СУЧАСНИЙ СТАН І МАЙБУТНІ ПЕРСПЕКТИВИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

План

1. Формування європейської та національної екомережі України

Охорона біологічних ресурсів, зокрема, рослин і тварин, потребує встановлення особливого режиму охорони на окремих територіях. Ретельні екологоекономічні розрахунки свідчать, що нормальне функціонування та самовідновлення біосфери можливе лише за умови наявності в будь-якому регіоні не менше 10—15 % площі, зайнятої природно-заповідними територіями. У процесі створення таких об'єктів керуються, як правило, такими критеріями:—

характер та основна мета режиму використання території, що передбачає різні варіанти: 1) повне вилучення з господарського використання; 2) обмеження експлуатації в інтересах науки й туризму; 3) відновлення природних ресурсів; 4) охорона об'єктів, які мають освітнє або меморіальне значення тощо;—

ступінь складності об'єкта, що охороняється, — це може бути окремий компонент природного ландшафту або ландшафт в цілому, вид або декілька видів природних ресурсів та ін.;—

тривалість уведення обмежувального режиму, який може бути введений на необмежений термін або лімітуватися певними термінами.

Природно-заповідний фонд (ПЗФ) України становлять ділянки суші й водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного й рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища*154.

*154: {Закон України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 р. №2456-ХІІ // ВВР. – 1992. - № 34. – Преамбула, С. 1. }

До природно-заповідного фонду України згідно з чинним законодавством належать такі природні та штучно створені території й об'єкти, котрі відрізняються за ступенем суворості заповідного режиму (табл. 12.1, рис. 12.1).

І. Природні території й об'єкти:—

природні заповідники;—

національні природні парки;—

біосферні резервати міжнародного значення;—

регіональні ландшафтні парки;—

заказники;—

пам'ятки природи;—

заповідні урочища.

ІІ. Штучно створені об'єкти:—

ботанічні сади;—

дендрологічні парки;—

зоологічні парки;—

парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва. Режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду — це сукупність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, що визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів*155.

*155: {Там само. – С. 3, 4. }

Природні заповідники — ландшафти, на яких зберігаються, охороняються і вивчаються всі компоненти екосистем: повітря, ґрунти, гірські породи, природні води, рослинний і тваринний світи, пам'ятки природи та культури. Це територія, вилучена з будь-якого господарського використання та призначена для особливих форм використання, насамперед, збереження інформації про незайману природу, наукових цілей, стеження за загальним станом природного середовища планети (глобальний та інші види моніторингу) та підтримки екологічної рівноваги в особливо уразливих місцях, котрі мають важливе значення для збереження природи великих регіонів*156. У заповідниках забороняються всі види господарського використання природних ресурсів, чисельність тварин не регулюється, біотехнічні заходи не здійснюються, туризм обмежений або взагалі заборонений.

*156: {Реймерс Я.Ф., Яблоков А.М. Словарь терминов и понятий, связанных с охраной живой природы. — М.: Наука 1982. – С. 50. }

Таблиця 12.1. Категорії територій та об'єктів ПЗФ України*157

*157: {Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України: Підручник. – К.: Знання, 2005. – С. 451. }

Категорії територій та об'єктів ПЗФ України | 2000 р. | 2005 р.

Кількість | Площа, тис. га | Кількість | Площа, тис. га

Природні заповідники | 16 | 160,7 | 17 | 163,7

Біосферні заповідники | 4 | 212,1 | 4 | 226,3

Національні природні парки | 11 | 599,8 | 15 | 670,9

Заказники | 2432 | 987,5 | 2648 | 1073,3

Загальнодержавного значення | 281 | 344,8 | 292 | 356,4

Місцевого значення | 2151 | 642,7 | 2356 | 716,9

Пам'ятки природи | 2992 | 22,0 | 3044 | 24,6

Загальнодержавного значення | 132 | 5,7 | 132 | 5,7

Місцевого значення | 2860 | 16,3 | 2912 | 18,9

Ботанічні сади | 22 | 2,0 | 22 | 1,9

Загальнодержавного значення | 17 | 1,9, | 17 | 1,8

Місцевого значення | 5 | 0,3 | 5 | 0,1

Зоологічні парки | 12 | 0,4 | 12 | 0,4

Загальнодержавного значення | 7 | 0,1 | 7 | 0,1

Місцевого значення | 5 | 0,3 | 5 | 0,3

Дендрологічні парки | 35 | 1,4 | 41 | 1,5

Загальнодержавного значення | 19 | 1,3 | 19 | 1,3

Місцевого значення | 16 | 0,1 | 22 | 0,2

Парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва | 516 | 13,4 | 537 | 13,4

Загальнодержавного значення | 88 | 6,0 | 88 | 6,0

Місцевого значення | 428 | 7,4 | 449 | 7,4

Регіональні ландшафтні парки | 28 | 410,3 | 44 | 605,3

Заповідні урочища | 740 | 76,0 | 785 | 83,7

Усього (фактична площа ПЗФ України) | 6808 | 2398,7 | 7169 | 2757,4

Відсоток фактичної площі ПЗФ від площі України | 4,0 | 4,57

Заповідання — це вилучення певної території зі сфери звичайної господарської діяльності з метою підтримки екологічної рівноваги, збереження еталонів недоторканої природи, наукових досліджень характеру взаємозв'язків між екологічними факторами екосистем для збереження і відтворення ландшафтів. Заповідники також є формою збереження генофонду нашої планети. В основу організації природних заповідників покладені такі принципи:—

території мають бути найменше змінені господарською діяльністю людини;—

до природних ландшафтів цих територій повинні належати рідкісні види флори і фауни;—

заповідники є еталонами природних зон або менших таксономічних одиниць;—

розміри територій заповідників мають бути достатніми для саморегуляції природних процесів;-—

насамперед заповідаються еталони тих ландшафтів, яким загрожує зникнення.

Національні природні парки (НПП) — це природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів та об'єктів, що мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню й естетичну цінність*158.

*158: {Закон України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 р. // ВВР. — 1992. — № 34. — Ст. 20.}

У НІШ завдання охорони природи поєднуються з туризмом, рекреацією. їх основна мета полягає в організації відпочинку там, де природні ландшафти добре збережені. Але рекреаційні завдання природних національних парків не мають переважати над природоохоронними. До основних цілей створення національних парків належать такі:—

збереження репрезентативних екосистем планети;—

підтримка біорізноманіття на певному рівні;—

збереження генетичних ресурсів тварин і рослин;—

проведення наукових досліджень та моніторингу за станом природного середовища;—

організація туризму й відпочинку населення. Найважливішим принципом під час організації природних

парків є встановлення "місткості" парку, тобто тієї кількості відпочиваючих, що може одночасно перебувати на території парку з урахуванням допустимої щільності на одиницю його площі, а також природних умов території (рельєфу, типу рослинності). Найстаріший у світі Єллоустонський національний парк з дуже різноманітним тваринним світом створений у 1872 р. у США; його площа становить 900 тис. га.

На території національних природних парків встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з їх функціональним зонуванням. Розрізняють такі функціональні зони*159:

*159: {Там само. – Ст. 21. }—

заповідна, призначена для охорони та відновлення найцінніших природних комплексів, її режим визначається відповідно до вимог, установлених для природних заповідників;—

зона регульованої рекреації призначена, для короткострокового відпочинку й оздоровлення населення; дозволяється влаштування туристських маршрутів та екологічних стежок; забороняються рубання лісу головного користування, промислове рибальство й промислове добування мисливських тварин, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів заповідної зони;—

зона стаціонарної рекреації призначена для розміщення готелів, мотелів, баз відпочинку тощо;—

господарська, в її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, тут розташовані населені пункти, а також землі інших землевласників, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

На жаль, для національних природних парків України на сьогодні характерні такі негативні ознаки:—

катастрофічно малі їх розміри для забезпечення самовідновлення природних екосистем та охорони природних процесів;—

наявність населених пунктів і різноманітних землекористувачів;—

інтенсивне економічне використання навколишніх сусідніх територій.

Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого або регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної, наукової й історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення*160. Заказники — природні території (акваторії), створені з метою збереження і відтворення природних комплексів або їх окремих компонентів. Залежно від походження, мети і необхідного режиму охорони вони поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні.

*160: {Закон України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 р. // ВВР. — 1992. — № 34. — Ст. 20.}

У довготермінових заказниках охороняється лише частина природного комплексу, наприклад, дикі тварини. В них іноді дозволяється вирубка лісу або знищення шкідливих хижаків. Мета створення заказників полягає в збереженні, відтворенні та