Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) до середини 80-х років приблизно 10% квіткових рослин (від 20 до 30 тисяч видів і підвидів) відносилися до числа рідких і знаходилися в небезпеці.
Збідніння генетичного потенціалу біоти Землі відбувається також у сфері окультурених рослин і тварин. Але тут причина не в руйнуванні місць їхнього мешкання чи надмірному, споживанні людиною, як це має місце у відношенні до дикої флори і фауни, а у свідомому скороченні сортового і видового розмаїття культурних біологічних видів.
Особливе місце в проблематиці глобальної екології займає зведення лісів на планеті, у першу чергу тропічних лісів. Щорічно знищується більше 11 мільйонів гектарів лісу. Це призведе, при збереженні нинішніх темпів їхнього зведення, до зникнення лісів у найближчі 30 років на території, рівній Індії.
Зона лісів, через збіг історичних, соціально-економічних і світоrocподарських обставин, перетворюється на об’єкт масового екологічного руйнування, то загрожує не тільки порушенням природних рівноваг на відповідних територіях, але і загальним зниженням рівня організації біосфери в цілому.
Негативні наслідки зведення тропічних лісів визначаються тим, що вони являють собою основу і джерело більшої частини генофонду земної біоти (близько 40 - 50%), у тому числі 100 000 видів вищих рослин з 250000.
Масштаби зведення тропічних лісів величезні, темпи їхнього зникнення і деградації усе більше прискорюються. В даний час вони складають 2% на рік. З 16 млн км2 Землі, покритої в першій половині XX століття тропічними лісами, наприкінці 70-х років залишилося лише 9,3 млн км2 (скорочення на 42% ). Зведені 2/3 лісів в Азії, 1/2 в Африці, до 1/3 у Латинській Америці. Повному зведенню, корінній зміні і деградації щорічно піддаються 245 тис. км2 тропічних лісів.
Однак, судячи з наростаючого обсягу експорту деревини з тропічних лісів у Північну Америку, Західну Європу і Японію, освоєння зайнятих цими лісами територій під ріллі і пасовища, а також використання деревини в енергетичних цілях (від ЗО до 95% від загального споживання енергії в країнах, що розвиваються), терміни їхнього знищення можуть значно скоротитися. Екологічні і соціально-економічні негативні наслідки процесу численні: колосальні втрати вологи, деградація ґрунтів і опустелення, зміна локальних кліматичних умов, руйнування величезних, що не піддаються оцінці, природно-економічних ресурсів. Зникнення лісів тропіків змінить структуру поверхні Землі, збільшить її відбивну здатність (альбедо).
Гідросфера (водна оболонка Землі) піддається постійним випробуванням в результаті господарського вторгнення у водні системи. Ріки, озера і моря перетворюються на місця скидання різних відходів і забруднюючих речовин. Відбувається якісна зміна гідросфери (хімічного складу і властивостей водного середовища). Стає в наш час головним фактором і кількісне виснаження прісної води на Землі, а також знищення значного класу біоти - річкової, озерної, морської.
В останні два десятиліття проблема ресурсів прісної води на Землі зазнала різких змін: у країнах, багатих джерелами води, стали з’являтися ознаки водного дефіциту. З врахуванням же країн, що традиційно страждають через природно-географічні умови від нестачі цього життєво важливого ресурсу, у наявності картина напруженості водного балансу в загальнопланетарному масштабі. Річний водозабір у світі складає 5000 км3 чи близько 15% повного річкового стоку. Безповоротна ж витрата досягла 4000 км3. При цьому поворотні води направляються в природу настільки забрудненими, що для їхнього знешкодження (розчинення) потрібно в кілька разів більший обсяг чистої води.
Настання водної кризи не є фатальною неминучістю, оскільки людство має у своєму розпорядженні можливості переломити тенденцію нераціонального водоспоживання. Це призведе до докорінного перегляду концепції використання прісних вод, розробки принципово нової стратегії, перебудови технічних, організаційних і економічних основ водокористування.
Більше 70% поверхні Землі покрито морями й океанами, що породило міф про те, що вони можуть нескінченно слугувати джерелом знешкодження і приймачем усіх видів відходів людської діяльності. Світовий океан, при усій своїй неосяжності, уразливий, як будь-яка інша природна система.
Список використаних джерел
1. Азареикова Т. Структурная перестройка и проблемы ресурсосбережения // Экономика Украины. -1998, №8, с. 88-89.
2. Акимова ТА., Хаскин В.В. Экология: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1998. - 455 с.
3. Аквинов СТ. Оружие, человек и окружающая среда. М.: Просвещение, 1996.
4. Андреева-Галапина E.t Алексеев С. И. др. Шум и шумовая болезнь. - Л.: Медицина, 1972 - 303 с.
5. Базові нормативи плати за забруднення навколишнього середовища України. Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища України - Київ, 1993. - 22 с.
6. Бакка М.Г., Пирський OA. Екологія та захист ноосфери: навч. посібник для студентів. - Житомир: РВВЖПІ, 1998
7. Балацкий О.Ф., Волошин В.В. Экономика безотходных производств. - К.: »Знание», 1983. - 43 с.
8. Балацкий О.Ф., Мельник Л.Г., Яковлев А.Ф. Экономика и качество окружающей среды. - Л.: Гидрометеоиздат, 1984. -189 с.
9. Бедрій Я, Геник Я., Орлов В.М., Тітенко В.Ф. Основи екології та соціології. Навч. посібник для підприємств зв’язку / За ред. М.В. Захарченка. - Львів, 1997.
10. Белое П.Г. Страхование техногенного риска. - М.:
И. Белое СВ., Барбинов РА. Охрана окружающей среды: Учебник для технич. вузов.-М.: Высшая школа, 1991. - 319 с.
12. Бейт О.И., Яцун В.К. Эколого-технологические условия утилизации золошлаковых отходов в Украине // Экотехника и ресурсосбережение. - 1993. - №3, С. 17-21.
13. Білявський Г.О. Основи загальної екології: Підручник / Г.О. Білявський, М.М. Падун, Р.С. Фурдуй - К: Либідь, 1995. -368 с.
14. Беспамятное ГЛ., Кротов ЮА. Предельно допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде. - Л.: Химия, 1985. - 528с.
15. Білявський 1.0. Основи екологічних знань: Підручник.
- К.:Либідь, 1997.-288с.
16. Бор М.З. Логика, методология, организация методика.
- М.: "Дне", 1998. - 141 с.
17. Бродский А.К. Краткий курс общей экологии: Учебное пособие. - 3-е изд. - СПб.:ДЕАН, 1999. - 224с.
18. Варламов АЛ., Хабаров А.В. Экология землепользования и охрана природных ресурсов. - М.: Колос, 1999. - 159с.
19. Василенко А.И., Ермолаев В.Е. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. - М..Прогресс, 1990. - 495 с.
20. Климатические и биологические последствия ядерной войны. - М.: Наука, 1986. - 207 с.
21. Верещак B.C., Бень Т.Г. Эколого-экономическое обоснование инвестиционных проектов - Днепропетровск: Институт технологии, 1998. - 124 с.