В одній і тій самій природній зоні на різних формах рельєфу різним є і рослинний світ, і ґрунтові води розміщуються на різній глибині. Це зумовлює різноманіття ґрунтів навіть в одній природній зоні. В лісостеповій зоні ґрунти дерново-підзолисті, в заболочених низинах — торф'яно-глеєві, в долинах — дерново-лугові.

Переважають в Україні родючі чорноземи, темно-сірі лісові та лугові ґрунти (становлять 2/3 території). Втративши за роки експлуатації від 20 до 50 % гумусу, чорноземи продовжують залишатись найбільш родючими і цінними землями. Усього на території нашої держави налічується близько 650 видів ґрунтів, а загальна кількість ґрунтових відмін становить кілька тисяч. Зокрема, на території Прикарпаття переважають кислі, дерново-підзолисті, глеєві та суглинкові ґрунти. На Поліссі переважають дерново-підзолисті ґрунти (до 70 % території). Обробляється тут близько третини загальної території.

Для використання ґрунтів у сільському господарстві важливим є поєднання їх з кліматичними умовами. Найбільш сприятливе таке поєднання в лісостеповій зоні (займає майже ЗО % території), особливо там, де переважають типові чорноземи та сірі опідзолені ґрунти.

Найродючіші землі — чорноземи — характеризуються наявністю високого біопродуктивного потенціалу. Вони зосереджені в центральній частині України, зокрема на Волино-Подільській та Придніпровській височинах, на лівобережжі Дніпра. Однак через неналежне відновлення потужність родючого шару українського чорнозему, відомого своєю природною родючістю, останнім часом зменшується.

На півдні України, на території, що прилягає до Чорного та Азовського морів, поширені темно-каштанові, рідше — каштанові ґрунти. У степовій частині зустрічаються також солонці та солончаки.

Ґрунти відіграють важливу роль у житті суспільства, біосфери. Вони "видихують" в атмосферу вуглекислий газ, обсяги якого в кілька разів перевищують обсяги цього газу, що їх виділяють усі підприємства світу разом. Цей газ поглинається рослинами і використовується у процесі утворення нового рослинного покриву, листя.

Незважаючи на те, що ґрунти в Україні загалом характеризуються високою природною родючістю, а при належному веденні землеробства забезпечують отримання високих і стабільних урожаїв, вони потребують правильного, раціонального використання, що на практиці зустрічається рідко (табл. 3.4) [23].

Таблиця 3.4. Порушення і рекультивація земель в Україні, тис. га

Показник | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Порушено земель | 18,7 | 17,0 | 3,5 | 1,9 | 2 2 | 1.5 | 3,5

Відпрацьовано земель | 17,9 | 16,4 | 4,6 | 2,8 | 2,6 | 3,6 | 2,0

Рекультивовано земель | 22,0 | 19,2 | 8,4 | 3.7 | 2,6 | 2,8 | 1.9

у тому числі під ріллю | 10,0 | 8,9 | 1.5 | 1,5 | 0,8 | 0.7 | 0,5

Примітка. На кінець 2003 р. площа порушених земель становіть 162,2 тис. га, відпрацьованих — 42,8 тис. га.

Не всі ґрунти нині використовуються в сільськогосподарському виробництві. У світі ріллєпридатні ґрунти становлять 32 млн км2 (це близько 22 % суші планети, не покритої льодовиками), а обробляється лише 15 млн км2 (11 % суші). Однак це не означає, що нині існує реальна можливість розширити цю площу. Адже чимала площа земель перебуває під об'єктами несільськогосподарського призначення (під дорогами, лініями зв'язку, об'єктами промислових підприємств, рекреаційної сфери тощо). Лише для внутрішньогосподарського будівництва, інших невиробничих потреб займається 5—7 % загальної площі продуктивних земель.

Великі площі продуктивних земель втрачаються також унаслідок природних процесів (ерозії ґрунтів, дефляції (видування), засолення тощо).

В Україні нормативи відведення земельних ділянок для потреб промисловості, транспорту, енергетики в 2,6—2,7 раза перевищують нормативи, прийняті в країнах Західної Європи. Великі площі зайняті відходами виробництва, відвальними породами. У 1997 р. обліковано понад 166 тис. відпрацьованих у процесі розробки, переробки і проведення геологорозвідувальних робіт покладів рудних і нерудних копалин. У зонах впливу водосховищ підтопленню до 500 тис. га сільськогосподарських земель. А всього недостатньо ефективно використовується 2,4 млн га земель, що перебувають під водою. Інтенсивність використання земель у різних регіонах, як свідчать розрахунки академіка Л. Новаковського, різна (табл. 3.5). За останні три десятиліття площа ріллі з розрахунку на одного жителя зменшилась майже на третину.

До проблеми розширення площі під ріллю фахівці радять підходити зважено. Адже не лише вирубування лісів" а навіть розорювання чагарникових ландшафтів веде до ерозії ґрунтів.

Нині у США вирощується половина світового експортного зерна. У цій країні великі обсяги виробництва, як і висока продуктивність праці, досягаються головним чином завдяки високому рівню механізації землеробства. У США 3,4 млн сільськогосподарських працівників обробляють 600 млн га — площу, що дорівнює землеробським площам чотирьох країн — Китаю, Індії, Пакистану і Бангладеш.

Водночас родючість ґрунтів малих господарств з обмеженою механізацією вища, ніж на великих високомеханізова

Таблиця 3.5. Інтенсивність використання земель (суходолу) України

Назва адміністративного утворення, зони | Індекси

сільгосп-

ОСВОЄНОСТІ | 1 розораност | і 1 лісистості | урбанізованої та індустріальної території

Автономна Республіка Крим | 0,75 | 0,51 | 0,12 | 0,08

Донецька обл. | 0,78 | 0,64 | 0,07 | 0,10

Дніпропетровська обл. | 0,83 | 0,70 | 0,06 | 0,08

Запорізька обл. | 0,88 | 0,75 | 0,04 | 0,03

Кіровоградська обл. | 0,86 | 0,75 | 0,07 | 0,03

Луганська обл. | 0,73 | 0,53 | 0,12 | 0,07

Миколаївська обл. | 0,87 | 0,73 | 0,05 | 0,04

Одеська обл. | 0,83 | 0,68 | 0,07 | 0,04

Херсонська обл. | 0,82 | 0,73 | 0,06 | 0,03

Степ | 0,82 | 0,67 | 0,07 | 0,06

Вінницька обл. | 0,78 | 0,67 | 0,14 | 0,03

Київська обл. | 0,64 | 0,53 | 0,24 | 0,06

Полтавська обл. | 0,80 | 0,67 | 0,10 | 0,04

Сумська обл. | 0,73 | 0,56 | 0,19 | 0,03

Тернопільська обл. | 0,78 | 0,65 | 0,15 | 0,04

Харківська обл. | 0,79 | 0,64 | 0,14 | 0,05

Хмельницька обл. | 0,78 | 0,62 | 0,14 | 0,04

Чернівецька обл. | 0,60 | 0,43 | 0,32 | 0,05

Черкаська обл. | 0,75 | 0,66 | 0,17 | 0,03

Лісостеп | 0,74 | 0,60 | 0,18 | 0,04

Волинська обл. | 0,54 | 0,35 | 0,34 | 0,04

Житомирська обл. | 0,54 | 0,41 | 0,35 | 0,04

Закарпатська обл. | 0,37 | 0,15 | 0,57 | 0,04

Івано-Франківська обл. | 0,46 | 0,3/ | 0,47 | 0,06

Львівська обл. | 0,60 | 0,40 | 0,32 | 0,08

Рівненська обл. | 0,48 | 0,34 | 0,40 | 0,04

Чернігівська обл. | 0,68 | 0,48 | 0,23 | 0,04

Полісся | 0,52 | 0,35 | 0,38 | 0,05

Україна | 0,72 | 0,57 | 0,18 | 0,05

них фермах США і Канади. Це означає, що потрібно максимально використовувати закономірності ґрунтового і циклічного обміну речовин у біосфері.

Проблема раціонального використання земельних ресурсів є нині вкрай актуальною. Недостатнє внесення добрив погіршує стан ґрунтів, знижує їх родючість, зокрема чорноземів. Під впливом численних обробок ґрунтів важкою технікою погіршується їхній во дно-повітряний режим, що також негативно позначається на родючості. Тому для збереження землі потрібно забезпечити належне її використання.

В табл. 3.6 наведено структуру інвестицій в основний капітал на охорону і раціональне використання земель.

Таблиця 3.6. Структура інвестицій в основний капітал на охорону і раціональне використання земель, %

Напрям | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Всього | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0

у тому числі:

на протиерозійні гідротехнічні споруди | 11,3 | 5,0 | 2,3 | 5,9 | 23,5

протисельові, протизсувні, протилавинні споруди | 23,2 | 8,4 | 12,8 | 10,0 | 8,0

берегоукріплювальні споруди | 40,1 | 10,5 | 51,4 | 26,4 | 35,9

терасування крутих схилів | 0,2 | 0,3 | 0,0 | 2,1 | 2,7

створення захисних лісових смуг | 0,1 | 0,1 | 0,0 | 0,0 | 0,1

рекультивація земель | 6,8 | 14,3 | 13,4 | 20,2 | 20,1

інші витрати | 18,3 | 61,4 | 20,1 | 35,4 | 9,7

Водні ресурси. Серед природно-ресурсного потенціалу важлива роль відводиться воді.

Водні ресурси — один з найважливіших факторів господарського розвитку. Одночасно вони, зокрема річки та озера, відіграють важливу роль у формуванні середовища.

Відомо, що основна частина води (97 %) акумульована в океанах і морях, і лише 3 % її міститься на суші і в атмосфері. З них 77 % водних запасів зосереджено в гірських снігах і льодовиках, 22 % становлять підземні запаси і лише незначна частина міститься в озерах і річках.

Прісна вода необхідна для життя, санітарно-гігієнічних цілей, сільського господарства, промисловості, міського будівництва, виробництва електроенергії, риболовства в материкових водах, транспортних