1995 | 51,7 | 35,1 | 16,6 | 67,9 | 32,1

2000 | 49,4 | 33,3 | 16,1 | 67,4 | 32,6

2001 | 48,9 | 32,9 | 16,0 | 67,3 | 32,7

2002 | 48,5 | 32,6 | 15,9 | 67,2 | 32,8

2003 | 48,0 | 32,3 | 15,7 | 67,3 | 32,7

2004 | 47,6 | 32,1 | 15,5 | 67,4 | 32,6

*Дані про населення наведено у 1913 p. у сучасних межах території України, у 1939 р. — за оцінкою по території У PCP без Закарпатської області; у 1959 та 1970 pp. — за переписом на 15 січня, у 1979 р. — за переписом на 17 січня, у 1989 р. — за переписом на 12 січня, у 2002 р. — за переписом на 5 грудня 2001 p., в інші роки — на початок року.

показник вперше зареєстровано у 1992 році, сільське населення цей критичний бар'єр подолало на 10 років раніше. З цього приводу можна сказати, що сільські жителі першими відчули на собі екологічну кризу, бо вони ближче до природи. На це наклались ще й соціально-економічні умови, у першу чергу, незадовільний стан медичного обслуговування.

Тільки на інфекційні недуги щороку хворіють 10—12 млн осіб, тобто кожний п'ятий житель України. Темпи зростання смертності від інфекційних хвороб в 1,2 раза перевищують відповідні показники загальної смертності.

Таблиця 2.3. Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення (на 1000 наявного населення)

Показник | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Кількість народжених

всього | 15,0 | 12,7 | 9,6 | 7,8 | 7,7 | 8,1 | 8,5

у міських поселеннях | 15,6 | 12,7 | 8,8 | 7,2 | 7,2 | 7,7 | 8,3

у сільській місцевості | 13,8 | 12,7 | 11,1 | 9,2 , | 8,7 | 9,0 | 9,1

Кількість померлих

всього | 12,1 | 12,1 | 15,4 | 15,4 | 15,3 | 15,7 | 16,0

у міських поселеннях | 10,1 | 10,2 | 13,6 | 13,8 | 13,8 | 14,0 | 14,3

у сільській місцевості | 15,9 | 16,1 | 19,1 | 18,8 | 18,6 | 19,1 | 19,6

Природний приріст населення

всього | 2,9 | 0,6 | -5,8 | -7,6 | -7,6 | -7,6 | -7,5

у міських поселеннях | 5,5 | 2,5 | -4,8 | -6,6 | -6,6 | -6,3 | -6,0

у сільській місцевості | -2,1 | -3,4 | -8,0 | -9.6 | -9,9 | -10,1 | -10,5

Високі темпи смертності зумовлені також захворюванням на туберкульоз, який називають хворобою бідності і який, безперечно, викликаний нинішнім станом соціально-економічного розвитку, низьким життєвим рівнем переважної більшості населення.

Значно підвищився рівень захворюваності сільських жителів, які здебільшого не звертаються до лікувально-профілактичних закладів. Навіть 20 % батьків, у яких хворіють діти, за медичною допомогою не звертаються у зв'язку з віддаленістю житла від медичного закладу, високою ціною транспортних перевезень та ін. До речі, не звертаються за медичними послугами і 16 % міських родин з причин браку коштів на ліки та з інших причин [9].

У результаті порівняно не лише зі СІЛА, а й із Росією демографічні показники в Україні значно гірші (табл. 2.4) [16].

Рис. 2.2. Кількість постійного населення України за статтю та віком

Таблиця 2.4. Основні демографічні показники в 1998 р.

Показник | Україна | Росія | США

Природний приріст населення, % | -6,1 | -0,5 | 0,6

Очікувана тривалість життя, років | 67 | 67 | 76

У тому числі:

чоловіків | 62 | 61 | 73

жінок | 73 | 73 | 79

Коефіцієнт народжуваності | 8,7 | 9 | 15

Коефіцієнт смертності | 14,8 | 14 | 9

Фахівці стверджують, що здоров'я майбутньої людини формується ще до її народження. За статистичними даними, хвороби системи кровообігу серед вагітних жінок за останні 10—12 років почали реєструватися вдвічі частіше, хвороби нирок — у п'ять разів, анемії — майже в дев'ять разів частіше. А це негативно позначається на стані здоров'я майбутніх дітей.

В табл. 2.5 наведено дані щодо коефіцієнтів дитячої смертності, а в табл. 2.6 подано відомості, що стосуються причин дитячої смертності.

Таблиця 2.5. Коефіцієнти дитячої смертності (померло дітей віком до одного року на 1000 народжених)

Показник | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Всього | 15,7 | 12,8 | 14,7 | 11,9 | И.З | 10,3 | 9,6

у міських поселеннях | 15,7 | 12,5 | 14,3 | 12,0 | 11,3 | 10,3 | 9,6

у сільській місцевості | 15,8 | 13,5 | 15,3 | 11,9 | 11,3 | 10,3 | 9,5

Погіршується стан здоров'я школярів, зокрема тих, які навчаються в спеціальних школах. Це зумовлено як зростанням навчального навантаження на дітей, так і погіршенням соціально-економічного становища. До речі, за даними медико-санітарних служб, не кращий стан здоров'я і педагогів, що зумовлено збільшенням навантаження у професійній діяльності. Характерними для них є розлади нервової системи у зв'язку з відсутністю постійного режиму дня, необхідних фізичних навантажень, велике нервове напруження, спостерігається порушений обмін речовин.

Останнім часом у медицині з'явилося поняття "децелерація" — зниження темпів росту й розвитку підростаючого покоління. Особливо помітне погіршення стану здоров'я тих, хто навчається. Кількість здорових дітей за період навчання лише з 1 до 8 класу зменшується в чотири рази, серед студентів за час навчання чисельність хворих зростає в 3,6 раза. А хвора нація неспроможна вирішувати широкомасштабні питання економічного, соціального і духовного розвитку. Відбувається девальвація людського капіталу^

у Подальше зміцнення здоров'я нації як передумови зростання людського капіталу, підвищення життєвого рівня потребують зміцнення матеріальної бази закладів системи охорони здоров'я, вдосконалення її структури.

Існує тенденція, згідно з якою робиться наголос на госпітальній формі лікування, що зашкоджує розвитку первинної медичної допомоги.

Спостерігається також деформація медичних послуг. Обсяги стаціонарної допомоги у 2,5 раза перевищують визначену ВООЗ кількість хворих, які могли б отримати необхідну допомогу в поліклініці чи вдома. Недостатньо використовується така дешева й ефективна форма обслуговування, як стаціонари при поліклініках.

Доцільно також розробити обласні програми з профілактики захворювань. Адже області істотно відрізняються за коефіцієнтами смертності та за основними причинами смертності (табл. 2.7) [23].

Одним із шляхів поліпшення медичного обслуговування населення є раціональне використання наявних ресурсів, зокрема за допомогою забезпечення науково обґрунтованого співвідношення чисельності лікарів і середнього медичного персоналу. Відсутність такого співвідношення — основна причина нераціонального задіяння і лікарів, і середнього медичного персоналу. Наприклад, у СІЛА співвідношення цих категорій працівників становить 1:4,7, а в Україні — 1:1,7.

У Постанові Кабінету Міністрів України "Про чисельність працівників бюджетних установ" від 11 червня 1998 року № 855 зазначається, що в Україні на 10 тис. населення припадає вдвічі більше лікарів, ніж, скажімо, в Німеччині. При

Таблиця 2.7. Коефіцієнти дитячої смертності (померло дітей віком до одного року на 1000 народжених)

Адміністративне утворення | Всього померлих | У тому числі від хвороб

системи кровообігу | новоутворень | нещасних випадків,

отруень і травм | органів дихання

Україна | 1600,8 | 1001,2 | 194,9 | 151,8 | 63,3

Автономна Республіка Крим | 1517,5 | 974,0 | 194,1 | 171,1 | 46,9

Області

Вінницька | 1711,4 | 1199,8 | 186,9 | 135,2 | 59,5

Волинська | 1469,9 | 878,9 | 151,6 | 120,2 | 154,0

Дніпропетровська | 1665,3 | 1052,0 | 206,2 | 168,9 | 63,4

Донецька | 1733,1 | 1069,6 | 218,4 | 175,1 | 58,5

Житомирська | 1767,4 | 1196,1 | 195,6 | 168,9 | 64,8

Закарпатська | 1194,8 | 687,8 | 141,0 | 90,5 | 46,9

Запорізька | 1635,4 | 809,3 | 234,3 | 183,7 | 50,3

Івано-Франківська | 1327,9 | 795,4 | 161,5 | 92,1 | 92,7

Київська | 1728,1 | 1213,9 | 212,4 | 155,7 | 40,1

Кіровоградська | 1816,5 | 997,6 | 216,1 | 187,2 | 69,1

Луганська | 1772,7 | 1117,5 | 210,2 | 175,3 | 85,1

Львівська | 1335,5 | 864,4 | 152,3 | 94,7 | 75,3

Миколаївська | 1652,0 | 743,0 | 183,4 | 175,4 | 47,3

Одеська | 1615,6 | 989,1 | 201,3 | 180,5 | 51,6

Полтавська | 1863,9 | 1187,3 | 211,3 | 182,4 | 75,4

Рівненська | 1369,2 | 890,4 | 160,3 | 104,3 | 40,3

Сумська | 1848,8 | 1192,1 | 197,8 | 179,3 | 98,3

Тернопільська | 1488,2 | 1011,1 | 183,3 | 81,9 | 92,5

Харківська | 1625,3 | 1081,0 | 192,4 | 165,8 | 36,7

Херсонська | 1580,9 | 884,6 | 215,6 | 181,3 | 27,7

Хмельницька | 1664,8 | 946,0 | 202,2 | 130,0 | 83,7

Черкаська | 1762,5 | 1192,6 | 192,5 | 145,4 | 95,8

Чернівецька | 1362,8 | 933,7 | 178,2 | 98,0 | 60,4

Чернігівська | 2044,5 |