Екологічний аудит

План

1. Основні поняття

2. Історія виникнення екологічного аудиту

3. Завдання і вигоди проведення екологічного аудиту

4. Послуги, об’єкти і суб’єкти екологічного аудиту

5. Види екологічного аудиту

6. Умови проведення екологічного аудиту

7. Література

Основні поняття

Екологічний аудит (ЕА) - різновид аудиторської діяльності, що здійснюється в інтересах суб’єктів господарювання і держави та пов’язаний з перевіркою діяльності суб’єктів господарства з метою встановлення відповідності їхньої роботи вимогам екобезпеки, забезпечення раціонального використання і поновлення природних ресурсів, одержання достовірної інформації про виробничу діяльність об’єкта аудита і формування на її основі аудиторських висновків.

Дані ЕА - результати оцінки зібраних доказів аудита, що є основою звіту про аудиторську перевірку.

Докази ЕА - документально зафіксовані факти, перевірку яких можна провести в процесі ЕА і які в кількісному і якісному відношенні використовуються аудитором для визначення відповідності критеріям аудита.

Висновок ЕА - професійна оцінка, встановлена аудитором щодо об’єкта ЕА, яка ґрунтується наданих і доказах ЕА.

Критерії ЕА - система природоохоронних, інвестиційних, господарських, законодавчих і нормативних актів, екологічних норм, стандартів, вимог і висновків державної ЕЕ.

Технічний експерт - особа, котра власними знаннями чи досвідом надає консультативну допомогу аудиторській групі, але не бере участі в її діяльності як аудитор.

Екологічний ризик - такий стан соціально-виробничої системи і навколишнього середовища, при якому існує висока імовірність виникнення негативних факторів, дія яких може істотно погіршити (чи погіршує) екологічну ситуацію.

Аудитор з екологічних питань - особа, котра має відповідні знання, кваліфікацію і практичний досвід роботи не менш як три роки, володіє сертифікатом на право проведення аудиторської діяльності на території України.

Аудиторська група - група аудиторій (1 аудитор) з питань екології з можливим включенням у групу технічних чи інших експертів.

Історія виникнення екологічного аудиту

Вперше ЕА почав використовуватися при контролі великих промислових корпорацій на території США. Розглядаючи фактор навколишнього середовища як той що потребує усе більшої уваги, і з огляду на ряд аварій, великі промислові корпорації поставили свої підприємства під внутрішній контроль з метою оцінки, чи не є вони джерелом негативного впливу на навколишнє середовище. Завданням ЕА було інформування правління корпорації й акціонерів про заходи щодо дотримання чинного природоохоронного законодавства і про ризик можливих аварій, з огляду впливу на навколишнє середовище.

У 1989 р. Міжнародна торговельна палата (МТП) опублікувала документ, що поклав початок внутрішньому аудиту як процедурі самоконтролю й інструмента внутрішнього менеджменту. Внутрішній ЕА являє собою елемент системи заходів щодо охорони навколишнього середовища на підприємстві і містить у собі систематичні перевірки, доповнені аналізами, тестами і контролем впливу промислових процесів на навколишнє середовище. Екологічне аудирування визначалося в ньому як поглиблений постійний аналіз природоохоронної діяльності підприємств, причому підкреслювався його добровільний характер. Підхід, запропонований МТП, отримав визнання у промисловців, оскільки дозволяв керівникам підприємств забезпечити контроль за станом охорони навколишнього середовища на підприємстві, а також контролювати роботу підприємства з огляду природоохоронних нормативів.

У 1993 р. Комісія європейських співтовариств (КЄС) виступила з першим проектом обов’язкових правил екологічного аудиту. Відповідно до визначення Європейського стандарту, ЕА є незалежним свідченням, в інтересах виробника і держави, рівня екологічної ефективності управління підприємством і використання технологічного устаткування з метою підвищення конкурентноздатності продукції.

Завдання і вигоди проведення екологічного аудиту

Екологічний аудит вирішує такі завдання:

Збір достовірної інформації про виробничу діяльність об’єкта аудита і формування на її основі аудиторського висновку про реальний екологічний стан.

Визначення ступеня екологічного ризику і безпеки здійснюваної діяльності.

Встановлення відповідності об’єктів ЕА вимогам екологічного законодавства, санітарним нормам, будівельним нормам і правилам.

Оцінка впливу діяльності об’єктів ЕА на стан навколишнього середовища, здоров’я людей і якість природних ресурсів.

Оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості і достатності заходів для охорони навколишнього середовища і здоров’я людей.

Підготовка об’єктивних і обґрунтованих еколого-еко-номічиих рекомендацій і заходів на замовлення суб’єктів підприємницької діяльності у відношенні навколишнього середовища і здоров’я населення.

Основні причини, з яких проводиться ЕА:

- страхування (витрати на ліквідацію наслідків забруднення навколишнього середовища);

- конкуренція на ринку (товари повинні бути екологічно чистими, це підвищує їхній попит на споживчому ринку, спеціальним екологічним знаком виділяються товари, що пройшли перевірку);

- придбання (витрати на придбання земельної ділянки чи підприємства можуть виявитися завищеними);

- експертиза стану навколишнього середовища і забруднення земельних ділянок об’єкта, що здобувається;

- законодавство (необхідність дозволів роботи з забруднюючими матеріалами)

Вигоди проведення ЕА складаються із:*

зменшення витрат на видалення відходів за рахунок зменшення їхньої маси;*

зменшення витрат на сировину за рахунок більш ефективного її використання і зменшення маси відходів;*

зменшення витрат на виробництво шляхом використання більш прогресивних технологій і підчищення ефективності технологічного процесу;*

зменшення витрат на воду і електроенергію за рахунок більш раціонального їхнього використання;*

розширення ринків збуту товарів з »зеленою» міткою;*

підвищення репутації підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Послуги, об’єкти і суб’єкти екологічного аудиту

Послуги екологічного аудиту включають:*

аналіз впливу екологічно небезпечної діяльності на стан природного середовища і здоров’я населення;*

еколого-економічний прогноз наслідків господарської діяльності (вартісна оцінка);*

екологічне обґрунтування впровадження винаходів, ресурсозберігаючих технологій і систем, приладів контролю і т.д.;*

еколого-економічну оцінку здійснюваних інвестиційних проектів;*

еколого-економічну оцінку ризику адміністративних рішень.

Об’єктами екологічного аудиту можуть виступати:*

діючі підприємства, господарські об’єкти, організації, установи;*

екологічні ситуації, що склалися на визначених територіях;*

окремі ділянки (об’єкти) природних ресурсів, що пропонуються чи знаходяться в користуванні;*

окремі види діяльності фізичних і юридичних осіб незалежно від форми власності і підпорядкування, у тому числі режимні і важливі об’єкти збройних сил, а також озброєння, військова техніка, військові об’єкти і діяльність збройних сил, що негативно виливає чи може впливати на стан навколишнього середовища;*

інвестиційні і приватизаційні проекти, програми, пропозиції, кредитні угоди;*

сировина, продукти харчування, технологічні процеси, продукція;*

викиди в атмосферу, стічні води, відходи;*

засоби індивідуального і колективного захисту, техніка безпеки, екологічні паспорти підприємств.

Суб’єкти екологічного аудиту:

1) замовники:*

фізичні і юридичні особи - щодо природних ресурсів, я кі надаються їм у користування;*

власники господарських об’єктів чи особи, що мають право доручати проведення ЕА;*

центральні і місцеві органи виконавчої влади;*

органи місцевого самоврядування

2) виконавці:*

аудиторські організації з питань екології;*

провідні аудитори з питань екології;*

аудитори з питань екології;*

аудиторські групи;*

фахівці центральних органів виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів, наділені спеціальними повноваженнями.

Види екологічного аудиту

ЕА повинен бути орієнтований па внутрішні індивідуальні потреби підприємства відповідно до його політики й установленим цілям. Крім того, важливо чітко ідентифікувати мету і завдання діяльності підприємства, перш ніж визначити, який тип ЕА йому необхідний.

ЕА можна підрозділити на кілька типів в залежності від цілей, однак вони не є взаємно виключними. Це значить, то протягом року можна провести кілька різних видів ЕА: аудит управлінської діяльності підприємства, енергозбереження, мінімізації відходів, нерухомості і т.д.

При придбанні земельної ділянки може виникнути необхідність у проведенні спеціальних досліджень з метою виявлення користувача останніх 50 років, якщо виникають підозри в забрудненні навколишнього середовища.

У сфері діяльності, пов’язаної з мінімізацією відходів, може знадобитися одночасне виконання аудиту і проведення досліджень щодо нових тенденцій і технологій, розроблених і введених у Японії чи Європі, що можуть бути адаптовані для виробничого процесу конкретного підприємства. Це може мати важливе значення для організації управлінського апарата підприємства. Наприклад, в обов’язок персоналу, відповідального за дану діяльність, буде додатково включене проведення огляду й оцінки нової продукції і технології, що з’являється на ринку, і розробка відповідних заходів для забезпечення їхнього впровадження в діяльність підприємства. При визначенні параметрів екологічного аудита варто брати до уваги:*

ступінь детальності аналізу діяльності підприємства, що використовується в аудиті, тобто чи торкається він окремих сторін або усієї діяльності компанії;*

виробка концепції і заходів, спрямованих на досягнення узгодження з нормативами і лімітами, встановленими природоохоронними органами;*

географічне положення об’єкта (число офісів і місце розташування заводів);*

тимчасова структура (частота проведення аудитів);*

предмет ЕА (повітря, вода, землі, енергоспоживання, відходи).

Екологічний аудит може здійснюватися в таких формах:

1. ЕА виробничих об’єктів.

2. ЕА військових, оборонних і інших об’єктів, інформація про які становить державну таємницю.

3. ЕА територій.

4. Екологічний консалтинг.

ЕА виробничих об’єктів включає перевірку діяльності підприємств, організацій і установ у сфері дотримання норм і розпоряджень з охорони навколишнього середовища, розробки рекомендацій із природоохоронних заходів, вартісної оцінки, витрат на раціональне природокористування.

Внутрішній ЕА підприємства .включає:*

аналіз внутрішнього контролю управління виробничим процесом;*

оцінку слабких сторін і неполадок контрольного устаткування;*

врахування ризику для навколишнього середовища обстежуваного об’єкта;*

збір доказів практичної ефективності внутрішнього екологічного контролю;*

оцінку зібраних матеріалів для визначення недоліків системи заходів, що перевіряються, з охорони навколишнього середовища;*

представлення звіту про результати ЕА;*

розробку плану дій, що уточнює сукупність коригувальних заходів.

Поряд з внутрішнім ЕА, за рубежем часто проводиться цільовий ЕА, який аналізує вплив на навколишнє середовище і включає оцінку аварій, інвентаризацію устаткування, оцінку потенційного ризику, оцінку стану навколишнього середовища.

ЕА, спрямований на оцінку аварій, полягає в ідентифікації підприємств - можливих джерел аварій, вивченні якісного і кількісного впливу можливих аварій на стан навколишнього середовища, підготовку відповідних рекомендацій.

ЕА устаткування спрямований на інвентаризацію природоохоронного устаткування і його використання.

Екологічний аудит територій спрямований на:*

оцінку природно-ресурсного потенціалу конкретних земельних ділянок і інших природних ресурсів;*

виявлення негативних природних і природно-техногенних процесів;*

визначення видів і оцінку рівнів техногенного впливу на