Екологічне картографування
План
1. Топографічні карти.
2. Тематичні карти.
3. Екологічні карти.
4. Географічні інформаційні системи
5. Регіональні інформаційні системи
Екологічне картографування — одна зі складових інформаційної системи екологічного управління, що грунтується на використанні топографічної інформації та спеціальних екологічних карт. Більшість екологічних проблем має просторовий характер і потребує картографічного відображення. Оцінка стану навколишнього природного середовища і прогноз його розвитку завжди спираються на територіальний або ландшафтний підхід, оскільки ландшафти є тими територіальними системами, в умовах яких відбувається взаємодія людини і природи.
Забезпечення збалансованого, екологічно безпечного розвитку окремих територій держави можливе лише за умов розуміння, як функціонують природні та антропогенні комплекси, що перебувають у їх межах. Такий цілісний підхід до вивчення природних і техногенних об'єктів та використання отриманої на його основі екологічної інформації в процесі прийняття управлінських рішень визначають важливість і необхідність застосування сучасних географічних методологій. Підтвердженням актуальності екологічного картографування та посилення його ролі стало створення на базі Головного управління картографії, геодезії та кадастру Державної служби геодезії, картографії та кадастру (Укргеодезкартографія) і включення її до структури Міністерства екології та природних ресурсів України.
Еколого-географічне картографування зародилося в 70—80-х роках XX ст. у природоохоронній сфері. Ідея такого картографування полягала в отриманні і відображенні просторової інформації про реакцію природних систем на техногенний вплив. Основою для розвитку були топографічні і тематичні карти, які поряд з екологічними картами і тепер використовуються в екологічному управлінні.
Топографічні карти.
Більшість елементів топографічних карт є джерелом інформації, яка використовується під час оцінки природних умов і господарського освоєння територій, а також під час аналізу взаємозв'язків екосистем. Розглянемо такі окремі елементи топографічних карт, як рельєф, гідрографія, рослинність, ґрунти, соціально-економічні об'єкти, та інформацію, яку вони дають.
¦ Рельєф: ухил поверхні — про активність міграції речовин, у тому числі забруднювачів; штучні форми рельєфу (кар'єри, кургани, виїмки) — про техногенний вплив; природні форми рельєфу (зсуви, яри, обвали) — про прояву небезпечних процесів; лінії гребель і водорозділів — про площинний розподіл горизонтальних зв'язків в екосистемах тощо.
¦ Гідрографія: густина річкової та озерної мережі — про водозабезпеченість, ступінь дренажу; зарегульовані водойми (водосховища, ставки) — про накопичення забруднень; склад донних відкладів — про види забруднювачів на дні водойм тощо.
¦ Рослинність: типи природної рослинності — про обсяги фітомаси, продуктивність та стійкість фітоценозів до антропогенного впливу; штучні насадження (поля, сади, городи) — про антропогенні зміни природного сереловиша; співвідношення корінних і похідних фітоценозів — про вплив господарської діяльності на природне середовище тощо.
¦ Ґрунти: піщані поверхні — про передумови вітрової ерозії грунтів; глинисті поверхні — про активний поверхневий стік та захищеність підземних вод від забруднення; торфовища — про нестійкі торф'яні грунти тощо.
¦ Соціально-економічні об'єкти: населені пункти, дороги — про території площинної і Лінійної трансформації екосистем; заводи, порти, копальні, нафтогазові комплекси — про території потенційно сильного забруднення і порушення природного середовища тощо.
Тематичні карти.
Перелік тематичних карт, що використовуються для цілей екологічного управління, досить великий і різноманітний: карти ґрунтового покриву; карти рослинного, тваринного світу; геологічні, геоморфологічні, кліматичні, соціально-економічні карти та ін. Тематичні карти дають інформацію про природний потенціал території, її характеристики, здатність витримувати антропогенні навантаження. їхнє основне призначення — систематизація інформації про компоненти природного та антропогенного середовища, які є чинниками, що впливають на формування екологічної ситуації на відповідній території.
Екологічні карти.
Ці карти являють собою просторове відображення взаємодії живих організмів, людини і середовища. Екологічне картографування перебуває в стадії становлення. Щоб вирішити комплекс екологічних проблем України, слід розробити цілісну систему екологічного картографування, яка б містила покомпонентні, індикаційні, оцінні, прогнозні та інші види карт. Особлива увага має приділятися картам проблемних або кризових гсоекологічних ситуацій, які відбивають реальність обстановки і є дієвим інструментарієм для прийняття рішень. Найбільш загальний склад системи екологічних карт, призначеної для інформаційного забезпечення екологічного управління, повинен відображати такі питання:
¦ оцінку екологічного потенціалу територій;
¦ характеристику господарського впливу на геоекосистеми;*
дані про стійкість геоекосистем до техногенних впливів;*
характеристику здоров'я населення, зумовленого станом природного середовища і техносфери;*
прогноз екологічної ситуації.
Існують іще спеціалізовані екологічні карти, які поділяються на три групи:
1) аналітичні карти характеристик ситуації (стан окремих компонентів ландшафтів із набором геофізичних і геохімічних параметрів; сучасні природні, особливо відновлювані, ресурси; характер та інтенсивність антропогенного забруднення повітря, грунтів і води тощо);
2) синтетичні карти сумарного впливу діяльності людини, які відображають геоекологічні аспекти взаємодії суспільства і природи (ступінь зміни природних ландшафтів і основні чинники цих змін; екологічно зумовлені аспекти стану здоров'я населення; тенденції та прогноз змін стану навколишнього середовища та причини, що їх зумовлюють, тощо);
3) комплексні карти, які зорієнтовані на багатокомпонентні несинтезовані оцінки стану навколишнього середовища, дають конкретні рекомендації або призначені для перспективного планування і враховують як економічні, так і екологічні аспекти.
Перелічені екологічні карти можуть бути як статичними, так і динамічними, їх застосування дає змогу оцінити не тільки забруднення довкілля, а й відобразити різноманітні екологічні аспекти:*
природні чинники, що визначають ступінь забруднення і самоочищення ландшафтів або екосистем;*
характер та інтенсивність антропогенного впливу (джерела і полігони забруднення, асоціації забруднювачів та інші види впливів);*
виявлені та прогнозні реакції природних систем і населення на антропогенний вплив;*
заходи щодо мінімізації або ліквідації шкідливих впливів та щодо оптимізації природокористування.
Розвиток екологічного картографування в Україні тісно пов'язаний із проблемою створення інформаційних баз даних для систем екологічного управління. Гармонізація взаємодії між couio-, reo- та біотосферою потребує наявність інформаційних баз, що сприяють дослідженню всіх компонентів цих сфер. Масштаби екологічних карт залежать від рівня екологічного моніторингу, на якому проводиться збирання необхідної інформації. Методика екологічних досліджень природно-антропогенних геоекосистем для створення баз даних, яка розроблена професором О. М. Адаменком, визначає такий перелік екологічних карт у блоках інформаційної бази.
1. Геосфера
1.1. Літосфера*
Карта дочетвертинного геологічного середовища (геологія, тектоніка, літологія, корисні копалини) і його порушення шахтами, свердловинами, кар'єрами, провалами, зсувами та іншими антропогенними й природними чинниками.*
Карта розробки мінерально-сировинних ресурсів.*
Карта четвертинного геологічного середовища (генезис, вік, літологія відкладів з елементами геоморфології і неотектоніки, корисні копалини) і його порушення антропогенними й природними чинниками.
1.2. Геофізсфера*
Карти радіаційних, гравітаційних, магнітних, теплових, електричних, сейсмічних, гепатогенних та інших природних полів і їхнього впливу на здоров'я людей.
1.3. Геоморфосфера*
Геоморфологічна карта з порушеннями рельєфу сучасними та древніми геодинамічними процесами (сейсмолислокації, зсуви, площинна й лінійна ерозія, яри, обвали, осипання, карст, суфозія, провали тощо) та їх прогнозування.
1.4. Гідросфера*
Карта підземних вод та їх забруднення шкідливими речовинами.*
Карта фунтових вод та їх забруднення шкідливими речовинами.*
Карта поверхневих вод та їх забруднення шкідливими речовинами.*
Карта несприятливих гідрологічних явищ (повені, пересихання і промерзання русел, селеві потоки, лавини, замулювання, наноси на заплавах рік, ерозія берегів, заболочення та ін.).*
Карта водопостачання, водоспоживання та водовідведення.*
Карта санітарно-гігієнічного стану водних ресурсів та прогнозування водокористування в близькому і подальшому майбутньому.
1.5. Атмосфера*
Карта стану повітряного басейну і його забруднення окисами сірки, азоту, вуглецю, пилу та іншими шкідливими компонентами від стаціонарних джерел.*
Карта транскордонних переносів.*
Карта забруднення атмосферного повітря автотранспортом.*
Карта частки автотранспорту та стаціонарних джерел у загальному забрудненні атмосферного повітря району.*
Карта площинного розподілу ресурсів тепла і вологи залежно від рельєфу.*
Карта вітроенергетичних ресурсів.
2. Біотосфера
2.1. Педосфера*
Карта грунтів та їх забруднення шкідливими речовинами.*
Карта трансформації земельних угідь під впливом ерозії, зсувів, підтоплення та інших несприятливих процесів.*
Карта меліорації земель та її наслідків.*
Карта використання в сільському господарстві мінеральних добрив та отрутохімікаті в.їй*
Карта прогнозування динаміки використання земельних ресурсів у близькому і подальшому майбутньому.
2.2. Фітосфера*
Карта лісових ресурсів, лісостепової, степової і лучної рослинності, полезахисних лісосмуг, водоохоронних лісів, штучних агросистем.*
Карта забруднення рослинного покриву хімічними речовинами, радіонуклідами та іншими забруднювачами.*
Карта прогнозу змін забруднення рослинного покриву в близькому і подальшому майбутньому.
2.3. Зоосфера*
Карта токсикозу диких і свійських тварин.*
Карта екологічної ситуації в місцях розташування тваринницьких комплексів.
3. Соціосфера
3.1. Техносфера*
Карта джерел забруднення.*
Карта побутових і промислових відходів, їх розміщення, утилізації та переробки.*
Карта екологічної ситуації в місцях сміттєзвалищ.*
Карта радіаційного забруднення району.*
Карта шумового, електромагнітного, високочастотного та іншого забруднення.*
Карта автодоріг і впливу автотранспорту на стан забруднення навколишнього середовища (повітря, землі, рослин) уздовж автомагістралей.
3.2. Демосфера*
Карта медико-географічного районування.*
Карта ареалів основних захворювань за віковими категоріями населення.*
Карта ареалів відхилення від нормального фізичного і психічного розвитку дітей дошкільного та шкільного віку.*
Карти професійних захворювань на промислових підприємствах і в сільській місцевості.*
Карта прогнозу змін медико-біологічних і санітарно-гігієнічних умов у близькому і подальшому майбутньому.
Значну частину наведених видів карт доцільно розробляти за допомогою автоматизованих систем картографування. Екологічні карти, що характеризують різноманітні процеси і є результатом моделювання відповідних реакцій та застосування сценарних підходів до розвитку екологічних ситуацій, розробляються на комп'ютерній основі із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення. Найкращим кінцевим продуктом такого картографування є екологічні атласи територій, що містять аналітичні, синтетичні і комплексні карти. Нині сучасний підхід до створення екологічних карт — це застосування геоінформаційних систем, які поєднують у собі всі досягнення екологічної науки та інформаційно-комунікаційних технологій.
8.8 Географічні інформаційні
