ваги інвалідів ІІІ групи (тобто осіб з числа інвалідів з найменшою втратою працездатності і найбільшим трудовим потенціалом);
- середнім рівнем зайнятості серед інвалідів ІІІ групи (за цим показником область входить до першого десятка регіонів);
- високим рівнем зайнятості серед інвалідів І та ІІ груп (попереду за цим показником лише Одеська, Київська, Харківська і Полтавська області);
- середнім рівнем співвідношення інвалідів працездатного віку і загальної чисельності осіб, вперше визнаних інвалідами протягом року (14 місце серед регіонів);
- високим рівнем охоплення інвалідів регіону індивідуальними програмами реабілітації серед осіб, вперше визнаних інвалідами протягом року (2 місце в рейтингу).
Таким чином, заходи щодо підвищення ефективності стимулювання зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями для Дніпропетровської області з урахуванням показника питомої ваги інвалідів ІІІ групи і того факту, що серед інвалідів ІІІ групи працює лише кожен третій, тобто 37,1% (для порівняння: в Одеській області - 46,8%; Київській - 43,3%; Полтавській - 42,8%; Запорізькій - 42,4%) мають бути спрямовані переважно на активізацію діяльності органів влади та стимулювання роботодавців щодо створення для осіб з інвалідністю нових робочих місць.
Аналогічно, для Кіровоградської області стимулювання зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, передусім, повинно бути спрямоване на підвищення зайнятості інвалідів у регіоні в цілому та рівня зайнятості серед інвалідів ІІІ групи. За цими показниками Кіровоградська область займає відповідно 20-ту та 18- ту позиції серед регіонів України.
При цьому, очевидно, проблема полягає не у відсутності вільних робочих місць (за показником навантаження не зайнятих трудовою діяльністю громадян з інвалідністю ІІІ групи на одне вільне робоче місце для інвалідів Кіровоградська область займає 12-те місце в рейтингу, тобто далеку від найгіршої позицію). З нашої точки зору, однією з найголовніших причин, які позбавляють осіб з інвалідністю стимулів до працевлаштування в даному регіоні є низький рівень заробітної плати. При цьому, безумовно позитивним явищем є високий рівень ефективності соціальних заходів стосовно стимулювання зайнятості інвалідів у даному регіоні. Так, у 2008 році рівень охоплення інвалідів регіону індивідуальними програмами реабілітації серед осіб, вперше визнаних такими протягом року склав 100,0%, що відповідає 1-шому місцю в рейтингу серед регіонів України.
Зроблене нами за результатами аналізу групування по регіонах України показало, що всі їх можна розбити на 4 групи.
Перша група регіонів характеризується задовільним стимулюванням зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями (45-80 балів), друга - середнім (81-115 балів), третя - складним (116-150 балів), четверта - критичним (151-186 балів) (табл. 3).
Стосовно останніх у рейтингу Вінницької, Хмельницької областей та Автономної Республіки Крим, то за показниками рівня зайнятості серед інвалідів вони займають останні позиції в рейтингу - відповідно 12-те, 21-ше та 25-те місця. Такий стан, на наш погляд, в АР Крим великою мірою пояснюється низькими показниками питомої ваги осіб з ІІІ групою інвалідності в загальній чисельності осіб з функціональними обмеженнями (24 місце серед регіонів). У Вінницькій області спостерігається високий рівень інвалідизації населення, високе навантаження не зайнятих трудовою діяльністю громадян з інвалідністю ІІІ групи на одне вільне робоче місце для інвалідів.
Таким чином, заходи по стимулюванню зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями в першу чергу повинні бути спрямовані на створення спеціалізованих робочих місць для осіб з І та ІІ групами інвалідності, особливо в Хмельницькій області і АР Крим. Водночас у Хмельницькій області необхідно активізувати зусилля стосовно залучення в економіку області трудового потенціалу осіб з ІІІ групою інвалідності, оскільки на сьогодні серед громадян цієї категорії трудовою діяльністю охоплені лише 28,0%. Для порівняння: в Одеській, Київській, Полтавській, Запорізькій, Харківській областях - більше 40%.
Крім того, слід звернути увагу на те, що області, які увійшли до IV групи рейтингу характеризуються високою питомою вагою інвалідів працездатного віку серед вперше визнаних інвалідами протягом року. У Вінницькій області серед вперше визнаних інвалідами в 2008 р. 66,4% осіб працездатного віку, в Хмельницькій - 75,5%, в АР Крим - 76,6%. Разом із тим, рівень охоплення інвалідів регіону індивідуальними програмами реабілітації серед осіб, вперше визнаних такими протягом року є низьким. Так, у Вінницькій області цей показник становить 47,6%, у Хмельницькій - 63,2%, в Автономній республіці Крим - 75,8%. Для порівняння: в Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Полтавській, Тернопільській, Чернівецькій - 100,0%
Таким чином, регіональна стратегія сприяння зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями в регіонах, де ситуація з працевлаштуванням інвалідів є найбільш складною, повинна передбачати заходи, спрямовані на активізацію зусиль
органів соціального захисту, місцевої влади стосовно сприяння зайнятості та самозайнятості цієї категорії громадян, стимулювання роботодавців щодо створення нових та збереження існуючих робочих місць для інвалідів.
Висновки. У цілому, розробка системи стимулювання зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями як на державному, так і на регіональному рівнях має враховувати особливості кожного регіону, ситуацію на регіональному ринку праці та містити певний набір форм і методів, дієвих у даному конкретному регіоні.
Список літератури
1. Маршавін Ю. Робоче місце для інваліда / Юрій Маршавін // Праця і зарплата. - 2009. - № 26 (654). - С. 8.
2. Соціальний захист населення України у 2008 році // Статистичний бюлетень. - К.: Держкомстат, 2009. - 68 с.
3. Чисельність населення України за регіонами на 1 січня 2009 року [Електронний ресурс]. - доступний з