іншими суб'єктами господарювання | 99 | 33475 | 54861 | 48639 | 48692

Помітно зменшилися рибні ресурси внутрішніх водойм. Серед основних причин — порушення технології вирощування риби, відсутність пошуку, енергійності у досягненні мети, виникнення труднощів у роботі, пов'язаних з кризовою ситуацією, тощо.

В Україні проблемами збільшення рибних ресурсів займаються Укррибгосп та Українська спілка рибопромислових підприємств. Джерелами рибних ресурсів є водосховища, річки, озера, лимани, ставки та спеціальні садкові господарства. Ставкове рибництво України посідає одне з провідних місць не тільки на території пострадянського простору, а й у Європі. Особливо великі потенційні можливості для рибництва мають тепловодосадкові та басейнові рибницькі господарства. Саме у ставках, ставково-лиманних, басейнових і садкових господарствах здійснюється товарне рибництво.

Багато рибних ресурсів міститься у Дніпрі — головній водній артерії України (табл. 3.14). До спорудження тут кас

Таблиця 3.14. Вилов риби та добування морепродуктів за видами водоймищ, т

Вид водойомищ | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Всього | 400191 | 350087 | 333363 | 293205 | 250336

У внутрішніх водоймах | 67816 | 38210 | 38257 | 38011 | 37692

з них у прісноводних водоймах | 59391 | 38188 | 38257 | 38001 | 37688

у тому числі

в озерах | 1871 | 693 | 880 | 760 | 987

в річках | 3020 | 1937 | 1804 | 2210 | 1800

у водоймищах (без рослиноїдних риб) | 8828 | 8087 | 7926 | 7364 | 6888

у ставках та інших водоймах рибних господарств | 39371 | 24970 | 25381 | 25845 | 25985

У риболовній зоні України | 30133 | 56990 | 134585 | 93030 | 55581

У 200-мильних прибережних водах інших держав | 279548 | 175033 | 151613 | 153324 | 142609

У відкритій частині океану за межами 200-мильних прибережних вод | 22694 | 79854 | 8908 | 8840 | 14454

каду гідроелектростанцій у Дніпро та його притоки заходили на нерест такі цінні види риб, як осетер, оселедець, чехоня. Нині їх можна зустріти лише в пониззі Дніпра.

У водосховищах наявні такі основні види риб, як лящ, пліть, судак, щука, карась, короп, синець, окунь, товстолобик. Після спорудження водосховищ промислові обсяги вилову риби збільшились.

Сировинні ресурси. Обсяги споживання мінерально-сировинних ресурсів на душу населення, як підтверджує світовий досвід, позитивно корелюються з рівнем економічного розвитку країни. В економічно розвинених країнах споживання нафти становить 56—56 % світового рівня, газу — 50, вугілля — 25, урану — понад 80, залізної руди — 43, марганцевої — 35, хромової — 50, мідної руди — 77, свинцю — 72, цинку — 59, нікелю — 67, олова, вольфраму, молібдену — 80, фосфатної сировини — 50 % . Високого рівня економічного розвитку в більшості з цих країн досягнуто за рахунок саме ресурсного потенціалу.

Україна належить до багатих на мінерально-сировинні ресурси країн. На її території розміщується понад 7 тис. розвіданих родовищ з 94 видів корисних копалин. Лише за часів незалежності на теренах нашої держави розвідано й відкрито родовища газу, золота, кольорових металів. Сумарний річний обсяг видобутку сирих мінеральних продуктів із 40 основних їх видів у середині 80-х років перевищував 1 млрд т, або 20 т на душу населення. За цим показником Україна випереджала країни Європи і перебувала на рівні США.

Різноманітність мінеральної бази України значною мірою зумовлена особливостями геологічної будови території.

Одну з найбільших груп мінерально-сировинних ресурсів становлять паливно-енергетичні, до яких належать нафта, природний газ, кокс, кам'яне та буре вугілля, супутний нафтовий газ, горючі сланці, торф, уранові руди. Однак власними паливно-енергетичними ресурсами промисловість України забезпечена на 40—42 %, зокрема вугіллям — на 85—95, нафтою — на 10—15, природним газом — на 15—20 %.

Серед паливно-енергетичних ресурсів важливе місце займає вугілля, яке за складом поділяється на кам'яне, буре, коксівне та енергетичне. В Україні дві третини цих ресурсів становить кам'яне вугілля, запаси якого здебільшого зосереджені в Донбасі (Донецька, Луганська і Дніпропетровська області) і дорівнюють 240 млн т. Тут є всі марки вугілля, які характеризуються високою теплотворною здатністю і незначною зольністю. За запасами коксівного вугілля (25 %) Донецький басейн на пострадянському просторі посідає друге місце після Кузнецького (Росія). Вугілля цього басейну високоякісне, малофосфористе; тепловий коефіцієнт дорівнює 0,93. Товщина шарів коливається в межах 0,5—2 м, а глибина залягання — 500—1200 м. Однак нині вже на 38 % шахт гірничі роботи виконуються на більшій глибині при температурі 35—40 °С. Найближчим часом передбачається освоїти глибини 1600 м.

Умови залягання вугілля Донецького басейну набагато гірші, ніж Кузнецького (Росія) чи вугільних басейнів США,

Китаю. Це позначається на його собівартості та на обсягах видобутку. Останніми роками обсяг видобутку кам'яного вугілля різко зменшився.

Найшвидшими темпами зменшується обсяг видобутку бурого вугілля. І все ж таки на вугілля припадає 65—90 % викопного органічного палива. Воно забезпечувало енергетичну основу першої промислової революції ще в XVII ст. Вугілля визнано найнадійнішою енергосировиною на найближчу перспективу. Найбільшими його споживачами є теплоенергетика, чорна металургія, залізничний транспорт, машинобудування, житлове комунальне господарство. Так, за розрахунками Ради з вивчення продуктивних сил України НАН України, у перспективі до 2005 р. основні показники житлово-комунальної сфери мають зрости порівняно з 1997 р. у 1,4—1,5 раза, металургійної та машинобудівної — у 1,5— 2 рази. Це зумовлюватиме зростання потреби в паливі.

Нині основою паливно-енергетичного балансу у світі є нафта. Продукти нафтопереробки широко використовуються практично в усіх галузях народного господарства. Проте основна частина продукції використовується саме для виробництва енергії.

Найбільші запаси нафти і газу в Україні зосереджені в Дніпровсько-Донецькому, Прикарпатському та Причорноморському регіонах. У Дніпровсько-Донецькому регіоні розміщуються основні нафтові ресурси нашої країни.

Серед родовищ найбільшими є Прилуцьке та Леляківське (Чернігівська обл.), Радченківське (Полтавська обл.), Ох-тирське та Качанівське (Сумська обл.), на Прикарпатті — Долинське, Битківське та Бориславське.

Особливо багатими на нафту геологи вважають шельфи Азовського і Чорного морів (орієнтовні запаси — 4—5 млрд т).

Газ, як і нафта, не лише цінна паливно-енергетична сировина. Його використовують і в інших галузях, зокрема у хімічній промисловості.

В Україні запаси відкритих родовищ газу становлять 500 млрд м3, а потужність промислових — понад 1 трлн м3. Більшість із них розташовані на Харківщині, у Причорномор'ї та Приазов'ї, на шельфі Чорного моря. На вирішення проблем освоєння Чорноморського шельфу спрямована державна програма "Освоєння вуглеводневих ресурсів українського сектору Чорного та Азовського морів".

Нині цей регіон є провідним у видобуванні газу (50 % видобутку). Однак зі збільшенням глибини добування обсяги видобутого газу зменшуються (через відсутність належних технологій) і не задовольняють усіх потреб у ньому.

Однак запаси в Україні родовищ "чорного золота" незначні (табл. 3.15). Із поточних розвіданих запасів понад 57 % належить до категорії важковидобувних. Для їх освоєння, як стверджують фахівці, потрібні новітні технології і, відповідно, більші питомі капіталовкладення.

Таблиця 3.15. Видобуток палива, млн т

Рік | Нафта (включаючи газовий конденсат) | Натуральний газ, млрд м5 | Вугілля* - всього | У тому

числі | Із зага-

льного видобутку вугілля — видобуток відкритим способом | Виробництво вугільних брикетів | Паливний

торф (умовної вологості)

кам'яне | буре

1940 | 0,4 | 0,5 | 83,8 | 83,3 | 0,5 | - | 0,5 | 3,5

1950 | 0,3 | 1,5 | 78,0 | 76,4 | 1.6 | 0,1 | 0,3 | 2,9

1955 | 0,5 | 2,9 | 126,0 | 116,3 | 9,7 | 7,1 | 2,2 | 4,1

1960 | 2,2 | 14,3 | 172,1 | 160,1 | 12,0 | 10,2 | 3,9 | 4,7

1965 | 7,6 | 39,4 | 194,3 | 183,2 | 11,1 | 9,8 | 4,4 | 4,3

1970 | 13,9 | 60,9 | 207,1 | 196,2 | 10,9 | 8,4 | 4,5 | 4,1

1975 | 12,8 | 68,7 | 215,7 | 203,0 | 12,7 | 9,2 | 4,9 | 4,1

1980 | 7,5 | 56,7 | 197,1 | 188,2 | 8,9 | 6,1 | 3,7 | 1,6

1985 | 5,8 | 42,9 | 189,0 | 180,5 | 8,5 | 5,6 | 3,2 | 2,1

1990 | 5,3 | 28,1 | 164,8 | 155,5 | 9,3 | 6,5 | 4,0 | 1,6

1995 | 4,1 | 18,2 | 83,8 | 81,5 | 2,3 | 2,0 | 0,6 | 1,1

2000 | 3,7 | 17,9 | 81,0 | 79,9 | 1,1 | 1,0 | 0,2 | 0,4

2001 | 3,7 | 18,4 | 83,9 | 82,9 | 1,0 | 1,0 | 0,2 | 0,3

2002 | 3,7 | 18,7 | 82,5 | 81,6 | 0,9 | 0,9 | 0,2 | 0,5

2003 | 4,0 | 19,2 | 80,3 | 79,6 | 0,7 | 0,7 | 0,1