Схема визначення плати за забруднення навколишнього природного середовища наведена у додатку 2.

Платежі підприємств за викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітні вилучаються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Платежі за забруднення навколишнього природного середовища підприємства (крім розташованих у містах республіканського підпорядкування) не перераховують у таких розмірах (3,5):

70% - у позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища Рад народних депутатів базового рівня на окремі рахунки;

20% - у позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища держави і обласних Рад народних депутатів па окремі рахунки;

10% - на рахунок державного позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища Міністерства охорони навколишнього середовища України.

Плата за забруднюючі речовини впроваджується з мстою економічного стимулювання здійснення природоохоронних заходів, впорядкування джерел їхнього фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням.

Платежі та викиди забруднюючих речовин компенсують економічні збитки від негативного впливу на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та транспорту.

Визначення розмірів платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пас) визначається за формулою:

де: Hбі. - базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т; М f -маса річного викиду /’-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Ка - коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин; Мпі - маса понадлімітного річного викиду в атмосферу /-тої забруднюючої речовини, т; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кінд - коефіцієнт індексації.

Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежить від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою:

де: К нас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл. 3; К. - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за табл. 1 Додатку 2.

Базові нормативи плати за викиди в атмосферу і-тої забруднюючої речовини стаціонарними джерелами забруднення (Нб.) встановлюються на підставі їхньої гранично допустимої концентрації, відносної та оцінки економічного збитку від шкідливої дії викидів і затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством Фінансів України (Додаток 2, табл. 2).

Якщо забруднююча речовина не має затвердженої середньодобової гранично допустимої концентрації, базові нормативи плати визначаються в залежності від її класу небезпечності (Додаток 1, п. 2).

Для забруднюючих речовин, на які не встановлені класи небезпечності, за норматив плати береться ставка, що дорівнює базовому нормативу плати за викид забруднюючої речовини 1 класу небезпечності.

Значення показника Мі{ береться рівним річному обсягу викиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, а показника Мп. - річному обсягу понадлімітного викиду (фактичний викид мінус ліміт).

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі базових нормативів плати за ці викиди та кількості використаного палива (табл. 3).

Розмір платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (П,) визначається за формулою:

де НГі - базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються в результаті спалювання 1 тонни /-го пального грн/т (табл. 4); М. - річний обсяг використання пального /-го виду, т; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціальио-екологічні особливості і визначається за формулою (2) даної методики; Км - коефіцієнт індексації.

Таблиця 4.3.1

Таблиця 4J.2

Базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення

Види пального | Базовий норматив плати

(Нбі),грн/т.

Дизельне пальне | 0,00624

Бензин:

Етилований | 0,00767

Неетилований | 0,00466

Визначення розмірів платежів за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні і внутрішні морські води та підземні горизонти

Розміри платежів за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти (Пв) визначаються за формулою:

де: Нбі - базовий норматив плати за скидання 1 тонни і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т: М. - маса річного скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Кп -коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин, т; Кт - регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства; Кінд - коефіцієнт індексації.

Базові нормативи плати за скидання і-тої забруднюючої речовини у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти (Нбі) встановлюються на підставі їхньої гранично допустимої концентрації, відносно агресивності та оцінки економічного збитку від шкідливої дії скидів і затверджується Міністерством охорони навколишнього середовища України за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України (Додаток 1, п. 3).

Значення показника М . береться рівним річному обсягу скиду /-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, а показника Мпі - річному обсягу понадлімітного скиду (фактичний скид мінус ліміт).

Регіональні (басейнові) коефіцієнти Kv які враховують територіальні соціально-економічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, наведені у табл. З Додатка 2.

Визначення розмірів платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

Розмір платежу за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (П) визначається за формулою:

де: Нбі - базовий норматив плати за розміщення 1 тонни і-го виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення) грн/ т; Ми. - річна маса відходів і-ro виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), т; К - коефіцієнт кратності плати за понадлімітне розміщення відходів у навколишньому природному середовищі; М - маса понадлімітного річного розміщення відходів і-го виду, т; Кц - коефіцієнт, який враховує розташування місця (зони) розміщення відходів; Ки - коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів; Км - коефіцієнт індексації.

Базові нормативи плати за розміщення 1 тони відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі (Н6і) встановлюється з урахуванням їхньої небезпечності для навколишнього природного середовища і оцінки економічних збитків від розміщення відходів у природному середовищі та затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України (табл. 4.5.1).

Значення показника Мчі береться рівним річному обсягу розміщення відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі в межах ліміту (згідно з дозволами на їхнє розміщення), а показника М. - річному обсягу понадлімітного розміщення відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі (фактичний обсяг мінус ліміт).

Коефіцієнт Км який враховує розташування місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, визначається за табл. 4.5.2.

Коефіцієнт Кп, який враховує характер облаштування місця розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, визначається за табл. 4.5.3.

Література

1. Злобін Ю.А. Основи екології, - К.: Либідь, 1998. - 248 с.

2. Іванух Р. Охорона і раціональне використання при-родно-ресурсиого потенціалу сільського господарства. - К.: Урожай, 1985.- 128 с.

3. Использование вторичных ресурсов: Экономические аспекты. - М.: экономика, 1991. - 280 с.

4. Кап лан М.Б. Переработка строительных отходов // Строительные материалы, № 6,1998, с. 10-12.

5. Карагодов И. Экономический менеджмент природопользования. Визнесинформ - 1998. - №19. - с. 3 - 7.

6. Карагодов И. Управление отходами па уровне региона. // Визнесинформ - 1998. - №15. - с. 8

7. Кашенко АЛ. Фінансово-економічиі основи природокористування . - К.: Вища школа, 1999. - 221с.

8. КйсельовМ. Екологія - "маркер" епохи. // Вісник НЛН України, - 1999 - №12 - с.24 - 33

9. Китанович Б. Планета и цивилизация в опасности. -М.: Мысль, 1985. -240с.

10. Комар А.Г. и др. Об эффективности использования жидких и твердых отходов промышленности в строительстве / / Строительные материалы, № 1,1997, с. 5 -6.

11. Концепция экономической стабилизации и роста в Украине. / Под руководством И. Лукинова. // Экономика Украины - 1997. - №12.

12. Концепція сталого розвитку України. - К.: HAH Украины, Минэкобезопасности Украины, 1997. - 17 с.

13. Кордюм В. Біоетика: минуле, сучасне і майбутнє // Вісник НАН України, №12, 2001, с.9-23.