Державна система екологічного управління поки не набула цілісності як регулятивна система охорони навколишнього природного середовища і гармонізації співіснування суспільства і природи. Більш розвинуті в ній цільові функції управління охороною навколишньогоприродного середовища. У той же час уже є паростки розвитку функцій гармонізації: прийняті загальнодержавні програми формування національної екологічної мережі, національні програми екологічного оздоровлення басейнів річок (Дніпро, Сіверський Донець) тощо.

висновки

Подальший розвиток державної системи екологічного управління пов'язаний з інтеграцією національної і європейської екологічних політик, гармонізацією національного і європейського екологічного законодавства.

Адміністративний механізм державної системи екологічного управління ґрунтується на державній екологічній експертизі й державному екологічному моніторингу. Слабо розвинутими тут є такі важелі, якекологічна сертифікація та екологічна стандартизація.

Список рекомендованої літератури

Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджені постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. № 188 (98-ВР).

Андрейцєв В. і. Екологічне право. — К.: Вентурі, 1996. Закон України від 26 червня 1991 p. № 1268-ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища".

ДСТУ ISO 14001-97 "Системи екологічного управління. Специфікація та настанови щодо застосування". ДСТУ ISO 14004-97 "Системи екологічного управління. Загальні
керівні положення щодо принципів, систем та засобів забезпечення".

Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. N6 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингудовкілля".

Указ Президента України від 29 травня 2000 р. № 724/2000 "Про Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України".

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р.
№ 1520 "Про Положення про Державну екологічну інспекцію".

Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. № 1000 "Про Положення про Державну службу заповідної справи".

Закон України від 1 червня 2000 р. № 1775-111 "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Закон України від 9 лютого 1995 р. № 45/95-BP "Про екологічну експертизу".

Андрейцев В. і, Пустовойт М. А. Екологічна експертиза: право і практика. — К.: Урожай, 1992.

Калиновський С. Комплексна державна експертиза // Рідна природа. — 2002. — № 2.

Наказ Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18 грудня 2000 p. Ns 338 "Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів".

Постанова Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 р. Ns 2034 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів".

Керівний нормативний документ "Еколого-агрохімічна паспорти- зація полів та земельних ділянок" / За ред. акад. О. О. Созінова. — К.: Міністерство сільського господарства і продовольства України, 1996.

Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель (методично-нормативне забезпечення) / За ред. акад. УААН В. П. Патики та О. Г. Тараріки. — К., 2002.

Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 p. Ns 347 "Про затвердження Порядку складання паспортів річок і Порядку установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними".

Державні будівельні норми України ДБН А.2.2-1-95 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд". — Держкоммістобудування, Мінекобезпеки, К., 1996.

Калиновський С. В. Оцінка впливу і екологічна експертиза сьогодні і завтра. Нормативні та практичні аспекти виконання оцінки впливу на навколишнє середовище. — К.: Веселка, 2002.

Солуха Б. В. Проект Державних будівельних норм України. Нормативні та практичні аспекти виконання оцінки впливу на навколишнє середовище. — К.: Веселка, 2002.