Гігієна та фізіологія фізичного виховання

План

1. Критерії оцінки фізичного розвитку та стану здоров'я дітей

2. Особливості реакцій організму дітей на фізичне навантаження

Фізіологічні вимоги до фізичного виховання дітей

Критерії оцінки фізичного розвитку та стану здоров'я дітей

Хід та результати фізичного і розумового розвитку кожної дитини безпосередньо впливають на стан їх здоров'я і навпаки: став здоров'я впливає на кінцевий результат фізичного та розумового розвитку, обумовлює вибір прийомів та методів загального та спеціального навантаження, соціально — психологічного та фізичного виховання.

Поняття здоров'я можна визначити як оптимально врівноважений природний стан організму, який знаходиться у гармонії з оточуючим середовищем і не має будь-яких хвороб.

Здоровий стан людини об'єктивно визначається по сукупності антропометричних, клінічних, фізіологічних та біохімічних показників. Всі ці показники в певній мірі залежать від спадкоємності, віку, статі, умов виховання, кліматичних та географічних умов життя.

З метою оцінки стану здоров'я дітей використовуються такі показники, як загальна захворюваність, інфекційна захворюваність, індекс здоров'я, відсоток тих хто тривало та часто хворіють, розповсюдженість і структура захворюваності, відсоток осіб з нормальним фізичним розвитком і осіб, які мають вади у фізичному або розумовому розвитку; розподілення дітей по групам здоров'я.

Інтегральну характеристику захворюваності дітей різного віку і статі, як альтернативи здорового стану, дають показники загальної захворюваності, яка враховує розповсюдженість усіх можливих захворювань, як гострого так і хронічного характеру серед дитячого населення певного регіону (району, міста, держави) за певний період часу. Ці данні отримують на підставі аналізу звертань за медичною допомогою (по записам лікарів у медичних картках), або на підставі обробки результатів масових медичних оглядів дітей і підлітків.

Загальна захворюваність формується багатьма факторами, серед яких з і загальний рівень здоров'я населення (в тому числі генетичне здоров'я), соціальні, екологічні, санітарно — гігієнічні і, навіть, організаційні фактори. Крім того, загальна захворюваність має вікові і статеві особливості і залежить від якості виховання (в тому числі фізичного), від дотримання здорового способу життя, від особистого свідомого ставлення кожної людини до свого здоров'я.

Існуючи соціально-економічні проблеми сучасного українського суспільства, разом з морально-психологічною кризою у свідомості широких верст населення, призвели до розквіту нездорових тенденцій у відношенні людей до свого здоров'я, до здоров'я своїх нащадків. Зловживання алкоголю, паління, наркоманія стали дуже поширеними навіть серед школярів, в тому числі серед молодших школярів як хлопців так і дівчат. За останні 15 років Україна досягла рекордної швидкості розповсюдження синдрому набутого імуннодефіциту (СНІДу) і з 2002 р. займає четверте місце у світі по кількості хворих на це захворювання. В Україні запанували туберкульоз, онкологічні хвороби, серцево-судинні захворювання. За даними літератури (О. В. Антонік, В. І. Антонік, 2004; І. П. Антонік, В. І. Антонік, 2006; В. Г. Грибан, 2005, та інші), середня тривалість життя людей в Україні за період 1992 — 2003 років зменшилась на 5 років і тепер не перевищує 67 років (у Дніпропетровській області — 59 років). Серед випускників сучасних шкіл значно зменшився відсоток здорових дітей, а рівень фізичного розвитку у більшості з них оцінюється переважно як "низький" та "нижче середнього". Ще більш невтішні данні приводить А. О. Дробинська (2003) згідно яких серед сучасних немовлят більше 45 % мають хронічні хвороби, травми або вади розвитку. Серед причин цього є як генетично обумовлені, так і такі, що пов'язані з нездоровим способом життя батьків, або з прямою дією негативних екологічних факторів середовища.

Проведені авторами посібника дослідження загальної захворюваності школярів Кривого Рогу за 1997-2002 роки на базі 4-х загальноосвітніх Саксаганського району (СШ № 19, 91, 107 і 120) свідчать про те, що в середньому за рік найбільша частота захворюваності має місце у дітей першого класу (табл. 18). Отримані дані також вказують, що кожен хлопчик, або дівчинка 6-7 років хворіють за рік більше 2-х разів. У 2-3 класах частота захворювань зменшується до 1,09-1,35 разу. Найменша частота захворювань у 5-6 класах, а починаючі з 7 класу знову зростає. Особливої різниці у частоті захворювань хлопців і дівчат не виявлено. Кількість випадків захворювань на 1000 осіб обстежених за весь шкільний період для всіх школярів (за винятком хлопців 5 класу) перебільшує

Таблиця 18

Показники загальної захворюваності школярів 1 -9 класів шкіл Кривого Рогу (середні дані за 1997-2002 рр.г)

1000, що свідчить про те, що приблизно 1/3 всіх дітей хворіє за рік два і більше разів. Результати аналізу розповсюдженості різних форм захворювань серед сучасних школярів приведені у табл. 19 (crop. 225-226). Аналіз цих результатів свідчить, що найбільш поширеними хворобами у дітей як молодшого так і старшого шкільного віку є хвороби органів дихання і, в основному, гострі респіраторно-вірусні інфекції (ГРВІ), грип та ангіни, що свідчить про послаблені імунні сили організму дітей. На другому місці, як у хлопців так і у дівчат, хвороби кістково-м'язової системи. Далі йдуть інфекційні та паразитарні хвороби. Достатньо розповсюджені серед дітей Кривого Рогу психічні розлади, ендокринні та алергічні захворювання, хвороби нервової системи та органів чуття. З віком є тенденція збільшення кількості хвороб органів травлення, органів виділення та статевих органів (особливо серед хлопців). Велике занепокоєння викликають дані про кількість дітей (особливо 1-3 класів), що дають позитивну реакцію Манту на туберкульоз.

В табл. 20 (див. cтop. 227) наведені порівняльні данні про рангове місце розповсюдженості окремих форм захворювань серед дітей в динаміці 1990-2001 pp.

Результати свідчать, що за період спостережень у структурі захворювань дітей відбулись значні зміни. Сучасні Діти, особливо хлопці молодшого та середнього шкільного віку (на відміну від своїх однолітків 90-х років), найчастіше усього хворіють не тільки хворобами органів дихання, а і хворобами кістково-м'язової системи, хворобами нервової системи та органів чуття, хворобами органів травлення, а серед хлопців старших класів на третє місце серед усіх хвороб вийшли хвороби сечостатевої системи, а на друге — інфекційні та паразитарні хвороби.

Серед сучасних дівчаток молодшого і середнього шкільного віку поширилися захворювання органів травлення та хвороби нервової системи і органів чуття. У дівчат старшого шкільного віку на друге місце вийшли хвороби органів травлення, а на третє — захворювання кістково-м'язової системи. Наведена інформація, разом з результатами анкетного опитування учнів, свідчить, що характер змін структури захворювань сучасних школярів може у значній мірі бути обумовлений тим, що не-хтуються гігієнічні вимоги до фізичного виховання та організації роботи

Закінчення табл. 19

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10

X. | Хвороби органів дихання

(J 00-j 99) | 1-1.3 | 0,3-0,6 | 0,3-0,4 | 0,2-0,7 | 1.1-1,3 | 0,4-0,7 | 0,3-0,5 | 0,3-0.4

втому числі: ГРВІ, грип,

ангіни | 0,8-0,9 | 0,4-0,5 | 0,2-0,3 | 0,2- 0.4 | 0,9 | 0,3-0,5 | 0,2-0,3 | 0,2-0,28

бронхіт, пневмонія | 0,1 | 0,05-0,15 | 0,07-0,08 | 0,07-0,25 | 0,2-0,4 | 0,1-0,2 | 0,08-0.1 | 0,1-0,18

XI. | Хвороби органів

травлення (К 00-К 93) | 00,1 | 0,03 | 0,08-0,15 | 0,02-0,1 | 0,1 | 0,05-0,1 | 0,04-0,08 | 0,04-0,12

XII. | Хвороби шкіри (L00-L99) | 0,1 | 0,03 | 0,04-0,06 | 0,01-0.04 | 0,1 | 0,03-0,05 | 0,04 | 0.01

XIII. | Хвороби кістково-

м'язової системи (М 00-М 99) | 0,3 | 0.06-0,15 | 0,04-0,2 | 0,04-0,08 | 0,2-0,3 | 0,1-0,15 | 0,04-0,08 | 0,04-0.12

XIV. | Хвороби сечостатевої

системи (N 00-N 99) | 0 | 0,02-0,03 | 0,02-0,14 | 0,04-0,1 | 0,1 | 0,05-0,1 | 0,02-0,04 | 0,04-0,04

XIX. | Травми та отруєння

(S00-T98) | 0 | 0,02-0,15 | 0,02-0,04 | 0,04 | 0 | 0,02-0,05 | 0,02-0,03 | 0,02-0,06

XX. | Інфіковані на

туберкульоз | 0,2 | 0,1 | 0,08 | 0,04 | 0,3 | 0,09 | 0,05 | 0,06

Таблиця 20

Рангове місце розповсюдження окремих форм захворюваності серед дітей різної статі і

віку (1990 p.—за даними І. Д. Дубинської;2001 р. — власні дані)

Стать | Вікова група, років

6-10 | 11-13 | 14-16

1990 р. | 2001 р. | 1990 р. | 2001 р. | 1990 р. | 2001 р.

Хлопці | І | Хвороби органів

дихання | Хвороби

органів

дихання | Хвороби

органів

дихання | Хвороби

органів

дихання | Хвороби

органів

дихання | Хвороби

органів

дихання

II | Інфекційні

хвороби | Хвороби

нервової

системи та

органів чуття | Травми та

отруєння | Хвороби

кістково-

м'язової

системи | Травми та

отруєння | Інфекційні

хвороби

III | Хвороби

органів

травлення | Хвороби

кістково-

м'язової

системи | Хвороби

нервової

системи

та органів чуття | Хвороби

органів

травлення | Хвороби

нервової

системи

та органів чуття | Хвороби

сечостатевої

системи

Дівчата | І | Хвороби

органів дихання | Хвороби

органів

дихання | Хвороби

органів

дихання | Хвороби

органів

дихання | Хвороби

органів

дихання | Хвороби

органів

дихання

ІІ | Інфекційні

хвороби | Інфекційні

хвороби | Травми та

отруєння | Хвороби

нервової

системи та

органів чуття | Травми та

отруєння | Хвороби

органів

травлення

ІІІ | Алергічні

хвороби | Хвороби

нервової

системи

та органів чуття | Хвороби

нервової

системи

та органів чуття | Хвороби

органів

травлення | Хвороби

нервової

системи та

органів чуття | Хвороби

кістково-

м'язової

системи

у школі, вимоги до особистої гігієни