Формування набору альтернативних стратегій розглядається як головна мета і підсумок прогнозу. Наступні уточнення в середині системних параметрів тієї чи іншої стратегії - завдання, що лежить за контуром процедури прогнозування.

6. Оцінка конкретних стратегій дається з позицій їхньої відповідності загальним цілям розвитку об’єкта, серед яких можна виділити:*

одержання економічного ефекту;*

соціальні цілі;*

технологічне удосконалювання процесів;*

поліпшення стану природного середовища;*

заощадження обмежених і не відтворювальних ресурсів;*

перебудова організаційно-управлінського механізму.

7. Повнота реалізації цілей характеризується системою критеріїв економічної, соціальної, технологічної, екологічної ефективності. Розробка набору критеріїв оцінки стратегій є важливим інструментом прогнозування.

8. Довгостроковий розвиток об’єкта звичайно ставить відразу декілька цілей і може бути описаний системою відповідних критеріїв ефективності. Методи порівняння їх між собою і процедура кінцевої багатокрптеріальної оцінки підлягають спеціальній розробці в рамках загальної методології прогнозування,

9. Специфічною рисою довгострокових прогнозів є їхня мала надійність. Для врахування ненадійності господарських прогнозів і пом’якшення їх наслідків можуть бути використані методи:*

визначення й врахування ризику;*

розробка системи резервів, що амортизують ризик.*

подолання залишкової ненадійності методами адаптаційного управління.

В науковому, теоретичному і методологічному плані ці питания вивчені недостатньо, у зв’язку з чим практичне застосування їх у сучасній вітчизняній практиці господарських суб’єктів утруднене і через це необхідно проведення додаткових досліджень по кожному з вищевказаних питань з використанням наявного досвіду і сучасних можливостей комп’ютерної техніки.

Виділяються такі етани формування екологічно доцільних напрямків структурної перебудови економіки міста і його окремих районів.

Етап 1. Аналіз сучасного стану природного середовища

1.1. Структурування територіального природного середовища регіону, у якому розташована міська територія.

Структурування територіального природного середовища регіону включає наступні етапи:*

виділення основних компонентів підсистеми: атмосфера, поверхнева гідросфера, літосфера чи геологічне середовище, рослинність, тваринний світ;*

визначення основних зв’язків між виділеними в ході 1 підетапу компонентами природи, якісний і кількісний опис цих зв’язків, виділення найбільш сильних і екологічно значущих прямих і зворотних зв’язків;*

виявлення специфічних снстемоутворювальшіх елементів і зв’язків,

1.2. Аналіз просторової мінливості природного середовища.

1.3. Аналіз тимчасової мінливості (динаміки) природного середовища.

Ціль аналізу - виявити імовірні зміни природного середовища и окремих його компонентів на найближчу перспективу.

Об’єкт аналізу - найбільш динамічні компоненти природи і процеси, що швидко розвиваються: атмосфера, поверхневі води, ґрунти, небезпечні екзогенні геологічні і фізико-географічні явища. Ретроспективний аналіз зміни природного середовища.

Етап 2. Аналіз зміни природного середовища під впливом господарського освоєння

2.1. Визначення джерел техногенних впливів (ДТВ). Вплив на природне середовище району здійснюється

частково через транерегіональний перенос забруднюючих речовин з: а) атмосферними потоками, б) річковими водами. При цьому використовуються дані служб Держкомгідромету, аналізів хімскладу снігового покрову, дослідження поширення радіоактивних продуктів.

Місцеві джерела. Основні параметри ДТВ: розміри, площа порушених земель, характер впливів, склад і кількість речовин і енергії, що надходить у навколишнє середовище.

Картування ДТВ. На картах показуються локальні і крапкові ДТВ, наприклад, великі водоймища та ін. Представляється інформація про найбільш істотні характеристики ДТВ.

2.2. Визначення кордонів впливу ДТВ, характеру і ступеня зміни природного середовища.

1) Вибір критеріїв. Перелік можливих критеріїв: перевищення ГДК (чи фонових значень), щільність випадання забруднюючих речовин з атмосфери за рік, енергоспоживання на одиницю площі, площі порушених земель, орних і меліорованих земель, маса (обсяги) переміщених гірських порід, амплітуда техногенного рельєфу, об’єми підземних вод, які відкачуються і розміри депресійних вирв.

2) Ранжирування територій (районів) за ступенем мінливості природного середовища.

3) Складання карти мінливості природного середовища.

4) Оцінка інтенсивності (швидкості) змін природного середовища під впливом господарського освоєння.

Етап 3. Синтез інформації про природне середовище.

1) Оцінка екологічної ситуації (ЕС). Експертна оцінка по районах з різним ступенем мінливості природного середовища з урахуванням виливу природних факторів на життєдіяльність населення, пропонується використовувати наступні градації ЕС: задовільна, напружена, передкризова, кризова.

2) Визначення головних проблемоутворюючих факторів (ПФ) та ПФ.

Фактори, що ускладнюють природокористування і які є потенційним джерелом екологічних проблем. Вони визначаються специфікою природного середовища і її реакції на техногенні впливи.

3) Геоекологічне районування. Виконується на основі природного (природио-історичного) районування і карти техногенної зміни природного середовища.

4) Прогнозування інтенсивності техногенного впливу на природу і зміну екологічної ситуації. Прогнозування здійснюється на основі зв’язків показників техногенного навантаження: чисельності населення, питомого (на одиницю площі) споживання енергії, обсягів споживання природних ресурсів, викидів забруднюючих речовин тощо зі змінами в природному середовищі і їхніх екологічних наслідках.

Етап 4. Формування і порівняльний аналіз сценаріїв еколого-економічного розвитку району

Формування стратегічних рішень при виборі сценаріїв еколого - економічного розвитку регіону проводиться при послідовному використанні таких етапів:

1. Виявлення, формування і вибір альтернатив для подальшої оцінки.

2. Оцінка можливих наслідків реалізації стратегії.

3. Порівняння і ранжирування альтернативних стратегій; формування (системи) критеріїв вибору ефективних стратегій; вибір ефективних варіантів стратегій еколого-економічного розвитку району.

Розроблена методологія вибору напрямків еколого-економічного розвитку Суворовеького району м. Одеси і формування стратегії стійкого розвитку району, що включає основні етапи формування і порівняльного аналізу сценаріїв еколого-економічного розвитку району, зміст етапів, характеристику виконуваної на кожному етапі роботи й основні результати, представлені у Додатку 6 .

Оцінка і добір найбільш перспективних і ефективних сценаріїв і їхнє ранжирування на основі критеріїв оцінки (оцінка в балах):*

перспективність ринків (висока, середня, низька, безперспективна);*

забезпеченість ресурсами (повна, середня, слабка, незабезпечена);*

ефективність стратегії (висока, нормальна, низька, неефективна);*

відповідність критеріям екологічної доцільності;*

зовнішнє середовище (сприятливе, нормальне, мало-сприйнятливе, несприятливе) (Додаток 6).

1.

Системи управління навколишнім середовищем. 14000-97. - Київ: Держстандарт, 1997. - 14 с.

2. Соколов В.И. Природопользование в США и Канаде: экономические аспекты / Отв. ред. Л.Н. Карпов. - М.: Наука, 1990.- 154 с.

3. СтадницкиііГ.В.,РодионовА.И. Экология.- М.: Высшая школа, 1988. - 272с.

4. Статистичний щорічник України за 1999 рік / Держкомстат України .- К.: Техніка, 2000. - 578 с.

5. Стольберг Ф.В. Экология юрода: Учебник для студентов. - К.: Либра, 2000. - 464с.

6. Україна у цифрах у 2000 році: Корот. стат. довід. / Держкомстат України. - К.: Техніка, 2001. - 256 с.

7. Федосеев В.Н. Предупреждение чрезвычайных ситуаций и ликвидация их последствий (управленческий аспект) // Менеджмент в России и за рубежом. - 2001. - №6. С.72-80.

8. Царенко О.М., Нєсвєтов О.О., Кадацький М.О. Основи екології та економіка природокористування. Курс лекцій. Практикум: Навч. посібник. - Суми: видави. "Універсальна книга", 2001.- 326 с.

9. Черп О.М., Винниченко В.И., Хотулева М.В., Молчанова Я.П., Дайман СЮ. Экологическая оценка и экологическая экспертиза. 3-е издание, переработанное и дополненное. Интернет((пЦр:/Аууу.5 .))

10. ЧескинМ. Внимание: шум! - Лениздат, 1978. 191 с.

11. Фатхутдинов Р. Менеджмент как инстру,мент достижения конкурентноспособности. // Проблемы теории ii практики управлення. - 1997. - № 5. - С. 18-27.

12. . ХепсЛ., Мельник Л.Г., БунЭ. и др. Экономика природопользования: Учебник. - Киев: Наукова думка, 1998. - 480 с.

Хесле В. Философия