особливостей взаємодії показників інтенсивності ЕЕГ та мозкового кровотоку: найбільш тісним є зв'язок між усіма досліджуваними показниками РЕГ та інтенсивністю альфа-діапазону ЕЕГ. Тобто генералізована депресія альфа-ритму, що розвивається в корі головного мозку, при ускладненні інтелектуальних завдань супроводжується вкороченням основних часових характеристик мозкового кровотоку (періоду пульсового коливання, часу швидкого наповнення, часу повільного наповнення, часу запізнення реохвилі). Рівень кореляційних зв'язків, що відмічені, становить 0,40-0,89.
Бета-діапазон електричної активності кори головного мозку характеризується наявністю статевих особливостей динаміки показників ЕЕГ і РЕГ, що виражаються в наявності значних пря- мопропорційних зв'язків між значеннями інтенсивності даного ритму та такими показниками, як період пульсового коливання, час швидкого наповнення та час повільного наповнення в обох півкулях.
Найнижчий рівень зв'язку відмічений між показниками церебрального кровотоку та змінами інтенсивності електричної активності в діапазоні тета-активності. Так, зокрема, показано, що у жінок зростання інтенсивності тета-ритму призводить до узгодженого із ним збільшення крово- наповнення лише дрібних судин мозку.
Хоча в роботах деяких науковців [29] лише в ряді випадків вдавалося виявити відповідність ділянок нейронної активності з ділянкам зміни локального кровотоку, в літературі існують переконливі факти щодо наявності ЕЕГ корелятів творчої діяльності та синергічних змін локального мозкового кровотоку в різних функціональних зонах кори (особливо відмічена роль лобних, скроневих та тім'яних ділянок) [30; 31].
Результати дослідження, проведеного нами, свідчать про наявність певного рівня узгодженості змін загального мозкового кровотоку та елект- рогенезу кори головного мозку. Найбільшою мірою взаємоузгоджність змін стосуються рівня неспецифічної активації кори головного мозку (альфа-системи), тоді як тета-система, яку ряд науковців пов'язують із тривалістю, важкістю, необхідністю підтримування певного рівня уваги і т.д. [14; 15] виявила незначний рівень кореляційних зв'язків зі змінами загального мозкового кровотоку.
Аналізуючи можливі механізми патогенезу іонізуючого випромінювання, ряд авторів показали, що вегетативні параметри мають більш очевидну середовищну детермінацію в процесі онтогенезу, ніж ЕЕГ-показники [32].
Отже, нейрофізіологічні механізми формування зрілої структури мозкової ритміки у жителів радіоактивно забруднених районів є відносно інертними і з віком, як ми вважаємо, не зможуть забезпечити достатній базис для виконання складних інтегративних видів діяльності. Саме тому, виявлені особливості електричної активності жителів радіаційно забруднених районів у поєднанні зі зниженням загального мозкового кровотоку та його меншою функціональною лабільністю у відповідь на розумове навантаження створюють небезпеку закріплення функціональних зсувів, які на момент обстеження носять компенсаторний характер.
Висновки
1. При виконанні когнітивних завдань спостерігається зростання активації кори головного мозку та значна реактивність судин головного мозку в міру підвищення
складності виконуваних завдань усіх досліджуваних, незалежно від місця проживання.
Найбільший рівень узгодженості функціональних змін параметрів нейронної активності та значень мозкового кровотоку відмічений в альфа-діапазоні ЕЕГ.
При виконанні розумових завдань у осіб експериментальної групи реалізація перебудови основних частотних діапазонів ЕЕГ відбувається переважно за рахунок вищої активності тета-системи.
В осіб, що проживають на радіоактивно забруднених територіях, відмічаються ознаки вегето-судинної дисфункції та погіршення еласто-тонічних властивостей артеріальних судин головного мозку, про що свідчить нижчий рівень відносного пульсового кровонаповнення вже у стані спокою.
ЛІТЕРАТУРА
Коцан І.Я., Козачук Н.О., Журавльов О. А. Особливості просторової синхронізації альфа-ритму у жінок з різним рівнем інтелекту при виконанні завдань конвергентного типу // Вісник Черкаського університету. Серія Біологічні науки. - Черкаси. - 2007. - Вип. 105. - С. 38-42.
Данько С. Г. Об отражении различных аспектов активации мозга в электроэнцефалограмме: что показывает количественная электроэнцефалография состояний покоя с открытыми и закрытыми глазами. - Физиология человека. - Т. 32. - № 4. - 2006. - С. 5-17.
Шемякина Н. В. Данько С. Г., Медведев С. В. Сопоставление ПЭТ и ЭЭГ данных при решении вербальных творческих задач // Труды 1-го съезда физиологов СНГ. - Сочи-Дагомыс. - 2005. - Т. 1. - С. 26.
Bachofer C.S., Gautereaux M.E. X-ray effects on sincle nerve fibers // J. Gen. Physiol, 1959. - V. 42. - P.723.
Gasteiger E.L., Campbell B.Responce of the Nervous System to Ionizing Radiation // Academic Press Inc., 1962. - N° 7. - P. 597.
Нощенко А.Г. Віддалені ефекти впливу комплексу чинників радіоекологічної катастрофи на центральну нервову систему потерпілих. - К.: Науковий центр радіаційної медицини АМН України, 1997. - 238 с.
Mettler F.A., Upton A.S. Medical effects of ionizing radiation // Philadelphia, 1995. - 430 р.
Дружинин В.Н. Психология общих способностей - СПб.: Издателсьтво «Питер», 1999. - 368 с.
Практическая психология в тестах, или Как научиться понимать себя и других. - М.: АСТ-ПРЕСС, 1997. - 376 с.
Hager F., Volz H.P., Caser C. еt al., Challenging the anterior attentional system with a continuous performance task: a functional magnetic resonance imaging approach // Europ. Arch. Psychiatry Clin. Neurosci., 1998. - V. 248. - P. 161-170.
Лытаев С. А., Шостак В.И. Значение взаимодействия височной и теменной коры в процессе зрительного восприятия // Физиология человека. - 1991. - Т. 17. - № 3. - С. 19-26.
Дубровинская Н.В., Мачинская Р.И. Реактивность 0- и а-диапазонов ЭЭГ при произвольном внимании у детей младшего школьного возраста // Физиология человека. - 2002. - Том. 28. - № 5. - С. 15-20.
Щебланова Е.И. Изменения ритмов ЭЭГ при вербальном и наглядно-образном мышлении // Журнал высшей нервной деятельности. - 1988. - Т. 38. - № 4. - С. 627-632.
Gevins A., Smith M. Neurophysiological measures of working