УДК: 613.98

ГУСЄВА Н.Г.

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка

Гусєва Надія Георгіївна, доцент кафедри фізичної реабілітації і валеології, кандидат медичних наук Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

ГЕРІАТРИЧНІ АСПЕКТИ РЕАБІЛІТАЦІЇ

У статті розглядаються питання комплексної реабілітації осіб похилого віку. Особлива увага приділяється специфіці застосування методів відновлювального лікування з урахуванням змін в організмі, зумовлених процесом старіння.

The article deals with problems of complex rehabilitation for elderly people and people of senile age. Special attention is paid to methods of restoration treatment taking into account changes in organism caused by the process of aging.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими й практичними завданнями

Актуальна проблема сучасності - старіння та довголіття. Феномен старіння цікавив людство з найдавніших часів. Міфи й легенди про вічну молодість, довголіття та безсмертя супроводжували людство протягом усієї історії. У наш час питання про старіння населення набирає все більшої актуальності. Це пов'язано з тим, що протягом останніх п'ятдесяти років процес старіння населення у світовому масштабі розвивається з такою швидкістю, що ігнорування його значення зв'язано з негативними наслідками для будь-якої країни. Сьогодні старі люди та люди похилого віку стали третьою за значущістю категорією населення, що породжує дуже серйозні економічні, соціальні, медичні проблеми, можливість існування яких у минулому людство не могло навіть передбачити. У першу чергу виникла необхідність розширити мережу служб соціальної допомоги старим людям, сприяти їх медичному обслуговуванню [7, 31].

Зараз особи пенсійного віку в Україні становлять близько 20 % населення, до 2050 року прогнозується зростання до 38 %.

У зв'язку з цим названа проблема тісно пов'язана з важливими науково-практичними завданнями, які постають перед нашою країною в плані розвитку в реабілітології аспекту, який включає геронтологію й геріатрію.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить по те, що значення геронтологічного аспекту реабілітології за останні десятиріччя значно зросло у зв'язку з тими глибокими демографічними процесами, які призвели до збільшення середньої тривалості життя людей і помітного "постаріння" населення в багатьох країнах.

Процес старіння тісно пов'язаний з постійним збільшенням хворих, що страждають на різні захворювання, у тому числі такі, що притаманні тільки старим людям та людям похилого віку. Спостерігається постійне зростання кількості старих людей, тяжко хворих, що потребують довгого відновного лікування, опіки та догляду. Серед населення у віці понад 65 років близько 33 % складають особи з низькими функціональними можливостями, непрацездатні, у віці вісімдесяти років і старше - 64 %.

За даними епідеміологічних досліджень, практично здорові серед осіб похилого віку складають приблизно 1/5 частину, інші - страждають різними захворюваннями. При цьому характерним є мультиморбідність, тобто сполучення декількох хвороб, які мають хронічний характер, тяжко піддаються лікуванню. Тому відновленню нормального функціонування організму людини похилого віку необхідно приділяти пильну увагу та розробляти комплексне відновне лікування за допомогою методів традиційної та нетрадиційної медицини і фізичної реабілітації.

Фізична реабілітація виступає в цьому плані як процес цілеспрямованого впливу на організм з метою підвищення рівня його функціональних можливостей, психоемоційної стійкості, покращення адаптаційних резервів.

Виділення нерозв'язаних раніше частин загальної проблеми, яким присвячено статтю.

На фоні старіння населення й зниження середньої тривалості життя в Україні необхідно розв'язувати проблеми підвищення якості життя людей похилого віку, розподілу частини національного доходу на їхню користь, розвитку для них служб здоров' я, а також зайнятися створенням комплексних програм відновного лікування для осіб похилого віку за допомогою методів фізичної реабілітації і рекреації, більш широкого висвітлення їх у літературі.

Формулювання мети статті (постановка завдань).

Мета статті - визначити специфіку застосування методів фізичної реабілітації для осіб похилого віку, розглянути геріатрічні аспекти фармакотерапії й дієтотерапії.

Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих результатів.

Причиною порушення здоров'я та подальшої безпорадності в старості є анатомо-фізіологічні зміни організму, які спостерігаються у всіх органах та системах людини похилого віку, особливо це стосується центральної нервової системи, серцево-судинної, сечовивідної, кістково-м' язової. У наслідок цього виникають захворювання названих органів та систем. У похилому віці послаблюється пам'ять, кровопостачання тканин, порушується стан судин, знижується почуття рівноваги.

Це проявляється підвищеною втомлюваністю, зниженням інтенсивності процесів обміну речовин, збільшенням жирової і зменшенням м' язової маси, ламкістю кісток. Переважна більшість хворих старше 65 років має три або більше недуги, після 70 років - 5-6 захворювань. З кожним десятиріччям життя відбувається подвоєння й навіть потроєння частоти деяких видів патології (переважно судинної).

Закономірно й природньо, що в похилому віці у людини виникає схильність до обмеження рухової активності, нехтування дієтою, пасивності щодо багатьох психологічних стресів замість активного опору їм.

У той же час людина сама може відтягнути старіння, затримати динаміку розвитку паталогічних процесів у організмі. Досягти цього можна, але для цього необхідно відмовитися від

шкідливих звичок, займатися фізичною культурою, раціонально харчуватися, загартовуватися, дотримуватися розпорядку дня протягом усього життя. Завдяки цьому людина може затримати темп старіння, збільшити тривалість життя [6, 37].

Методи фізичної реабілітації відіграють у цьому плані головну роль. Реабілітаційні програми повинні бути спрямовані не тільки на покращення діяльності пошкодженого організму, а й сприяти попередженню розвитку нових хвороб. Методи фізичної реабілітації благодійно впливають на весь організм, а не тільки на будь- який орган чи частину тіла. Використовуючи вказані методи