місцевого значення, відновленням лісів;
реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів оренди землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею;
організація і ведення земельно-кадастрової документації;
погодження питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення;
вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законодавством;
здійснення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічних катастроф, стихійного лиха, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій; інформування про них населення; залучення в установленому законодавством порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення;
визначення території для складування, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів відповідно до законодавства;
підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законодавством порядку земельних ділянок;
погодження проектів землеустрою;
здійснення контролю за виконанням проектів і схем землеустрою, у тому числі проектів внутрішньогосподарського землеустрою.
До відання виконавчих органів міських (за винятком міст районного значення) рад належить координація на відповідній території діяльності місцевих землевпорядних органів, а також спеціально уповноважених державних органів управління з охорони природи
Адміністративні системи місцевого екологічного управління
Районні та обласні ради можуть делегувати окремі свої повноваження з екологічними аспектами місцевим державним адміністраціям. Ці адміністрації виконують такі адміністративні державні функції:
підготовка і внесення на розгляд ради проектів програм збалансованого розвитку, цільових програм з інших питань, у тому числі екологічних;
забезпечення збалансованого розвитку відповідної території, раціонального використання природних ресурсів;
об'єднання на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій, а також бюджетних коштів на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;
організація охорони, реставрації природних заповідників місцевого значення;
підготовка і подання на затвердження ради пропозицій щодо організації територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні;
здійснення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічних катастроф;
погодження (у випадках, передбачених законом) із відповідними сільськими, селищними, міськими радами питань щодо розподілу коштів за використання природних ресурсів, які надходять до фондів охорони навколишнього природного середовища.
Згідно з чинним законодавством паралельно в містах, областях функціонують територіальні органи екологічного управління центрального підпорядкування — обласні (міські) управління екології та природних ресурсів, які підпорядковані Міністерству екології та природних ресурсів і функціонують відповідно до "Типового положення про Державне управління екології та природних ресурсів".
Основні функції територіальних (обласних, міських) органів Державного управління екології та природних ресурсів такі:
здійснення в межах своїх повноважень комплексного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відновлення природних ресурсів, забезпечення регулювання екологічної безпеки;
координація діяльності органів місцевої державної виконавчої влади та інших місцевих органів міністерств та відомств, підприємств, установ та організацій у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відновлення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки;
здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, надр, поверхневих вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, природних ресурсів континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, у межах наданих повноважень, територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, за додержанням правил зберігання, транспортування, застосування, захоронення, знешкодження токсичних, радіоактивних та інших особливо небезпечних речовин і матеріалів, пестицидів і агрохімікатів, промислових та інших відходів;
здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України та надання відповідних послуг;
організація та проведення державної екологічної експертизи відповідно до закону України "Про екологічну експертизу";
здійснення перевірки та обстеження підприємств, установ і організацій, у тому числі на військових та оборонних об'єктах, об'єктах органів внутрішніх справ прикордонних військ, розташованих на відповідній території, щодо виконання ними вимог, норм і нормативів екологічної безпеки;
участь у роботі державних комісій із прийняття в експлуатацію об'єктів виробничого, житлово-комунального призначення та житлових масивів;
подання проектів лімітів використання природних ресурсів місцевого значення, лімітів на викиди і скиди забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище, розміщення в ньому відходів; внесення пропозицій щодо їх затвердження відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями;
затвердження нормативів гранично допустимих викидів і скидів у навколишнє природне середовище забруднювальних речовин;
видання дозволів на викиди і скиди забруднювальних речовин у навколишнє середовище, розміщення (зберігання, захоронення) в ньому відходів, дозволів на спеціальне використання природних ресурсів;
організація регіонального моніторингу навколишнього природного середовища, забезпечення діяльності державної екологічної інформаційної системи, здійснення спостереження та інструментально лабораторного контролю за показниками рівня забруднення навколишнього природного середовища;
організація здійснення системи заходів щодо розширення мережі територій і об'єктів природно-заповідного фонду, вживання необхідних заходів щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, та місць проживання (зростання) їх;
взяття участі в розробці, реалізації та контролі за виконанням екологічних програм та програм забезпечення екологічної і радіаційної безпеки, програм запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних екологічних ситуацій;
взяття участі у формуванні позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища;
щорічна підготовка разом із відповідними органами державної виконавчої влади та надання Мінекоресурсів України, обласній раді доповіді про стан навколишнього природного середовища області, міст Києва та Севастополя;
сприяння екологічній освіті та екологічному вихованню громадян, діяльності екологічних об'єднань громадян, рухів тощо;
вжиття заходів щодо добору і розстановки кадрів, підготовки та підвищення їх кваліфікації;
забезпечення використання бюджетних асигнувань за цільовим призначенням, складання й подання в установленому порядку звітності;
здійснення в межах, визначених законодавством, функцій з оперативного управління майном, що належить до об'єктів державної та комунальної власності;
здійснення інших функцій.
Список рекомендованої літератури
Закон України від 26 червня 1991 р. № 1268-ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища".
Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджені постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 p. № 188/98-BP.
Програма дій "Порядок денний на XXI століття" ("AGENDA-21"). — К.: Інтелсфера, 2000.
Вернадский В. И. Научная мысль как планетарное явление. — М.: Наука, 1991.
Данилов-Данильян В. И., Лосев К. С. Экологический вызов и устойчивое развитие. — М.: "Прогресс-Традиция", 2000.
Реймерс Н. Ф. Экология (теории, законы, правила, принципы и гипотезы). — М.: Россия молодая, 1994.
Кисельов М. М., Канак Ф. М. Національне буття серед екологічних реалій. — К.: Тандем, 2000.
Марчук Євген. Україна: нова парадигма поступу. — К.: Аваллон, 2001.
Ноосферогенез і гармонійний розвиток / В. Я. Шевчук, Г. О. Білявський, Ю. М. Саталкін, В. М. Навроцький. — К.: Геопринт, 2002.
Ріо-де-Жанейро — Йоганнесбург: паростки ноосферогенезу і відповідальність за майбутнє / В. Я. Шевчук, Г. О. Білявський, Ю. М. Саталкін та ін. — К.: Геопринт, 2002.
Гармонія життєвих сил Дніпра / В. Я. Шевчук, Ю. М. Саталкін, Г. О. Білявський та ін. — К.: Геопринт, 2002.
Збірник наукових доповідей "Проблеми сталого розвитку України". — К.: БМТ, 2001.
Екологія і закон. Екологічне законодавство України: У 2 кн. — К.: Юрінком Інтер, 1997.
Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера. — М.: Наука, 1989.
Мельник Л. Г. Экономика развития. — Сумы: Университетская книга, 2001.
Руденко Л. Г. Сталий розвиток: пошуки моделей для України. — К.: БМТ, 2001.
Урсул А. Д. Переход России к устойчивому развитию: ноосферная стратегия. — М.: Ноосфера, 1998.
Шевчук В. Я. Про Концепцію переходу України до сталого розвитку: 36. наук, доповідей "Проблеми сталого розвитку України". — К.: БМТ, 2001.
Порядок денний на XXI століття: національний шлях до гармонійного розвитку / В. Шевчук, Ю. Саталкін, Г. Білявський та ін.; За ред. В. Шевчука. — К.: "Літсофт", 2002.
Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності. К.: Геопринт, 2000.