р. — 2,7 % (5,4 млн т у. п.); 2010 p. — 3,8 % (7,6 млн т у. п.); 2020 р. — 9,6% (19,2 млн т у. п.); 2030 р. — 15,5% (31 млн т у. п.) порівняно з сучасними обсягами річного енергоспоживання в Україні (200 млн т у. п.). Отже, у 2030 р., за умови створення сприятливих умов для розвитку ВДЕ, можна досягти використання 15—16 % загальнорічного технічно досяжного енергетичного потенціалу відновлюваних джерел енергії.
Сучасний стан енергоресурсів та енергетична політика України
На сьогодні паливно-енергетичний комплекс України характеризується технологічною відсталістю, зношеністю промислово-виробничих фондів (на 65—75 %), браком коштів на їх оновлення, недостатніми обсягами геологорозвідувальних робіт стосовно нафти й газу та введення в експлуатацію перспективних родовищ, неактивною політикою диверсифікації джерел нафто- і газопостачання тощо.
З метою розв'язання енергетичних проблем і реформування паливної та енергетичної галузей у 1994 р. була розроблена Концепція розвитку паливно-енергетичного комплексу України на період до 2010 р. У контексті сталого розвитку та вдосконалення структур виробництва і споживання визначено такі пріоритети енергетичної політики України:—
активне ресурсо- й енергозбереження;—
розширення використання безпечних беземісійних (або з низьким ступенем емісії С02) джерел енергопостачання;—
зменшення шкідливого тиску джерел енергопостачання з високим вмістом вуглеводнів на навколишнє середовище;—
створення систем моніторингу та використання індикаторів з метою спостереження за процесом інтеграції екологічних аспектів у паливно-енергетичному секторі;—
диверсифікація джерел імпортного постачання в Україну природного газу, нафти, ядерного палива;—
стабілізація й збільшення обсягів власного видобутку нафти і газу шляхом зростання обсягів розвіданих запасів;—
розвиток нафто- і газотранспортних коридорів;—
розвиток відновлюваних джерел енергії;—
використання альтернативних видів палива.
Дані про стан енергетичної галузі України представлені в табл. 5.12.
Таблиця 5.12. Статистичні дані про енергетичну галузь України (за матеріалами
Міністерства палива та енергетики України, Dragon Capital)
Статистичні дані про галузь | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003
Загальний обсяг виробництва електроенергії в Україні (ТВт ? год) | 183 | 177 | 172 | 172 | 171 | 172 | 173 | 180
Експорт електроенергії (ТВт ? год) | 4 | 0 | 1 | 3 | 4 | 3 | 3 | 5
Валове внутрішнє споживання (ТВт ? год) | 179 | 177 | 171 | 168 | 167 | 169 | 170 | 175
Фактичне споживання електроенергії (ТВт ? год) | 140 | 134 | 128 | 125 | 123 | 123 | 123 | 129
Промисловість | 74 | 73 | 69 | 66 | 69 | 70 | 70 | 73
Житлове господарство | 41 | 38 | 37 | 38 | 36 | 36 | 37 | 38
Інші | 25 | 23 | 23 | 21 | 19 | 17 | 17 | 19
Згідно з оперативними даними Міністерства палива та енергетики України, виробництво електроенергії в країні за січень—
серпень 2005 р. становило 121 млрд 808,2 млн кВт ? год, що на 3,3 % перевищує показник за аналогічний період 2004 р. Теплові електростанції (ТЕС) у січні — серпні збільшили вироблення електроенергії на 1,3 %, до 48 млрд 284,0 млн кВт ? год, атомні електростанції (АЕС) — на 4,6 %, до 58 млрд 289,8 млн кВт ? год, гідроелектростанції (ГЕС) — на 13,6 %, до 9 млрд 623,2 млн кВт ? год. Комунальні теплоелектроцентралі (ТЕЦ) і блок-станції скоротили виробництво електроенергії на 7,4 %, до 5 млрд 606,0 млн кВт ? год. Виробництво електроенергії нетрадиційними джерелами становило 5,2 млн кВт - год (-8,8%).
Частка АЕС у структурі виробництва електроенергії в січні—
серпні 2005 р. дорівнювала 47,9 % (+ 0,6 % до січня — серпня 2004 p.), ТЕС — 39,6 % (- 3,8 %), ГЕС — 7,9 % (+0,7 %), комунальних ТЕЦ і блок-станцій — 4,6 % (- 0,5 %). Експорт електроенергії з ОЕС України в країни Східної та Центральної Європи становив 3 млрд 22,4 млн кВт ? год, що на 9,9 % (272,8 млн кВт ? год) більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Кабінет Міністрів України має намір створити державний концерн "Атоменергопром", що займатиметься атомною промисловістю, в якому сконцентруються всі потужності, що дасть змогу збільшити видобуток і переробку урану, а також у майбутньому створити завод із виробництва елементів ядерного палива. Концерн планують сформувати на базі департаменту ядерної енергетики й атомної промисловості, департаменту майнових відносин і реформування власності та державного підприємства "Енергоатом". Нині Національна атомна енергогенеруюча компанія (НАЕК) "Енергоатом" об'єднує чотири діючі українські АЕС з 15 енергоблоками і загальною встановленою потужністю 13 835 МВт. Це найбільший в Україні виробник електроенергії.
На сьогодні за допомогою атомних електростанцій потреби населення і промисловості в електроенергії забезпечуються більше ніж на 45 %. Проблеми, що виникають у сфері забезпечення безперебійної та сталої роботи атомної енергетики та підтримки необхідного рівня ядерної безпеки, є дуже важливими й з огляду забезпечення національної безпеки України.
Особливо гостро стоять питання, пов'язані з майбутнім атомної енергетики, зокрема, проблема щодо зняття з експлуатації та консервації ядерних установок. Адже до 2025 р. усі діючі ядерні енергоблоки атомних електростанцій України мають бути виведені з експлуатації та законсервовані. Особливості організації робіт зі зняття з експлуатації ядерних установок визначено у статті 39 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 8 лютого 1995 p. № 40/95-ВР.
Слід зазначити, що донині Україна не мала власного досвіду зняття з експлуатації АЕС, і лише зіткнувшись з потребою закриття Чорнобильської АЕС, зрозуміла, які складні питання виникають під час зняття з експлуатації та консервації ядерних установок. Ситуація ускладнюється тим, що не визначено навіть джерела фінансування для здійснення відповідних заходів. Це дуже небезпечно з урахуванням того, що вже через 10 років розпочнеться виведення з експлуатації ядерних установок і протягом наступних 15 років усі діючі нині блоки мають бути виведені з експлуатації.
Як свідчить міжнародний досвід, виведення з експлуатації ядерних установок та їх консервація — дуже складне та витратне завдання. За даними МАГАТЕ, витрати на зняття з експлуатації реакторів на зразок ВВЕР становлять від 138 до 576 дол. СІЛА на кожну кВт ? год електричної потужності. У середньому для блока потужністю 1000 МВт ці витрати дорівнюватимуть 360 млн дол. США, з них на здійснення підготовчого етапу припинення експлуатації потрібно 120 млн дол. США, на остаточне закриття — 50, на здійснення етапу консервації—
40, на етап витримки — 20, на здійснення етапу демонтажу—
130 млн дол. США.
Починаючи з 2011 p., Україна має забезпечити коштами заходи щодо зняття з експлуатації ядерних блоків атомних станцій. Ця сума становитиме 4 млрд 718 млн 892 тис. (табл. 5.13).
До речі, нині у світі експлуатується 440 ядерних реакторів; США в найближчому майбутньому планує запустити ще 20, а Китай —19.
Розвиток альтернативних відновлюваних джерел енергії реалізується у рамках Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії та малої гідро- й теплоенергетики (1997 р.). На сьогодні використання відновлюваних джерел енергії в Україні (крім великої гідроенергетики) становить майже 0,5 % загального споживання первинних енергоносіїв. Технічно можливий сумарний потенціал нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії України дорівнює близько 78 млн т умовного палива на рік (100 %), який за напрямами використання поділяється таким чином:—
вітроенергетика — 24,6 млн ту. п. (31,4 %);—
мала гідроенергетика — 2,24 (2,9 %);—
сонячна енергетика — 4,92 (6,3 %);—
біоенергетика — 21,2 (27,1 %);—
штучні горючі гази та метан шахтних родовищ — 18,2 (16,9%);—
інші напрями використання джерел енергії — 12,03 млн т у. п. (15,4%).
Серед основних видів нетрадиційної енергетики, визнаних пріоритетними в Україні, вирізняють: використання біогазової енергії, малу теплоенергетику, вітроенергетику, малу гідроенергетику, використання шахтного метану та штучних горючих газів, геліоенергетику, геотермальну енергетику. Серед резервів України зі збільшення обсягів потенціалу нетрадиційних джерел енергії є молода інноваційна сфера розвитку технології паливних комірок, за якою енергія з органічних видів палива безпосередньо перетворюється на електрику. Україна — єдина в Європі країна, котра володіє родовищем циркону — сировини для паливних комірок, що є третім за величиною у світі. Ці ресурси дають змогу Україні долучитися до міжнародної співпраці з розбудови нової екологічно безпечної енергетики та автомобільного транспорту XXI ст.
Таблиця 5.13. Кошти, потрібні для зняття з експлуатації та консервації
кожного блоку всіх атомних станцій України
АЕС | Енергоблок | Проектний
термін закінчення експлуатації (рік) | Залишок
років експлуатації з 2001 р. | Кошти, необхідні для
зняття з експлуатації та консервації блоку, млн дол. США
Запорізька | 1 | 2014 | 13 | 374,7
2 | 2015 | 14 | 374,7
3 | 2016 | 15 | 374,7
4 | 2017 | 16 | 374,7
5 | 2019 | 17 | 374,7
6 | 2025 | 24 | 374,7
Південно-
українська