Переробка вторинної сировини потребує в 4 рази менше капітальних вкладень, ніж виробництво первинної сировини, а питома вага капіталовкладень на збір і переробку металобрухту в 25 разів нижча, ніж на виробництво металу з руд. Витрата електроенергії при виплавці алюмінію в 25 разів більша, ніж при переплавленні його з вторинної сировини.

В даний час макулатура покриває лише третю частину потреби в сировині для паперової промисловості. В той же час 1 т макулатури заощаджує 4,5 м3 деревини, 200 м3 води, у 2 рази зменшує витрати електроенергії.

В даний час в Україні ресурсозбереження, у тому числі енергозбереження - одне з основних напрямків господарської політики. Наприклад, на одиницю національного доходу витрачається більше, ніж у США: нафти і газу в 2,3 рази; енергії - у 2 рази; сталі і бавовни - у 3 рази; цементу - у 2,6 рази.

Таблиця 17.1.1. Використання вторинної сировини в різних країнах

Країни | Витрата брухту чорних металів на виплавку 1 т сталі, кг | Витрата макулатури на виробництво 1 т наперу і картону, кг

Україна | 497 | 269

Велика Британія | 393 | 557

Італія | 647 | 447

Китай | 269 | 255

США | 556 | 255

ФРН | 319 | 429

Японія | 337 | 509

В чорній металургії до складу вторинних ресурсів входять пиловидні залізні руди, що вважаються некондиційними, шлаки доменного виробництва; у кольоровій металургії - бідні некондиційні руди і хвости збагачення, пусті породи (діабази, порфирити, яшми та інші декоративні кольорові камені); у вугільній промисловості - верхні породи відкритого вуглевидобутку і шлами брикетного виробництва; зола, що утворюється при згорянні бурого вугілля. Вторинні ресурси утворюються на підприємствах лісопромислового комплексу (щорічно це понад 70 тис м3 відходів лісопиляння і близько 330 тис м3 - деревообробки) В Україні вторинні ресурси використовуються в основному на цілі, що не потребують розробки додаткових технологій.

У 1998 р. в країні використано (залучено у виробництво продукції і постачено іншим підприємствам, кооперативам, населенню, здано заготівельним організаціям) 90% макулатури; 63% полімерної сировини; 39% золи і золошлакових відходів; 0,7% пірітиих недогарків; 61% деревних відходів від кількості, що надійшла. Основна частина склобою, близько 20% відходів лісопиляння і деревообробки вивозиться на смітник або спалюється (табл. 17.1.2).

В Україні щорічно накопичується близько 2 млрд т відходів і зараз це 25 млрд т, які займають площу більше 160 тис. га. У зв’язку з слабо розробленим національним законодавством у сфері залучення відходів, в Україну зачастили іноземні компанії, що спеціалізуються на »сміттєвому» бізнесі.

За останні роки в Україні створено 75 виробничо-заготівельних підприємств, 11 фабрик, що працюють на вторинній сировині, 1280 приймальних пункти вторинних матеріалів. Одне з таких підприємств - Київський картонно-паперовий комбінат. Вміст макулатури в картоні тут доведений до 85%. Комбінат переробляє мішки з-під цементу, каучук, азбесто-вироби, із яких виготовляють картон, що не поступається закордонним аналогам.

Таблиця 17.1.2. Ступінь використання вторинних ресурсів в Україні, %

Види сировини | 1996 | 1997 | 2001

Макулатура | 100 | 100 | 100

Полімери | 63,5 | 80,2 | 45,6

Текстиль | 100 | 100 | 100

Шкіри | 48,2 | 67,7 | 62,2

Склобій | 100 | 100 | 100

Фосфогіпс | 1,4 | 1,5 | 2,9

Шлаки доменного виробництва | 49,8 | 52,2 | 66.4

Шлаки

сталеплавлення | 26,4 | 57,1 | 100

Шлаки

ферросплавного виробництва | 77,4 | 67,8 | 91,5

Зола ТЕС | 18,1 | 16,4 | 11,1

Глибина переробки нафтової сировини в Україні складає 60%, тоді як у США - 92%, у Канаді - 91%,у ФРН- 89%, у Франції і Великій Британії - 86%.

Вихід світлих нафтопродуктів (бензин, гас, реактивне, моторне і дизельне паливо) в Україні - 60%, у Великій Британії

- 70%, у США - 76%, у Франції - 67%, у ФРН - 69%, у Японії

- 59%.

Резерв ресурсозбереження закладений також у заміні більш цінної сировини - менш цінною, більш рідкісної - більш поширеною, вихідної природної сировини - вторинною.

Так, приміром, кольорові метали замінюються пластмасами в машинобудуванні, автомобілебудуванні, вагонобудуванні. На це потрібно в 2 рази менше капітальних вкладень.

Можлива заміна металевих труб - пластмасовими (у будівництві, при меліорації земель).

Поліпшуючи якість цементу до марок 500 - 600 у порівнянні з застосовуваними зараз марками 300 - 400, можна збільшити обсяги його використання, не нарощуючи обсягів видобутку вихідної сировини.

Ресурсозбереження може стати більш ефективним при безпосередній економії вихідної сировини в процесі її переробки. Так, на 1 т вихідного корисного продукту в харчовій промисловості витрачається в декілька разів більше сировини. Для виробництва 1 т цукру потрібно 8 т цукрового буряка; для виробництва 1 т сухого крохмаля необхідно 8 - 9 т картоплі або 2 т зерна кукурудзи; для одержання 1 т рослинної олії потрібно 2 - 2,2 т насіння соняшнику. У відходах містяться білки, харчові кислоти, олії, вітаміни - усього більше 100 найменувань. В даний час переробляється не більше 15% цих відходів.

Особливо нераціонально в Україні використовується енергія. Так в Японії для виплавки 1 т сталі витрачається 18,8 млрд Дж енергії, у США - 23,9 млрд Дж, в Україні - 33 млрд Дж.

Вже зараз можливо (є відповідні технічні розробки й устаткування) повторно використовувати 60% відходів, що утворюються. У майбутньому промислове виробництво буде в основному базуватися на поновлюваних і вторинних матеріальних ресурсах, і тільки для розширеного відтворення буде потрібно залучення первинної сировини.

Повторне використання матеріальних ресурсів має виняткове значення з огляду збереження або подовження часу використання запасів найважливіших руд (ресурсів, що вичерпуються).

Вся використана сировина (близько 90%) надходить в навколишнє середовище у вигляді різноманітних відходів (табл. 17.1.3). Цікаво, що до видобутку ці речовини в природі знаходилися в найменш розчинній, отже, найменш токсичній формі. Наприклад, метали - у вигляді малорозчинних оксидів, фтор - у вигляді фторида кальцію або фосфатів.

При одержанні металів, фосфорних добрив і ряду інших продуктів утворюється велика кількість твердих, рідких і газоподібних відходів, у яких важкі метали і фтор знаходяться в активній формі, що негативно діє на все живе.

В останні 20 років в усьому світі промисловість і транспорт викинули в навколишнє середовище свинцю більше, ніж за весь попередній період. Взагалі в результаті антропогенного навантаження в біосферу надійшло близько 20 млн т свинцю, 14 млн т цинку, більше 2 млн т міді.

У промислово розвинених країнах вага упаковки складає близько 30%, а за обсягом - 50% усіх хатніх відходів. Папір складає приблизно половину пакувальних матеріалів, потім ідуть скло, метал і пластик. Середній американець викидає біля 300 кг пакувальних матеріалів на рік. За останні 30 років нью-йоркці подвоїли використання упаковки, і в 2010 р. очікується використання 450 кг на людину. В США більш як половина всього виробленого паперу і скла та близько третини всієї пластмаси міститься у виробах, термін служби яких складає менш ніж один рік. Виробництво цих пакувальних матеріалів забирає близько 3% усього національного енергетичного бюджету.

Питома вага пластика в упаковці із шістдесятих років зросла особливо швидко. Напої, рослинні олії, засоби для чистки, парфумерія тепер мають пластикові упаковки; більше стали використовувати бляшані банки. Таким чином, не тільки зростає кількість упаковки в загальній масі відходів, але і змінюються матеріали, які використовуються в її виробництві.

Індустрія прохолодних напоїв, демонструючи зміну компонентів упаковки і підвищення доступності своїх товарів, усе більше »роздмухує» сміттєві ящики в будинках. До 1975 р.

пляшкові контейнери домінували на світовому ринку контейнерів для напоїв. З 1981 р. це співвідношення змінилося на користь одноразових ємкостей.

За цей час споживання безалкогольних напоїв збільшилося на 60%. 1 з тих пір на ринках США всілякі скляні пляшки стані заміняти алюмінієвими і пластиковими банками. У 1985 р. їм належало вже 69% усього ринку і вони лишали скляним лише 16%.

Алюміній важко очистити від домішок. Вперше з’явившись у 1983 p., 355 мілілітрова банка перетворилася на найбільшого споживача алюмінію, що поглинає 22% всього імпорту алюмінію в США. У 1963 р. в США використовувалося 11,5 млрд металевих банок, із них 11,4 млрд - сталевих. До 1985 р. випускалося 70 млрд. банок для газованих напоїв, і 66% складали алюмінієві.

Впровадження дешевої нафтохімічної продукції і нових технологій створили пластик. Дволітрові пляшки, що вперше з’явилися в 1978 p., тепер складають 22% загального обсягу продажу безалкогольних напоїв у США. Якщо порівняти за вагою, то пластика зараз випускається в декілька разів більше, ніж алюмінію і всіх інших не кольорових металів, разом узятих, їхній продаж зростає на 5% у рік, починаючи з 1977 р. Пляшки для кетчупа, пакетики для супу та упаковки