Отже, з огляду на те, що в даний час йде безперервний процес трансформації економіки України в екологічно безпечну економіку, пошук шляхів реформування в цьому напрямку невід’ємний від механізму реалізації системи екологічного менеджменту.

Це положення закладено, зокрема, в »Основних напрямках державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки». Виходячи з них, реформування економічної системи і перехід до ринку повинні підвищити не тільки ефективність національної економіки, але і сприяти ліквідації субсидій на використання природних ресурсів, а також поліпшенню стану навколишнього середовища завдяки застосуванню різних інструментаріїв екологічного менеджменту й екоаудиту.

Щодо перспектив розвитку екологічного менеджменту в Україні можна констатувати, що па даному етапі уже створені деякі законодавчі й організаційно-правові передумови його впровадження. Наразі ведеться робота з боку Мінекології та природних ресурсів по внесенню доповнень у природоохоронне законодавство, яке враховує вимоги міжнародних стандартів у галузі довкілля. Зокрема, ще в середині 90-х років, Мїнекобезпеки і Фонд державного майна підготували пропозиції щодо при йняття Постанови Кабінету Міністрів »Прозатвердження Положення »Про порядок врахування екологічних вимог при приватизації майна державних підприємств» і створення Центра екологічного аудиту.

Екоменеджмент в Україні повинен виконувати чотири основні функції. Це, насамперед:*

прийняття і реалізація природоохоронного законодавства;*

контроль за екологічною безпекою;*

забезпечення проведення природоохоронних заходів;*

досягнення погодженості дій державних і громадських органів.

З них найбільш розвинуті перші дві функції. Під них створена відповідна організаційна інфраструктура, до якої входять органи екологічної експертизи й екологічної інспекції. Менш розвинуті цільові функції забезпечення проведення природоохоронних заходів і узгодження дій державних і громадських органів, які є підґрунтям управлінської піраміди.

Необхідність трансформації цих функцій дуже актуальна, оскільки в Україні розпочалась радикальна економічна реформа, мета якої - перехід від командної планово-розподільної економіки до соціально-орієнтованої ринкової моделі. Однак, перш ніж говорити про перспективи розвитку екологічного менеджменту, необхідно розкрити змістовну суть самого поняття і його науково-теоретичні основи.

Література

1. Коробкин В.И., ПередельскийЛ.В. Экология: учебник для студентов.-Ростов-на-Дону, Феникс, 2001. - 576с.

2. Корсак К.В., Плахотник О.В. Основы экологии .-К.: МАУП, 1998

3. Кравців В. Економічний розвиток і екологічна безпека: шлях України. //Регіональна економіка. - 1997. - №3. - с. 97-104

4. Кролли О.А. Материально-техническое снабжение: ресурсосберегающая деятельность.- М.: Экономика, 1988.- 205с.

5. Кузнецова А.И. Зарубежный опыт по вовлечению вторичного сырья в производство .- М., 1983

6. Кудрявцева О.В. Основы экологического аудита // Вестник МГУ, Сер. 6, Экономика, 2000, №4, с.79-102.

7. Кучерявий I.В. Урбоекологія.-Львів.Просвіга, 1999

8. Лапечук ПЛ., Чупис А.В., Кашенко ОЛ., Шершун Н.Х. Экономическое регулирование охраны природы .- Урожай, 1994.- 160с.

9. Ласкорин Б.Н., Громов Б.В. Безотходная технология в промышленности. - М.: Стройиздат, 1986.- 158с.

10. Лебединский ЮЛ., Склянкин Ю.В., Попов ПЛ. Ресурсосбережение и экология.- К.: Политиздат Украины, 1990.-223с.

11. Лукьяпчиков Н.Н., Потравный И.М. Экономика и организация природопользования .- М.: Тройка, 2000

12. Макар СВ. Основы экономики природопользования .-М.: Ин-т международного нрава, 1998 .-192с.

13. Макаров СВ. и др. Экологический менеджмент. //Эко-лайн - 1998 - http//.