Аналіз та обговорення отриманих результатів

Проведений нами аналіз інтенсивності а-, в- і 9-ритмів виявив ряд загальних та специфічних ЕЕГ-патернів. Так, зокрема, встановлено, що фонові ЕЕГ за характером внутрішньо- та міжпівку- левого розподілу інтенсивності відповідають віковим нормам і статистично достовірно не відрізняються в осіб експериментальної і контрольної груп обох статей.

Загальним проявом ЕЕГ-реакцій на відкривання очей та розумове навантаження є сумарне зменшення енергії високочастотних ритмів: гене- ралізована депресія а-ритму та зниження інтенсивності в-активності у центральних та постцент- ральних ділянках.

Динаміка інтенсивності а-активності при ког- нітивній діяльності порівняно зі звичайним спогляданням відрізняється у осіб жіночої статі різних груп. У контрольній групі спостерігається зниження амплітудних показників переважно у постцентральних ділянках, а при виконанні математичних завдань - більш дифузно по корі. В експериментальній групі зниження інтенсивності є дуже локальним, слабо вираженим і проявляється не при всіх видах розумової діяльності.

Реактивність інтенсивності Р-ритму при виконанні інтелектуальних завдань є низькою в обох групах досліджуваних.

В 9-діапазоні відмічаються зміни різнонаправле- ного характеру, який залежить від типу завдання.

Міжгруповий аналіз показників інтенсивності а-, в- і 9-ритмів показав, що в жінок експериментальної групи відмічається вищий рівень інтенсивності ЕЕГ-активності, ніж в осіб контрольної групи. Більш детальне вивчення даного факту дало змогу встановити, що в усіх частотних діапазонах, а також незалежно від типу завдання у досліджуваних експериментальної групи в задньо-скроневих і тім'яних ділянках амплітуди ритмів є вищими. Як відомо, парієтальні ділянки кори відносять до неокориткальних систем уваги [10], а їх взаємодія зі скроневими ділянками забезпечує вибіркову увагу в зоровій системі [11].

Враховуючи динаміку а- і в-активності, можна говорити про те, що вищі значення інтенсивності 9-ритму у досліджуваних експериментальної групи є свідченням більшої участі 9-системи в організації і підтриманні «контексту» активності. Цей механізм до певної міри можна вважати компенсаторним, оскільки а-система у них виявляє деяку «пасивність» порівняно з досліджуваними контрольної групи, а 9-ритм, згідно з сучасними уявленнями, забезпечує селективну модуляцію збудливості «зацікавлених» коркових зон і полегшує, таким чином, перебіг необхідних операцій [12].

При інтелектуальній діяльності в обох групах досліджуваних чоловічої статі динаміка інтенсивності є однаковою. Виконання інтелектуальних завдань порівняно зі спокійним спогляданням характеризується зниженням інтенсивності а- активності переважно в постцентральних ділянках. Зміни в-активності у досліджуваних обох груп слабо виражені і стосуються в основному передньолобних ділянок кори. В 9-діапазоні виявлено зростання інтенсивності при виконанні математичного тесту порівняно з двома іншими.

Міжгрупові відмінності у досліджуваних чоловічої статі поодинокі і стосуються тих ділянок, в яких не спостерігається статистично достовірних змін інтенсивності.

Кореляційний аналіз електричної активності показав, що фонові ЕЕГ усіх обстежених характеризуються відносно симетричним малюнком просторової взаємодії у всіх досліджуваних діапазонах, але відрізняються кількістю значимих зв'язків. Найбільша кількість високих і значних кореляцій відмічається в а-, найменша - в 9-ритмі.

Найбільш загальним проявом перебудов електричної активності мозку при розумовій діяльно - сті є зменшення рівня просторової синхронізації в а-діапазоні та її зростання - в 9-діапазоні ЕЕГ.

Поряд з цими загальними ЕЕГ-реакціями, які залежать лише від міри розумового напруження і характерні для всіх досліджуваних, можна виділити і деякі специфічні прояви електричної активності мозку, пов'язані зі статтю і місцем проживання. Нами встановлено, що найбільша кількість міжгрупових відмінностей спостерігається у жінок в а-, а у чоловіків - в 9-діапазоні ЕЕГ.

Так, зокрема, встановлено, що у жінок експериментальної групи в а-діапазоні при виконанні інтелектуальних тестів зв'язки між тім'яними і потиличними ділянками у кожній півкулі та зад- ньоскроневою і тім'яною в лівій півкулі тісніші, ніж у досліджуваних контрольної групи.

На нашу думку, менш виражена десинхронізація а-активності в тім'яних ділянках в осіб експериментальної групи компенсується більш тісною їх взаємодією з потиличними зонами кори, які, перш за все, пов'язані із зоровим сприйняттям [13]. Саме це, на нашу думку, забезпечує оптимальний рівень та об'єм сприйняття.

У досліджуваних чоловічої статі, як вже зазначалося, найбільш суттєві міжгрупові відмінності виявлені при розумовій діяльності в 9-діапазоні. Причому кількість цих відмінностей збільшується в міру зростання суб'єктивної складності виконуваного завдання. Якщо врахувати те, що вираже- ність 9-складової залежить від «енергетичних запитів» завдання [14, 15], а синхронізацію 9-ритму пов'язують з епізодичною пам'яттю та кодуванням нової інформації [16], то більш генералізована його синхронізація у досліджуваних експериментальної групи, на нашу думку, може бути свідченням того, що інтелектуальні завдання виконувалися ними з більшими енергетичними затратами, ніж в контрольній групі.

При виконанні всіх інтелектуальних завдань у чоловіків, які проживали в радіоактивно забруднених районах, відмічено тісніші зв'язки лівої передньолобної ділянки з лівою і правою задньо- скроневими. Ці зв' язки у них з' являються вже при рішенні анаграм, а в контрольній групі - тільки у математичному тесті (і залишаються при цьому нижчими за значеннями коефіцієнтів кореляції). Лобні ділянки, взаємодіючи зі скроневими на частоті 9-ритму, створюють, на нашу думку, певний функціональний «контекст» для реалізації