Мета програми — проведення погодженими методами довгострокових систематичних спостережень за станом лісів в Україні у зв'язку з впливом на них стресових факторів (зокрема, забруднення повітря) в регіональному, національному та міжнародному масштабах; сприяння вивченню дії забруднювачів та інших негативних факторів на лісові екосистеми.

На зрошуваних землях лісосмуги підвищують вологість повітря на 15—20 %, зменшують випаровування вологи рослинами і ґрунтом на 18—20%.

Фахівцями встановлено, що захисні лісові насадження навколо водосховищ затримують 75 % поверхневого стоку і переводять його у ґрунтові води.

У лісах водяться цінні дикі звірі та птахи. У заповіднику "Медобори", що на Тернопільщині, зареєстровано 1200 видів безхребетних, 11 — земноводних, 4 — плазунів, 172 — птахів, 28 видів ссавців. Поряд із звичайними багато рідкісних видів тварин, 20 з яких занесенні до Червоної книги України. Це борсук звичайний, лелека чорний, орел-карлик, махаон, мне-мозина, сатурнія руда, жук-олень, бджола-тесляр звичайна та ін*

Лісолікувальні ресурси в Україні розміщені досить нерівномірно. Більшість таких ресурсів зосереджені в Півден-но-Західному регіоні, де формування рекреаційних територій спирається саме на цей фактор. У Закарпатській, Київській,

Житомирській, Черкаській областях ліси виконують функції водорегулювання, водоохорони, ґрунтозахисту.

Для збільшення лісових ресурсів необхідно повніше використовувати всю біомасу дерева, вторинні та інші матеріали; насаджувати ліси на еродованих (невикористовуваних) або низькопродуктивних землях. Фахівці вважають, що лише проведення насаджень за промислово-експлуатаційним типом дало б змогу щороку одержувати до 2,5 млн м3 деревини.

Таблиця 3.11. Лісозахисні роботи (на кінець року)

Показник | 1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Загальна площа осередків шкідників і хвороб лісу, тис. га | 343,5 | 420,5 | 443,7 | 506,9 | 694,3 | 693,2

Захист лісу від шкідників і хвороб, тис. га | 304,6 | 289,6 | 174,3 | 169,5 | 169,9 | 225,3

у тому числі

біологічними препаратами | 278,0 | 228,5 | 159Д | 159,1 | 153,5 | 183,2

хімічними препаратами | 26,6 | 61,1 | 15,2 | 10,4 | 16,4 | 42,1

Ліквідовано осередків шкідників та хвороб лісу заходами боротьби, тис. га | 131,8 | 108,2 | 71,8 | 63,8 | Щ | 132,4

Загибель лісових насаджень, га | 4020 | 7468 | 8908 | 8861 | 11562 | 12071

у тому числі

від пошкоджень шкідливими комахами | 48 | 536 | 388 | 272 | 392 | 618

пошкоджень дикими тваринами | 192 | 73 | 5 | 43 | 44 | 98

хвороб лісу | 323 | 1252 | 1278 | 1726 | 2050 | 2456

антропогенних факторів | 276 | 92 | 120 | 54 | 70 | 28

з них від впливу промислових викидів | 15 | 4 | 4 | 2 | _—

несприятливих погод-них умов | 2024 | 3484 | 6421 | 4187 | 6093 | 6784

лісових пожеж | 1157 | 203! | 696 | 2579 | 2913 | 2087

Біологічні ресурси. Частина населення свою діяльність чи відпочинок пов'язує з біологічними ресурсами. Останні є передумовою для таких видів діяльності, як мисливство, збирання грибів, ягід. Мисливство — один з основних і традиційних видів використання тваринного світу.

Основні показники ведення мисливського господарства наведено в табл. 3.12.

Таблиця 3.12. Основні показники ведення мисливського господарства

Показник | 1991 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Кількість мисливських господарств | 719 | 842 | 872 | 854 | 928

Площа мисливських угідь на кінець року, млн га | 51,8 | 50,6 | 48,0 | 47,7 | 47,7 | 47,5

у тому числі охоплених мисливським упорядкуванням | 51,7 | 46,4 | 37,3 | 34,6 | 33,3 | 36,1

Кількість працівників, зайнятих у мисливському господарстві | 3652 | 4432 | 5018 | 5315 | 5388 | 5530

Витрати на ведення мисливського

господарства* | 143 | 6406,9 | 20924,8 | 26430,8 | 30577,3 | 34919,5

Витрати на охорону та відтворення диких звірів та птахів, включаючи біо-технічні заходи* | 6,1 | 2179,6 | 9402,2 | 12550,0 | 13143,3 | 13747,0

Витрати на штучне розведення мисливських звірів і птахів для розселення* | 1,2 | 6829,9 | 278,4 | 270,7 | 378,2 | 516,6

* У фактичних цінах: 1991, 1995 рр. — млн крб, 2000— 2003 рр. — тис. грн.

Постійно розширюється асортимент цінної лікарської сировини, отриманої від мисливських тварин.

Мисливські господарства в Україні є державною власністю, їх розвиток можливий при ефективному господарському контролі та регулюванні використання ресурсів мисливських тварин*

Територію мисливських угідь заселяють десятки видів тварин, птахів, які є постійними об'єктами мисливського промислу і любительського мисливства. Найбільше економічне значення мають дикі копитні тварини, бурі ведмеді, хутрові звірі, від яких отримують м'ясо, шкіру, хутряну та лікарську сировину.

Істотним джерелом отримання коштів від мисливського господарства є іноземний мисливський туризм.

Мисливське господарство є важливим елементом народногосподарського комплексу, в якому виробляється значна частина валового внутрішнього продукту (ВВП). Проте економічне значення мисливських господарств не обмежується продукцією та послугами, які отримуються від мисливства. Регулюючи чисельність вовків, мисливські господарства істотно зменшують матеріальні втрати, яких зазнають сільськогосподарські підприємства від цих хижаків.

Мисливство як вид діяльності сприяє також розвитку економіки суміжних галузей народного господарства, зокрема таких, як легка промисловість, виробництво мисливського спорядження тощо. Зростання чисельності мисливських тварин служить передумовою для збільшення обсягів і номенклатури отриманої від мисливства продукції (харчової, кормової, лікарської, технологічної сировини), а також більш повного задоволення потреб громадян у сфері рекреації та культурно-оздоровчого обслуговування.

Великої шкоди фауні лісів, мисливських господарств завдають наступ цивілізації, браконьєрство. Значної шкоди завдає також наявність хижаків, які особливо ускладнюють проблему з популяцією оленя. Як стверджують фахівці, кожен вовк, щоб прогодуватися, за рік з'їдає не менше 200 козуль або стільки ж диких свиней. Нині на Київщині, зокрема у зоні відчуження — навколо Чорнобильської АБС, розвелося багато вовків. Мисливці називають це справжньою бомбою для тварин. Якщо вовків не відстрілювати, то молодняк з'явиться і в інших регіонах.

Збереження генофонду мисливських господарств, зокрема мисливських звірів, птахів, має велике значення не лише для сучасного людства, а й для майбутніх поколінь. З метою збереження генофонду мисливських господарств потрібно насамперед збільшити фінансування галузі. В Україні, незважаючи на те, що площа мисливських угідь, особливо охоплених мисливським упорядкуванням, зменшилась, а обсяги фінансування в другій половині 80-х років і в 1995—1997 рр. зросли, коштів усе-таки не вистачає. Але ж державні витрати на ведення мисливського господарства скуповуються, як кажуть, сторицею.

Попри все зберігається і відновлюється фауна України. Так, зусиллями ентузіастів на Волині збереглися найбільші та найцікавіші тварини не лише в Україні, а й у Європі — зубри. Адже дорослий бик важить 800—900 кг, а вага окремих тварин досягає близько 1 т. Самки менші, їх вага — 500—700 кг. Зріст дорослого зубра досягає 1,9—2 м, а довжина — 2,8—3 м.

Нині чисельність вільної світової популяції зубрів становить близько 3000 особин, зокрема в Україні — близько 500 особин. Живуть зубри в природних умовах 15—20 років.

Значну частину природно-ресурсного потенціалу лісів становлять дикорослі плоди та ягоди (харчові продукти), лікарська і технічна сировина. У лісовому фонді налічується близько 800 видів лікарських рослин, з яких 150 використовуються в офіційній медицині. Потенційні обсяги недеревних ресурсів лісів становлять майже 84 тис. т, у грошовому вираженні (за цінами внутрішнього ринку) — 41 млн грн, або (за світовими цінами) 60 млн дол. США.

Проте природні запаси дикорослих плодів, ягід, грибів, лікарської сировини використовуються недостатньо повно, їх заготівля не перевищує 40—50 % від експлуатаційно доступних обсягів 45 тис. т на рік.

Проблема відтворення мисливських ресурсів, лісових багатств загалом, як і проблема їх раціонального використання, надзвичайно актуальна. Треба зазначити, що в окремих господарствах, насамперед у державних лісгоспах, цій проблемі приділяється велика увага. Так, у Берегівському держлісгоспі, що на Закарпатті, створено відтворювальний мисливський вольєр ще в 1967 р. Тут розводять муфлонів. Щорічно досягається майже 50-відсотковий приріст поголів'я. Чим більше в Україні буде таких господарств, тим багатшою буде не лише наша природа, а й наша держава та її жителі загалом.

До біологічних належать і рибні ресурси. Нині в рибному господарстві України, як і в усій економіці країни, спостерігається спад (табл. 3.13).

Таблиця 3.13. Вилов риби та добування морепродуктів

Суб'єкт господарювання | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Всього | 400191 | 350087 | 333363 | 293205 | 250336

Рибодобувними підприємствами, включаючи промислові | 307662 | 251548 | 206228 | 186629 | 146744

Господарствами об'єднання "Укрриб-госп" | 42410 | 30963 | ЗП36 | 28422 | 27464

Підприємствами "Укррибколгосп-об'еднання" | 44265 | 32221 | 39205 | 27607 | 24924

Сільськогосподарськими