Оцінка характеристик життєвого циклу продукції

План

1. Інвентаризаційний аналіз життєвого циклу 

2. Оцінка потенційних впливів на навколишнє середовище 

3. Інтерпретація результатів 

Оцінка життєвого циклу, як метод оцінювання екологічних аспектів продукції й потенційних впливів на навколишнє середовище, передбачає такі етапи:

· визначення цілей і змісту оцінки життєвого циклу;

· формування переліку вхідних і вихідних параметрів (інвентаризаційної відомості вхідних і вихідних матеріальних та енергетичних потоків) на стадіях життєвого циклу продукції, проведення необхідних розрахунків у рамках інвентаризаційного аналізу;

· оцінка потенційних впливів на навколишнє середовище, пов'язаних із вхідними й вихідними потоками речовини та енергії;

· інтерпретація результатів інвентаризаційного аналізу й аналізу впливів.

Ця оцінка також розглядає впливи на навколишнє середовище впродовж усього життєвого циклу продукції — одержання сировини, матеріалів, виробництво, експлуатація й утилізація в межах продукційної системи. Розглядаються і негативні впливи на населення, а також на стан екологічних систем.

Оцінка характеристик життєвого циклу використовується:

· для оцінки можливостей поліпшення екологічних аспектів продукції на різних стадіях життєвого циклу;

· під час прийняття рішень у промислових, державних і недержавних організаціях, під час стратегічного планування, встановлення пріоритетів, проектування чи реконструкції продукції або процесів;

· для вибору характеристик екологічності, утому числі методів вимірювань;

· під час проведення маркетингових досліджень;

· під час екологічного маркування чи для складання заяви-декларації екологічної чистоти продукції.

Зміст, межі та рівень деталізації оцінки життєвого циклу залежать від
об'єкта дослідження й передбачуваного використання результатів. Глибина та широта оцінки життєвого циклу продукції можуть суттєво відрізнятися, що більшою мірою залежить від цілей такої оцінки. У будь-якому випадку слід дотримуватися принципів і структури робіт, встановлених міжнародни мстандартом ISO 14040.

До основних особливостей оцінки життєвого циклу продукції належать:

системна й адекватна оцінка екологічних аспектів продукції на стадіях її життєвого циклу, тобто оцінка екологічних аспектів продукційних систем, що являють собою модель життєвого циклу продукції — від одержання сировини, матеріалів до переробки або захоронення відходів (рис. 4.4);

залежність глибини деталізації і часових меж оцінки життєвого циклу від поставлених цілей, і завдань;

певні заходи щодо захисту конфіденційності й доречності використання результатів оцінки життєвого циклу залежно від їх передбачуваного застосування.

Зміст аналізу, якість даних, методологія та вихідні результати оцінки життєвого циклу продукції мають бути прозорими й зрозумілими. Процес оцінки життєвого циклу слід обговорювати, джерела даних — документувати.

Розглянемо зміст кожного з етапів оцінки життєвого циклу продукції, які згідно з міжнародним стандартом ISO 14040 передбачають визначення цілей і змісту оцінки життєвого циклу, інвентаризаційний аналіз життєвого циклу, оцінку потенційних впливів на навколишнє середовище та інтерпретацію результатів.

Визначення цілей і змісту оцінки життєвого циклу

До початку проведення оцінки життєвого циклу слід чітко визначити цілі й завдання, що мають відповідати передбачуваному використанню результатів.

Під час визначення змісту оцінки життєвого циклу розглядають:
функції продукційної системи (для порівняльного аналізу мають бути ідентифіковані об'єкти порівняння);

функціональні елементи продукційної системи;

межі продукційної системи;

типи впливу та методологію оцінки впливу на навколишнє середовище й подальшого використання результатів;

можливі припущення;

можливі обмеження;

вимоги до якості вихідних даних;

необхідність експертизи результатів;

вид і форму подання результатів аналізу тощо.

Зміст оцінки життєвого циклу має визначатися функціями досліджуваної системи.

Спочатку слід виявити структурну одиницю, до якої можуть бути віднесені вхідні й вихідні матеріальні та енергетичні потоки. Це необхідно для забезпечення порівнянності результатів оцінки життєвого циклу, яка є сумнівною, якщо зіставляються різні системи. Тому порівняння має здійснюватися на загальних підставах.

Визначення кількості функцій, потрібних для аналізу системи, залежить від цілей і змісту дослідження. Виділений функціональний елемент повинен визначатись і вимірюватись.

Межі продукційної системи визначаються низкою чинників, у тому числі передбачуваним застосуванням, цілями дослідження, зробленими припущеннями, критеріями вибору, можливими фінансовими витратами.

Вибір вхідних і вихідних потоків, рівень агрегування даних під час моделювання системи узгоджують із цілями дослідження. Систему слід моделювати так, щоб входи й виходи були елементарними однорідними потоками. Критерії, що використовуються для визначення меж системи, мають бути ідентифіковані й уточнені на стадії формування змісту досліджень. У ході дослідження життєвого циклу, орієнтованого на проведення порівняльного аналізу й публічного розгляду результатів, оцінюється необхідність аналізу
всіх матеріальних потоків та залучення їх до процесу цього дослідження.

Вимоги до якості даних встановлюються цілями й змістом оцінки життєвого циклу і включають:

· охоплюваний період часу;

· охоплювані географічні координати;

· розглядувані технологічні системи;

· точність, повноту й репрезентативність даних;

· взаємну відповідність і відтворюваність методів, що використовуються під час оцінки життєвого циклу;

· джерела даних;

· змінюваність і невизначеність інформації та методів.

Якщо оцінка життєвого циклу використовується для проведення порівняльних оцінок, то необхідно оцінити точність, повноту й репрезентативність даних, так само як взаємну відповідність і відтворюваність використовуваних методів.

Під час здійснення порівняльних досліджень еквівалентність порівнюваних систем має бути оцінена до інтерпретації результатів.

Системи можна порівнювати, якщо вони мають однакові функціональні елементи й еквівалентний методологічний підхід до характеристик навколишнього середовища; встановлення своїх меж; якості даних; правил прийняття рішення стосовно визначення входів, виходів, оцінки впливів. Будь-яка розбіжність між системами щодо цих параметрів має бути ідентифікована й зафіксована у відповідному звіті.

Необхідність проведення експертизи на відповідність дослідження оцінки життєвого циклу вимогам міжнародного стандарту ISO 14040 щодо методології, збирання даних і звітності повинна визначатися на початку здійснення оцінки життєвого циклу. Якщо таке рішення прийняте, то визначається методика проведення такої оцінки й виконавці.

Інвентаризаційний аналіз життєвого циклу

Інвентаризаційний аналіз містить процеси збирання даних та процедури розрахунку для кількісної оцінки вхідних і вихідних потоків продукційної системи. Вхідні й вихідні потоки можуть містити споживані ресурси, викиди в повітря, скиди у воду, ґрунт, що потрібні для функціонування продукційної системи. Інтерпретація, що може бути зроблена при використанні цих даних, залежить від цілей і змісту завдань оцінки життєвого циклу. Такі дані є також основою для оцінки впливів на навколишнє середовище на стадіях життєвого циклу.

Процес інвентаризаційного аналізу — це ітеративний процес, тобто такий, що постійно уточнюється. Якісні й кількісні дані, необхідні для проведення інвентаризаційного аналізу, повинні бути зібрані для кожного одиничного процесу, що відбувається в межах системи.

Процедури, які використовуються для збирання даних, залежать від змісту досліджень одиничних процесів або передбачуваного використання результатів дослідження.

Збирання даних іноді потребує значних ресурсів, тому практичні обмеження на нього мають розглядатися в змісті дослідження й документуватися.

Деякі важливі процедури розрахунку містять установлення взаємозв'язків у просторі та часі матеріальних й енергетичних потоків, а також пов'язаних із ними викидів і скидів у навколишнє середовище. Останні слід розподілити за видами продукції відповідно до регламентованих процедур.

Розрахунки потоків енергії потрібно здійснювати за наявності обліку розбіжності видів використовуваних паливно-енергетичних ресурсів, показників ефективності перетворення ресурсів виробництва й розподілу енергії.

Оцінка потенційних впливів на навколишнє середовище

Під час проведення оцінки впливу життєвого циклу продукції визначають важливість потенційного впливу на навколишнє середовище з використанням результатів інвентаризаційного аналізу життєвого циклу. Цей процес пов'язаний головним чином із визначенням специфічних впливів на навколишнє середовище чинників, виявлених у ході інвентаризаційного аналізу, і намаганням зрозуміти масштаби й характер таких впливів. Рівень детальності, вибір і оцінка чинників впливу, методологія оцінки залежать від цілі
й змісту дослідження.

Дана оцінка може містити ітеративний процес із переглядом цілей і змісту дослідження в тому разі, якщо оцінки показують, що цілей досягти неможливо.

Етап оцінки впливу може включати такі елементи, як:

класифікація впливів, виявлених під час інвентаризаційного аналізу;

моделювання чинників у межах категорій впливів і визначення характеристик екологічності;

можливе агрегування проміжних результатів тоді, коли це виправдано.

Нині немає загальновизнаної методології для забезпечення відповідності й точності співвіднесення даних інвентаризаційного аналізу з потенційними впливами на навколишнє середовище.

Зазначимо, що один із найбільш критичних елементів такої оцінки впливів — це прозорість (прийняті припущення мають бути чітко описані і задокументовані).

Інтерпретація результатів

Інтерпретація — це стадія оцінки життєвого циклу, на якій результати інвентаризаційного аналізу життєвого циклу й оцінки впливу поєднуються. У разі проведення лише інвентаризаційного аналізу розгляд отриманих висновків відбувається відповідно до поставлених цілей досліджень. Інтерпретація результатів може мати форму висновку і рекомендацій для прийняття рішень, що погоджуються з цілями й змістом досліджень.

Стадія інтерпретації може включати ітеративний процес перегляду змісту оцінки життєвого циклу, так само як фізичної природи і якості даних, що збираються відповідно до цілі дослідження.

Одержані висновки мають відображати результати виконання оцінки чутливості й враховувати рівень невизначеності. І хоча подальші рішення та дії можуть враховувати екологічні аспекти, виявлені на стадії інтерпретації, ці висновки лежать за межами оцінки життєвого циклу, оскільки в цьому разі розглядаються такі чинники, як технічні характеристики, економічні й соціальні аспекти.

Стосовно звітності можна сказати, що результати оцінки життєвого циклу мають бути неупереджено й чітко представлені для публічного розгляду. Склад і зміст звіту задаються на стадії визначення змісту досліджень.

Результати, методи оцінки, допущення та обмеження повинні бути прозорими, детальними, щоб надавати можливість зацікавленим сторонам скласти чітке уявлення про складність оцінки життєвого циклу. Звіт має бути таким, щоб