* До 1995 р. включно обсяги видобутку надано в приведеному обчисленні за середніми нормами зольності, з 2000 р. — за граничними нормами зольності.

Потреби України у нафті становлять 40—50 млн т, тоді як власний видобуток, як свідчать дані табл. 3.12, становить нині близько 4 млн т.

Нині важливою проблемою е перехід у виробництві на технології, що зменшують споживання енергоносіїв, на добування нафтопродуктів із вугілля.

Торф — сировина як для паливної, так і для хімічної промисловості. З торфу одержують, зокрема, феноли, віск, аміак, спирт, виготовляють ізоляційні плити, застосовують як добриво у сільському господарстві.

В Україні розміщується понад 2500 родовищ торфу. Основні його запаси зосереджені в поліських областях — Волинській, Житомирській та Рівненській. Невеликими є запаси торфу в Київській, Черкаській, Чернігівській, Хмельницькій, Сумській та Львівській областях. Товщина пластів становить 10—12 м.

В Україні обсяг видобутку торфу, як і інших видів палива, останніми роками різко зменшився. Горючі сланці видобувають у Карпатах. У багатьох регіонах України (Крим, Карпати і Закарпаття) є термальні води, які використовуються як джерело теплової енергії. Вони знаходяться на глибині 450—2000 м і мають температуру 40—100 °С.

В умовах енергетичної кризи важливим напрямком енергетики є використання відновлюваних ресурсів (енергії Сонця, припливів і відпливів, вітру, морських хвиль, які успішно використовують у світі).

Практика використання нетрадиційних енергоресурсів у невеликих обсягах є і в нашій країні, зокрема на півдні. А проте ширше їх використання прискорило б вихід економіки нашої держави з тривалої всеохоплюючої кризи.

Отже, в Україні є різні паливно-енергетичні ресурси (табл. 3.16).

Провідне місце у структурі паливних ресурсів посідає вугілля. Очевидно, і в найближчій перспективі така структура не зазнає істотних змін.

Україна багата на руди чорних металів. Тут зосереджено 20 % світових ресурсів марганцевих руд, 5 % запасів залізних руд. Руди чорних металів є важливим фактором виробничого комплексоутворення. їх загальногеологічні запаси становлять 27,4 млрд т. На території нашої держави розміщується

Таблиця 3.16. Виробництво продуктів нафтопереробки

Продукт нафтопереробки | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Первинна переробка нафти, млн т | 59,9 | 59,0 | 16,9 | 9,1 | 16,1 | 20,2 | 21,9

Бензин, млн т | 10,0 | 9,2 | 3,0 | 2,1 | 4,0 | 4,7 | 4,4

у тому числі автомобільний | 9,3 | 8,4 | 3,0 | 2,1 | 3,9 | 4,6 | 4,3

Уайт-спірит, тис. т | 10,1 | 13,1 | 13,5 | 11,4 | 7,8

Дизильне пальне, млн т | 14,6 | 12,7 | 4,3 | 2,7 | 4,6 | 5,8 | 63

Топковий мазут (товарний випуск), млн т | 25,5 | 25,6 | 6,6 | 2,7 | 5,3 | 7,2 | 7,9

Нафтобітум (включаючи сланцевий), млн т | 1,5 | 2,5 | 0,6 | 0,2 | 0,3 | 0,2 | 0,3

Кокс нафтовий і сланцевий, тис. т | 201 | 179 | 32,7 | 18,6 | 40,3 | 38,5 | 32,2

Масла мастильні, тис. т | 486 | 517 | 227 | 135 | 123 | 149 | 169

Мастила, тис. т | 173 | 192 | 35,8 | 25,0 | 20,8 | 18,0 | 19,4

Парафіни, тис. т | 144 | 120 | 14,3 | 21,4 | 19,0 | 20,6 | 14,9

понад 60 родовищ залізної руди. До найбільших і найстаріших у світі залізорудних басейнів належить Криворізький. Вміст заліза у верхніх шарах становить ЗО—40 %, у глибинних — 50—60 %.

За обсягами запасів цей басейн поступається лише Бочкарівському та Курській магнітній аномалії (Росія). За розрахунками фахівців, у Криворізькому басейні запаси залізної руди становлять близько 16 млрд т.

Магнетитові кварцити Кременчуцького басейну характеризуються вмістом заліза близько 36 %, а його запаси становлять 4,5 млрд т. Досить високий (70 %) вміст заліза в магнетитових кварцитах Білозерського родовища. Промислове значення має також Керченський залізорудний басейн (бурі залізняки, що містять ванадій та марганець). Його запаси становлять близько 20 млрд т, вміст заліза — 40—45 %. Найменшим вмістом заліза (ЗО—33 %) відзначається Приазовське родовище, розробка якого здійснюється відкритим способом.

Хромові руди, що використовуються для виробництва нержавіючої сталі, зосереджені на Кіровоградщині. Глибина їх залягання — 60—160 м. Треба зазначити, що в Україні залізорудне, титаномагнієве, уранове, глиноземне та ряд інших виробництв ґрунтуються на комплексній сировині, у складі якої крім основних компонентів наявні германій, галій, ванадій, стронцій, золото, тантал, рідкісноземельні елементи та ін.

Серед родовищ марганцевих руд найбільшими є Велике Токмацьке, Нікопольське, Інгулецьке (Запорізька обл.), Хощеватське (Кіровоградська обл.). Порівняно невеликі, але перспективні родовища марганцю є на Вінниччині, Івано-Франківщині. Товщина шару марганцю коливається від 10 см до 6 м, а глибина залягання — від 15 до 120 м. За запасами марганцевих руд Україна посідає друге місце у світі (після Південно-Африканської Республіки), а за обсягом їх видобутку до 1990 р. була лідером.

В табл. 3.17 наведено обсяги виробництва товарної руди, чавуну, сталі, сталевих труб, прокату, чорних металів з 1913 до 2003 року.

Титан — метал, який використовується у літако-, ракетобудуванні та деяких інших галузях народного господарства. Він легкий і дуже міцний.

Запаси титанових руд в Україні — одні з найбільших у світі (він входить до складу майже 70 різних мінералів — ільменіту, рутилу, титаномагнетиту та ін.). Родовища розташовані на території Житомирщини, Київщини та Черкащини. Запаси титанових руд збільшилися з відкриттям поліме-талічних руд і ртуті в Закарпатті.

Руди кольорових металів мають різноманітний комплексний склад, низький відсоток корисної речовини, складну форму залягання. Мідні руди, цинк, свинець, алюмінієві руди, ртуть, олово, кобальт, нікель, вольфрам, молібден, вісмут мають особливо велике значення в умовах розвитку науково-технічного прогресу. Без кольорових металів не може обходитись машинобудівна промисловість, насамперед радіотехнічна, електротехнічна, авіаційна.

Відомо, що наша країна в цілому бідна на ці ресурси. Лише дві країни — США і Росія — задовольняють свої потреби в кольорових металах за рахунок розробки власних родовищ.

Таблиця 3.17. Виробництво окремих видів продукції добувної промисловості та металургії, млн т

Рік | Товарна руда | Чавун | Сталь | Сталеві труби | Готовий

прокат чорних металів

Залізна | Марганцева | млн т | млн м

19В | 6,9 | 0,3 | 2,9 | 2,4 | 0,1 | 1,9

1940 | 20,2 | 0,9 | 9,6 | 8,9 | 0,6 | 5,6

1950 | 21,0 | 0,9 | 9,2 | 8,4 | 0,9 | 5,8

1955 | 39,9 | 1,6 | 16,6 | 16,9 | 1,5 | 11,6

1960 | 59,1 | 2,7 | 24,2 | 26,2 | 2 2 | 277 | 18,0

1965 | 83,9 | 4,7 | 32,6 | 37,0 | 2,9 | 300 | 26,0

1970 | 111,0 | 5,2 | 41,4 | 46,6 | 4,5 | 452 | 32,7

1975 | 123,0 | 6,5 | 46,4 | 53,1 | 5,9 | 554 | 37,7

то | 125,0 | 6,9 | 46,5 | 53,7 | 6,3 | 586 | 36,0

1985 | 120,0 | 7,1 | 47,1 | 55,0 | 6,7 | 615 | 37,7

1990 | 105,0 | 7,1 | 44,9 | 52,6 | 6,5 | 599 | 38,6

1995 | 50,7 | 3,2 | 18,0 | 22,3 | 1,6 | 191 | 16,6

2000 | 55,9 | 2,7 | 25,7 | 31,8 | 1,7 | 229 | 22,6

2001 | 55,3 | 2,7 | 26,4 | 33,5 | 1,7 | 229 | 25,4

2002 | 59,4 | 2,7 | 27,6 | 34,5 | 1,5 | 247 | 26,4

2003 | 63,0 | 2,5 | 29,5 | 37,5 | 2,1 | 321 | 29,1

Родовища алюмінієвих руд (алуніти, нефеліни, боксити) розміщуються на Дніпропетровщині, Черкащині та Закарпатті. У надрах Землі, як стверджують фахівці, алюмінію майже в 4 рази більше, ніж заліза, у 55 — ніж свинцю, у 100 разів — ніж золота. Однак промислова концентрація трапляється рідко. Тому й не дивно, що алюміній до 1886 р., коли було винайдено електролізний спосіб розщеплення глинозему на кисень та алюміній, належав до дорогоцінних металів і був дорожчий за золото.

Родовища нікелю, який використовується для виробництва бронзи, латуні, спеціальних сортів сталі, чавуну, зосереджені на Кіровоградщині, Дніпропетровщині. Нікель залягає близько до поверхні (глибина залягання — 70—80 м). Вміст цього металу в руді вкрай низький. Промисловими вважаються запаси з вмістом нікелю понад 1 %.

Ртуть — метал, який перебуває у рідкому стані. Відомо 25 ртутовмісних мінералів. Промислове значення має поки що один — кіновар. До речі, поклади цього металу є лише в 15 країнах світу, серед яких і наша держава. Найбільше родовище в Україні — Микитівське (Донбас).

Мідні руди відомі з часів бронзової доби. Електротехнічна промисловість є найбільшим споживачем міді. Геологи вважають,