкової мережі. Наприклад, у 1998 р. було закрито 12 шахт, 1999 р. — 20, 2000 р. — також 20.

Регіони розробки залізних і марганцевих руд (руд чорних металів)

Руди — це природні мінеральні утворення, в яких міститься який-небудь метал (або декілька металів) у концентраціях, що роблять його видобування економічно доцільним. Основна частина залізних руд в Україні зосереджена в майже 50 родовищах, сконцентрованих у Криворізькому (початок експлуатації 1877 p.), Кременчуцькому (виявлений у 1924—1928 pp.), Білозерсько-Конкському (відкритий у 1955 р.) басейнах, розташованих у центральній частині Українського щита, а також у Керченському басейні на сході Криму та у Приазовському залізорудному районі. Білозерсько-Конкський басейн відрізняється особливо високою концентрацією багатих руд, частка яких перевищує 60 %. Марганцеві руди видобуваються у Нікопольському марганцеворудному басейні.

У найскладнішому екологічному становищі перебуває Криворізький басейн, де залізна руда видобувається у 10 кар'єрах глибиною до 300 м і 20 шахтах з максимальною глибиною до 1125 м. Загальна площа гірничого відводу сягає 700 км2, а гірничі роботи здійснюються на 360 км2. Поблизу Кривого Рогу на вузькій смузі протяжністю майже 100 км спостерігається "рекордна" концентрація гігантських гірничовидобувних і переробних підприємств, біля яких проживає близько 1 млн осіб, на долю кожного з них припадає майже по 2 т шкідливих промислових викидів.

У місті нараховується 3,5 тис. га порушених порід від підземного видобутку залізної руди, а саме:—

понад 9 тис. га перебуває під утвореними техногенними формами рельєфу від кар'єрів глибиною 200—400 м до відвалів висотою майже 85 м;—

більше 5 тис. га розміщено під хвостосховищами, де за-складовано понад 1,5 км3 дрібнозернистого піщаного ґрунту;—

понад 50 млн м3 шахтних вод з мінералізацією 2— 100 г/дм3 відкачується щороку з надр;—

кожного року скидається майже 160 млн м3 господарсько-побутових і промислових стічних вод;—

утворюється більше 300 тис. т побутових відходів та ін.

Наявність недостатньо проникних покривних порід і розміщення у регіоні значної кількості сховищ шламу загальною площею 71 км2зумовили підтоплення земель на площі 500 км2 із суттєвим ускладненням стану промислових і житлових агломерацій, дамб, хвостосховищ та інших об'єктів. Аналізуючи сучасну залізорудну базу України, можна говорити про цілком задовільне забезпечення цією сировиною всіх діючих металургійних підприємств як нині, так і в майбутньому.

Стосовно марганцевих руд, то за їхніми загальними запасами Україна займає друге місце у світі після Південно-Африканської Республіки, забезпечуючи 32 % світового виробництва марганцевих сплавів. Марганець — це другий за значенням після заліза чорний метал, що у сплавах із залізом та кремнієм є основою рейкової та конструктивної сталі. Марганцеві руди Нікопольського марганцеворудного басейну залягають на глибинах від 15 до 170 м, що дає змогу здійснювати їх промислову розробку не тільки шахтним, а й відкритим способом; у них міститься до 27—28 % чистого металу.

Серед головних причин негативних екологічних змін довкілля у процесі експлуатації залізо- і марганцеворудних родовищ в Україні розрізняють такі:—

підтоплення земель, що ускладнює стан промислових і житлових агломерацій, дамб, хвостосховищ та інших об'єктів;—

відторгнення родючих земель під гірничі відводи (кар'єри, шахти, відвали);—

порушення режиму підземних і поверхневих водотоків, зневоднення великих територій, погіршення якості питних вод;—

засолення ґрунтів;—

запилення повітряного басейну сполуками важких металів, сірки, азоту тощо.

Регіони видобутку сірки, солей та фосфоритів

Основні родовища самородної сірки розташовані у межах Львівської, а також частково Івано-Франківської областей (перші промислові запаси були виявлені у 1950 р.). На сьогодні кар'єрну розробку сірки припинено у зв'язку з економічними і екологічними проблемами виробництва. Нині видобування сірки провадять методом підземної виплавки. Розробка сірчаних родовищ спричинила значні викиди шкідливих речовин в атмосферу. Разовий вміст сірководню в повітрі населених пунктів за межами гірничого відводу вдвічі перевищує середньорічну ГДК.

Основні родовища кам'яної (кухонної) солі розміщені у Прикарпатті, Закарпатті та Присивашші (тут сіль одержують із ропи природних озер).

Родовища калійних солей розташовані також на території Львівської та Івано-Франківської областей. Калійні солі здебільшого використовуються для виробництва калійних добрив, іноді — в основній хімії. Однією з головних проблем, у зв'язку з якою погіршується екологічна ситуація під час їх розробки, є скиди з водозабірників і шламосховищ у поверхневі річкові стоки дренажних вод зі значно перевищеним вмістом солей. Украй небезпечний інтенсивний розвиток карсту. Так, з 1978 р. утворилося майже 500 тис. м3карстових порожнин. Подальший розвиток карстового процесу загрожуватиме залізничним та автомобільним дорогам.

Фосфорити використовуються як сировина для виготовлення фосфатних добрив, потребу в яких особливо відчувають поширені в Україні чорноземні ґрунти. Нині держава має достатню фосфоритоносну базу; значні поклади фосфоритів виявлено на Сумщині, Придністровському Поділлі, півдні Волині.

Головними причинами погіршення екологічного стану довкілля, що пов'язані з видобутком сірки, солей та фосфоритів, вважають такі:—

накопичення величезної кількості залишкових продуктів збагачення і переробки сірчаних руд;—

забруднення підземних і поверхневих вод унаслідок фільтрації промислових стоків, а також у зв'язку зі скидами дренажних вод зі значно перевищеним вмістом солей;—

значні викиди шкідливих речовин в атмосферу;—

інтенсивний розвиток карсту й утворення карстових порожнин, що спричинює втрату сільськогосподарських угідь, загрожує залізничним і автодорогам.

Отже, для усіх способів розробки родовищ корисних копалин характерним є вплив на природне середовище, який охоплює майже всі компоненти довкілля. Цей вплив може бути як прямим, так і опосередковим, що є наслідком першого (табл. 4.1). Обсяги зони опосередкованого впливу значно перевищують обсяги зони локалізації прямого впливу.

Таблиця 4.1. Основні види і наслідки впливу гірничого виробництва на природне середовище*52

*52: {Адаменко О.М., Рудько Г.І. Екологічна геологія: Підручник. – К.: Манускрипт, 1998. – С. 91.}

Компоненти природного середовища | Види впливу гірничого виробництва | Наслідки впливу гірничого виробництва

Ландшафт у цілому | Проведення гірничих виробок, створення відвалів, гідровідвалів, хвосто- і шламосховищ; будівництво промислових і цивільних об'єктів; прокладання доріг та інших комунікацій | Деформація земної поверхні; порушення ґрунтового покриву; зменшення площ продуктивних угідь; погіршення якості ґрунтів; зміна вигляду території; зміна стану ґрунтових і поверхневих вод; осідання пилу та хімічних сполук унаслідок викидів в атмосферу; ерозійні процеси

Компоненти природного середовища | Види впливу гірничого виробництва | Наслідки впливу гірничого виробництва

Надра | Проведення гірничих виробок; вибір корисних копалин, вміщуючих і розкривних порід; осушення родовищ; обводнення ділянок родовищ; загорання корисних копалин і пустих порід; захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва; скиди стічних вод | Зміна напружено-деформованого стану масиву гірських порід; зниження якості корисної копалини і промислової цінності родовищ; забруднення надр, розвиток карстового процесу; втрата корисної копалини

Поверхневі і підземні води | Осушення родовищ, скиди стічних і дренажних вод; осушення та перенесення поверхневих водойм, водозабір для технічних і побутових потреб підприємств | Зменшення запасів підземних, ґрунтових і поверхневих вод; порушення гідрогеологічного та гідрологічного режимів водного басейну; його забруднення стічними і дренажними водами; погіршення якості вод у результаті несприятливих змін їх гідрохімічних та біологічних режимів

Атмосферне повітря | Організовані та неорганізовані викиди в атмосферу пилу і газів | Забруднення (запилення і загазування) атмосфери

Флора і фауна | Промислове і цивільне будівництво; вирубка лісів; порушення ґрунтового покриву; зміна стану ґрунтових і поверхневих вод; запилення та загазування атмосфери; виробничі й побутові шуми | Погіршення умов лісової, степової та водної флори і фауни; міграція та зменшення чисельності диких тварин; пригнічення і скорочення кількості дикорослих рослин; зменшення врожайності сільськогосподарських культур; зниження продуктивності тваринництва, рибного і лісового господарств

Отже, можна констатувати, що жоден з видів людської діяльності не виявляє такого комплексного негативного впливу на природне середовище та всі його компоненти, як гірниче виробництво.

Гірничопромислові ландшафти України та особливість рекультивації земель, порушених унаслідок гірничих розробок

Як вже зазначалося, утворення величезної кількості техногенних родовищ корисних копалин на території України є дуже важливою проблемою. Техногенні родовища корисних копалин — це відвали видобутку та відходи збагачення і переробки мінеральної сировини, в яких містяться цінні корисні копалини; вони мають промислове значення. Нині в Україні обсяги цих відходів перевищують 25 млрд. т, займаючи площу понад 150 тис. га. Таким чином, в Україні утворено сотні великих, середніх і малих техногенних родовищ різних корисних копалин, придатних для промислового освоєння. Потенційна вартість таких родовищ, за попередніми розрахунками, обчислюється десятками мільярдів доларів. Така частина вторинних продуктів у перерахунку на 1 км2 території країни перевищує аналогічний показник для США у 6 разів і у 3 рази — для держав Європейського Союзу.

Видобування мінеральної сировини призводить до формування