Особливим проявленням інтегративної діяльності ВИД є пам'ять. Пам 'ять є специфічною формою психічного відображення дійсності, яка полягає в сприйнятті, збереженні і подальшому відтворенні інформації у живих системах. Цю якість обумовлюють основні процеси пам'яті, такі як забування, запам'ятовування, збереження і відтворення слідів (енграм) минулих збуджень. Пам'ять постійно виступає у ролі своєрідного фільтра поточної інформації бо без відбору і витиснення інформації з пам'яті жива істота була б "затоплена" імпульсами збуджень, що надходять до нервової системи. З позиції сучасної фізіології (Н. Н. Данилова, 2001; В. М. Смирнов, С. М. Будиліна, 2003) біологічна пам'ять поділяється на генетичну, імунологічну та на пам'ять нервової системи. Останній вид пам'яті за часовим критерієм виділяє два сховища інформації, які обумовлюють короткострокову та довгострокову пам'ять. Вважається, що короткострокова пам'ять основана на тимчасовій рециркуляції (реверберації) імпульсних потоків по замкнутим ланцюгам нейронів (нейронних ловушках), а довгострокова пам'ять пов'язана з процесами реорганізації синапсів, з впливами нейромедіаторних систем та гормонів на хід синтетичних процесів у нервових клітинах та з синтезом особливих білкових матриць {місць кодування інформації) у нейронах вищих відділів центральної нервової системи. З віком у дітей механізми пам'яті значно змінюються: у дитинстві перебільшують слідові (синтетичні) механізми пам'яті і лише з віком значно ускладнюються системи накопичення (запам'ятовування) інформації. У молодших школярів (7-9 років) об'ємні показники пам'яті зростають інтенсивніше ніж показники швидкості запам'ятовування. У підлітковому віці об'ємні показники пам'яті знову зростають більш інтенсивно, набуває розвитку також мовно-логічна (абстрактна) пам'ять.

Важливою психологічною якістю людини є її мотиваційно-емоційнана сфера. Мотивації— це активні стани мозкових структур, які здатні стимулювати здійснення дій, що направлені на задоволення власних або суспільних потреб. Мотивації проявляються у поведінці і поділяються на біологічні і пізнавальні.

Емоції— це суб'єктивне відношення людини до зовнішніх та внутрішніх подразників. Емоції в певній мірі пов'язані з мотиваціями і бувають позитивними та негативними. Вважається, що емоції формуються на рівні структур лімбічної системи. Згідно теорії J. П. Павлова позитивні емоції виникають при підтримці динамічного стереотипу, а негативні емоції — при його порушенні. Згідно теорії В. П. Симонова емоції виникають при порівнянні існуючої (поточної) інформації з потрібною, що міститься в пам'яті і сприяє задоволенню певної потреби.

Мотивації і емоції виникають у дітей з перших днів життя. До 5-6 років у дітей перебільшують біологічні мотивації, емоції у цей час несталі, їх зовнішнє проявлення може бути нестримним і дуже контрастним. Починаючи з 7 років разом з накопиченням пізнавальної інформації, мотивації набувають певного характеру, розвиваються пізнавальні аспекти мотивацій. В той же час формується здатність стримувати емоції, але остаточно це стабілізується лише у 15-2 7 років.

Нервова система виконує в організмі людини також певну трофічну функцію, впливаючи на обмін речовин та на харчування тканин і органів. У регуляції цих процесів приймають участь всі відділи нервової системи, але особливу роль у цьому відіграють гіпоталамус (де міститься центр обміну речовин) та кора головного мозку. При порушенні іннервації тканин (наприклад, під час операції на тому чи іншому органі) в них може розвиватись порушення обміну речовин і місцеве зменшення або навіть припинення трофіки. Наслідком цього може стати деградація (дистрофія) відповідних тканин і цілих органів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андріанов B.C. Методичні рекомендації до лабораторнопрактичних занять з основ теорії і методики фізичного виховання. — Кривий Ріг, 2000 — 42 с.

2. Андріанов В Є. Основи фізичного виховання. Методичні рекомендації для студентів факультету вчителів початкових класів. — Кривий Ріг, 2002. —50 с

3. Антонік О. В., Антонік В. /., Соціальна медицина Украіни-Індикатор фізичного і духовного здоров'я народу. //Збірка наук, праць *Актуальні проблеми духовності*, Bun. 5. — Кривий Ріг: СП Міра, 2004. — С.222-232.

4. Антонік /. П., Антонік В. і Фізіологічні дослідження нервових процесів та вищої нервової діяльності. — Кривий Ріг: ВД Суха Балка, 2006. —126с

5. АпанасенкоГ.Л., Попова Л. А. Медицинская валеология. — К: Здоров'я, /998.—224 с.

6. Безруких М. М., Сонькин В. Д., ФарберД. А. Возрастная физиология (Физиология развития ребенка). — М.: ИЦ 'Академия*, 2002. —-416с.

7. ВобрицьклВ. І. Анатомія, вікова фізиологія і школьна гігієна. Навч. метод, посібн. — К.: Професіонал, 2004. —80 с.

8. Булич Є Г., Mypaeoe і. В. Валеологія. Теоретичні основи валеології. — ft: Знання, 1997.—224 с.

9. Валеологія. Навч. посібн. для студ. вищих педагогічних закладів освіти /за ред. В. І. Бобрицької. — Полтава: Полтавський ПДУ, 2000. — /46 с.

10. Гальперин С И. Анатомия и физиология человека. Возрастные особенности с основами школьной гигиены. — М.: Высшая школа, 1974. — 468 с.

11. Гальперин С. И. Физиологические особенности детей. — М.; Просвещение, 1965. —243 с.

12. Ганонг Вильям Ф. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ.. Наук, редактор перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська. — Львів: БАК, 2002. — 784 с.

13. Глазырина Л. Д. Физическая культура —дошкольникам: Младший возраст: Пособие для педагогов дошк. учреждений. — М.: Владос, 2001. — 272 с.

14. Глазырина Л. Д. Физическая культура — дошкольникам: Средний возраст: Пособие для педагогов дошк. учреждений. — М.: Владос, 2001. — 304 с.

15. Глазырина Л. Д. Физическая культура — дошкольникам: Старший возраст: Пособие для педагогов дошк. учреждений. — М.: Владос, 2001.—264 с.

16. Грибан В. Г. Валеологія. —К: Центр навчальної літератури, 2005. —256 с.

17. ГуминскийА.А., Леонтьева Н. Н., Маринова К. В. Руководство к лабораторным занятиям по общей и возрастной физиологии. —М.: Просвещение, 1990.—238 с.

18. Данилова Н. Н. Психофизиология: Учебник для ВУЗов. — М.: Аспект Пресс,2001.—373с.

19. Дробинская А. О. Основы педиатрии и гигиены детей раннего и дошкольного возраста. —М.: Владос. 2003. —400 с.