Встановлений вплив ХОЗЛ на інтегральний стан плазмової ланки РВК (WR=2,30, р=0,027). При ХОЗЛ на 12% збільшується ВП (S=3,48, р=0,001), зменшується на 74% ВЕ (S=21,94, р<0,001), на 3 % - ПНІ (S=5,23, р<0,001), на 7 %— ПН2 (S=12,36, р<0,001), на 15% - ПНЗ (S=23,56, р<0,001), на 20% - КН (S=3,01, р=0,004), в 3,9 разу - ФК (S=14,76, р<0,001). Показники релаксації і рівновісного (статичного) поверхневого натягу сировотки крові у хворих на ХОЗЛ практично не відрізнялися від аналогічних у здорових людей.

Як видно із табл. 4.9, поєднання ГХ у хворих ХОЗЛ супроводжується підвищенням на 33 % ВП (S=2,24, р=0,028) і зниженням на 20 %

Таким чином, артеріальна гіпертензія ускладнює зміни ВП, властиві ХОЗЛ. З тривалістю ХОЗЛ порушуються релаксаційні властивості крові (0=2.16. р=0,049), а зростання тяжкості захворювання супроводжується збільшенням ВП (0=7,86, р=0,006).

Ми вважаємо, що при ХОЗЛ параметри ВП>1,9 мПас (>М+Зт таких хворих) відображають тяжкість перебігу захворювання. Про це свідчить і проведений регресивний аналіз, згідно якому знайдена залежність ВП від ступеня виразності ХОЗЛ (Я=+2,18, р=0,033). В свою чергу, ВП не визначає тяжкість захворювання (Я=+1,87, р=0,066). Відсутня залежність ВП і від тривалості патологічного процесу (Д=+1,25, р=0,217).

Проведений аналіз зв'язків показників плазмової ланки РВК у хворих ХОЗЛ, ГХ і ХОЗЛ на фоні ГХ з параметрами в крові сурфактантів і поверхнево-інактивних речовин (інсурфактантів), які визначають динамічний поверхневий натяг, в'язкоеластичність і релаксаційні властивості сироватки.

На ВП впливає вміст в крові фосфору (0=4,66, р=0,036), на ВЕ - хлору (Б=2,95, р=0,005), на ЧР - кальцію (Б=26,57, р<0,001) і фосфоліпідів (Б= 12,58, р=0,002), на рівновісну міжфазну активність - хлору (0=2.32. р=0,029), кальцію (0=2.17. р=0,040), фосфоліпідів (0=22,48, р<0,001) і креатиніну (Б=2,09, р=0,045).

Встановлено, що при ХОЗЛ показники ВЕ сироватки корелюють з рівнями в ній сечової кислоти (г=-0,488, р=0,025), тригліцеридів (г=+0,533, р=0,013) і фосфоліпідів (г=+0,517, р=0,016), ЧР - з рівнем С-реактивного протеїну (г=-0,555, р=0,009) і фосфоліпідами (г=-0,611, р=0,003), ПН2 - із тригліцеридами (г=+0,534, р=0,013) і фосфоліпідами (г=+0,507, р=0,019), ПНЗ - з сечовиною (г=+0,529, р=0,020), ПН4 - з фосфором (г=+0,614, р=0,003), КН - з тригліцеридами (г=+0,823, р<0,001) і фосфоліпідами (г=+0,635, р=0,006), ФК - з кальцієм (г-+0.488. р-0.025) і фосфором (г=-0,625, р=0,002).

Таким чином, ліпідні сурфактанти при ХОЗЛ визначають ВЕ, міжфазну активність при середніх термінах існування поверхні і КН тензіореограм, небілкові азотисті продукти - ВЕ і поверхневий натяг при тривалих термінах, а інсурфактантні електроліти - рівновісний (статичний) поверхневий натяг і ФК тензіореограм.

У наших дослідженнях визначено, що у хворих ГХ серед ліпідів лише вміст в крові тригліцеридів прямо корелював з КН (г=+0,759, р=0,048). Небілкові азотисті продукти (сечовина, креатинін) обернено співвідносилися з ЧР (відповідно г=-0,584, р=0,009 і г=-0,519, р=0,023) і ФК (г=-0,477, р=0,039 и г=-0,629, р=0,004), а концентрація креатиніну, крім того, була взаємопов'язана із поверхневим натягом за умови І—>оо (г=+0,541, р=0,017). Рівень кальціємії корелював з ПНІ і ПН2 (відповідно г=-0,473, р=0,041 і г=-0,564, р=0,012).

Коли ГХ перебігає на фоні ХОЗЛ, то параметри ПНІ (г=0,01 с) і ПН2 (1=1 с) корелювали не з рівнем кальцію в крові, а з рівнем хлору (відповідно г=-0,567, р<0,001 і г=-0,517, р=0,001). Незважаючи на приєднання артеріальної гіпертензії, як і у хворих з ізольованим ХОЗЛ, зберігалася кореляція рівнів сечової кислоти і фосфоліпідів з ВЕ (відповідно г=-0,351, р=0,028 і г=+0,327, р=0,042), фосфоліпідів з ЧР (г=-0,429, р=0,006), ПНЗ з сечовиною (г=-0,454, р=0,006). Необхідно підкреслити, що останній зв'язок , в порівнянні з групою хворих на ХОЗЛ, має протилежну спрямованість.

Можна зробити наступний висновок: при ГХ виникають більш тісні кореляції показників плазмової ланки РВК з небілковими азотистими продуктами і рівнем кальціємії, а в випадках поєднання ГХ з ХОЗЛ, характерні для останнього зв'язки доповнюються співвідношення з параметрами хлоремії. Ми рахуємо, що при ГХ показники ЧР<98 з (<М-Зт таких хворих) являються прогностично несприятливим критерієм перебігу захворювання, оскільки можуть відображати зниження азотовидільної функції нирок.

Таким чином, при ХОЗЛ порушення плазмової ланки РВК проявляються достовірним збільшенням (на 12 %) ВП, зменшенням ВЕ (на 74 %), ПНІ (на 3 %), ПН2 (на 7 %), ПНЗ (на 15%), КН (на 20%) і ФК (в 3,9 разу), що залежало від тривалості і тяжкості перебігу захворювання. Супутня ГХ супроводжувалося підвищенням ВП на фоні скорочення ЧР. РВК при ХОЗЛ і ГХ пов'язані з рівнем в крові ліпідних сурфактантів, небілкових азотистих продуктів та неорганічних електролітів (поверхнево-інактивних речовин). Параметри в'язкість плазми> 1,9 мПа.с при ХОЗЛ і час релаксації < 98 при ГХ є прогностично несприятливими критеріями перебігу захворювання.

ЛІТЕРАТУРА

Амосова K.M., Конопльова Л.Ф., Карпович Л.Г. Стан плазмового гемостазу та гемокоагуляційної активності еритроцитів у хворих із судинними формами легеневої гіпертензії // Медичні перспективи. - 2000. - Т. 5, № 3. - С. 14-17.

Антонов В.Ф., Черныш A.M., Пасечник В.И., Вознесенский С. А., Козлова Е.К. Биофизика. // Под редакцией проф. Антонова В.Ф. - М.: "Владос", 2000. - 283 с.

ГуменюкН.И., Лишневская В.Ю. Влияние ресорбилата на реологические свойства крови у больных ишемической болезнью сердца и хроническим обструктивным бронхитом // Український пульмонологічний журнал. - 2003. - № 3. - С. 38-40.

Коваленко C.B.