Ігри на перервах проводяться з метою поповнення дефіциту рухової активності дітей, раціональної організації відпочинку учнів під час перерв, зняття стомлення та підвищення розумової працездатності. У школах передбачений термін перерв між уроками 10 хв., велика перерва між другим і третім уроками (30 хв.), або дві великі перерви між другим-третім і третім-четвертим уроками по 20 хв,

Наведемо приклади змісту деяких фізкультпауз, які задаються у віршованій формі:

Під час перерв учні повинні знаходитися поза класом. В теплий час (осінь, весна) учням найкраще знаходитися на свіжому повітрі, а взимку — у коридорах або у рекреаціях (зелених кутках природи).

Спеціальні дослідження вчених дозволили знайти оптимальний режим фізичних навантажень під час великої перерви. Ці навантаження повинні бути на рівні малої і середньої інтенсивності, не викликати значної стомленості, бо дуже збуджуючі ігри можуть знизити подальшу працездатність дитини, зменшити її зосередженість.

При проведенні перерв на свіжому повітрі з учнями проводяться рухливі ігри, вправи з м'ячем, лазіння по канату. Для вибору гри на час перерви слід враховувати кількість дітей, які приймають у ній участь, їх вік, фізичні можливості. Необхідно пропонувати посильні ігри та визначати в ній місце кожного учня. Правила гри повинні бути простими і відомими учням. Під час перерв не доцільно опановувати нові види ігор. Підбираються також такі ігри, у яких можна використовувати просте ігрове обладнання (м'ячі, скакалки, прапорці). Прикладом ігор на період перерв можуть бути ігри типу "Запам'ятай своє місце", "Всі на місці", "Сусід зліва".

Необхідно, щоб на перервах учні користувалися повною свободою при виборі гри або інших видів розваг. Тільки в цьому випадку перерви можуть бути засобами активного відпочинку дітей з різними типами нервової системи та з різним складом інтересів.

Фізкультурно-масові заходи у позанавчальний час

Фізкультурно-масові заходи, які проводять у позанавчальний час, необхідно за змістом пов'язувати з уроками фізичної культури або з оздоровчими заходами в режимі дня. Цим забезпечується різноманітність фізичної підготовки учнів, а також досягається профілактика стомлення та підвищення розумової працездатності за рахунок активного відпочинку.

У зв'язку з особливостями психічного та фізичного стану дітей молодшого шкільного віку, робота з фізичного виховання у позанавчальний час не може проводитися учнями самостійно, а повинна бути організована у рамках фізкультурного гуртка під керівництвом викладача.

Керівник гуртка (найчастіше це учитель фізичної культури) може обрати у кожному класі із числа учнів помічника учителя з фізичної культури. Всю роботу гурток повинен проводити за планом. Спираючись на цей план, у школі можуть організовуватись фізкультурні свята, показові виступи, спортивні змагання. Роботу фізкультурного гуртка доцільно висвітлювати на спортивному стенді або у спільному випуску спортивної газети.

Гурток фізичної культури звично комплектується з учнів, які мають бажання після уроків додатково займатися фізичною культурою і не мають для цього медичних протипоказань. У гуртку повинно бути не більш 20 осіб. Комплектування гуртка проводиться з урахуванням віку, фізичної підготовки, а також за статевим складом учнів.

Робота у гуртках найчастіше проводиться на основі навчальної програми з фізичної культури. У заняття включаються різні ігри, елементи легкої атлетики та гімнастики. При цьому слід частіше , змінювати характер вправ, проводити заняття ігровим методом, включаючи елементи змагань.

З учнями, віднесеними за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, заняття у спортивних гуртках проводяться окремо. В цьому випадку групи комплектуються з учнів з однотипними відхиленнями у фізичному розвитку або захворюваннями і не більше ніж по 15 осіб у кожній групі. Зарахування у оздоровчі групи проводиться за рекомендаціями лікаря. Заняття з учнями, які відносяться до спеціальних медичних груп, повинні проводити вчителі з фізичної культури, які пройшли спеціальний семінар або курси підвищення спеціалізації.

Спортивні змагання можуть проводитися серед учнів однієї школи або між фізкультурними колективами кількох шкіл. Необхідно, щоб кожен, навіть найслабший учень, відчув себе безпосереднім учасником змагань, знайшов упевненість у собі.

Для участі у позашкільних змаганнях створюються збірні команди по окремим видам спорту. При організації змагань необхідно дотримуватися таких вимог:*

повинна бути визначена вікова група учасників змагань;*

змагатися учні можуть тільки за тими видами спорту, якими вони регулярно займаються;*

для участі у змаганнях необхідна обов'язкова попередня підготовка (тренування) учнів-учасників змагань по тим видам спорту; по яким будуть відбуватися самі змагання.

При проведенні, наприклад, змагань з футболу кожна команда може приймати участь тільки в одній грі за день. Тривалість змагань для учнів початкових класів не повинна перевищувати однієї години. За один-два місяці до початку змагань розробляється спеціальне положення, де визначаються задачі, час, місце і умови проведення змагань, форма одягу, програма, порядок визначення переможців і нагородження кращих команд (учасників).

В молодших класах в програму змагань можуть включатись рухливі ігри з різними предметами і без них, ігри типу естафети "Веселі старти". Змагання повинні проводитись, як правило, серед змішаних команд по 12-18 осіб у кожній (порівну хлопчиків та дівчат),

Уважно слідкуючи за ходом гри (естафети), учителю необхідно регулювати фізичне навантаження такими методичними прийомами:*

збільшення (зменшення) часу гри (естафети);*

збільшення кількості повторень елементів гри (естафети);*

збільшення (зменшення) розмірів майданчика (дистанції);*

зміна характеру і правил гри (естафети);*

зміна ведучого;*

зміна кількості учасників гри (естафети).

Протягом гри (естафети) необхідно виховувати природність рухів, повну мобілізацію рухових здібностей учасників гри (естафети), культуру суперництва.

Гру (естафету) слід закінчувати організовано і своєчасно, не допускаючи втоми, надмірної збудженості, зниження інтересу до гри.

Після закінчення гри (естафети) доцільно давати спокійну ходьбу і вправи на увагу, підвести підсумки, об'явити результати, привести приклади позитивних дій окремих учасників іри, вказати на помилки.

Нижче наведені приклади деяких естафет із застосуванням загально розвиваючих вправ з предметами та без них:

I. Клас ділиться на декілька команд.

1. В положенні напівприсядки дійти до фінішу, там зробити 5 нахилів вперед (не згинаючи коліна) і повернутися напівприсядки назад, передати естафету.

2. "Собачим ходом" дійти до фінішу і назад.

3. "Зайчиком" дострибати до фінішу, присісти 5 разів і "зайчиком" повернутися назад.

4. Присядки дострибати до фінішу, повернутися назад бігом.

5. Добігти до фінішу, в упорі лежачи на стегнах зробити 8 віджимань і повернутися назад бігом.

II. Клас ділиться на 3-4 команди. В 10-12 м від стартової лінії проти кожної команди установлюють орієнтир (прапорець, м'яч і т. д.). Усі гравці по черзі виконують однакові завдання. Виграє команда, яка першою закінчила естафету.

1. Стрибком на двох ногах (руки на поясі) треба дострибати до фінішу і назад віддати естафету партнеру.

2. На одній нозі (другу тримаємо рукою) дострибати до фінішу. Змінити ногу, повернутися назад і віддати естафету наступному гравцю.

3. Добігти до фінішу, взяти скакалку і стрибнути через неї 5 разів, покласти її і повернутися назад і віддати естафету наступному гравцю.

4. Стрибати з м'ячем між ногами до фінішу, повернутись назад бігом і віддати естафету партнеру.

НІ. Учні діляться на команди.

1. Біг до фінішу і назад з високим підніманням стегна.

2. Добігти до фінішу і назад, обертаючи руки в різні сторони.

3. Добігти до фінішу, там зробити 8 нахилів в сторони, руки за головою, повернутися назад.

4. Дійти до фінішу в глибокому нахилі, охопивши себе за ступні ніг.

5. Дійти в повному присіді до фінішу, назад повернутися бігом.

6. Стрибками дійти до фінішу і назад.

Успіх у проведенні змагань залежить від чіткої роботи суддівської колегії, яку повинен очолювати головний суддя. Змагання завжди повинні починатися парадом учасників змагань.

Спортивні ігри є найбільш цікавим видом змагань і в той самий час найбільш важким, особливо для дітей молодших класів. Під час спортивних ігор всі учні вступають у безпосередній поєдинок, вони всі одночасно борються, наприклад, за володіння м'ячем, і тут можливі конфліктні ситуації.

Задача суддів полягає в тому, щоб не тільки слідкувати за дотримуванням правил тієї чи іншої гри, а ще і за тим, щоб спортивна гра не прийняла азартного характеру, тобто судді повинні ще контролювати психічний стан учасників. Для зняття напруги змагань рекомендується використовувати короткочасні зупинки, які знижують темп гри, а також частіше міняти гравців.

Нижче наведено основні вимоги, які необхідно мати на увазі при організації змагань, наприклад, з футболу. Поле для дітей 8-12 років повинно бути розміром 40x60 м. Дозволяється проводити ігри на майданчиках меншого розміру, які мають футбольну розмітку. Для гри використовується звичайний футбольний м'яч. Учасники змагань розділяються на вікові групи: 6-7-8, 9-10 або 11-12 років. Протягом гри дозволяється будь-яка кількість замін гравців. Спортивна форма учасників гри складається з футболки та трусів (тренувального костюма) та