УДК 32.001:329:323.1

Демчишак Р.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПИТАННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ СОЦІАЛІСТИЧНОГО СПРЯМУВАННЯ: 1920-1930-ТІ РОКИ

Досліджено діяльність українських політичних партій соціалістичного спрямування - Української соціалістично-радикальної партії (УСРП) та Української соціал-демократичної партії (УСДП). З'ясовано місце національного питання в програмних документах даних партій. Прослідковано фактори, що вплинули на еволюцію поглядів досліджуваних партій щодо розв'язання національного питання.

Ключові слова: національне питання, політична партія, партійне будівництво, Західна Україна, українізація, соціалізм, соціал-демократія, ідеологія.

Исследована деятельность украинских политических партий социалистического направления - Украинской социалистически-радикальной партии (УСРП) и Украинской социал-демократической партии (УСДП). Выяснено место национального вопроса в программных документах данных партий. Проследованы факторы, которые повлияли на эволюцию взглядов исследуемых партий относительно решения национального вопроса.

Ключевые слова: национальный вопрос, политическая партия, партийное строительство, Западная Украина, украинизация, социализм, социал-демократия, идеология.

The research of the activity of Ukrainian political parties of socialist bias, that is, Ukrainian Socialist Radical Party (USRP) and Ukrainian Socialist Democratic Party (USDP) has been made. The impotence of the national problem in the programme docUments of above-mentioned parties has been stated. Factors inflUencing the evolUtion of the views of the parties Under research concerning the solUtion to national problems has been investigated.

Key words: national question, political party, party development, Western Ukraine, Ukrainiazation, socialism, social democracy, ideology.

Актуальність проблеми. Процеси активного партійного будівництва в сучасній Україні поглиблюють зацікавленість науковців, політиків, широких кіл громадськості діяльністю українських політичних об'єднань минулого. Особливо цінним є досвід політичних партій, що складали багату та ідеологічно різношерстну партійно- політичну палітру Західної України в 1920-1930-ті рр. Цікавим є аналіз факторів, що впливали на еволюцію поглядів українських соціалістичних партій щодо розв' язання національного питання в контексті пошуку національної ідеї в сьогоднішній Україні, можливостей узгодження ідеологічно-програмних партійних принципів із загальнонаціональним курсом розвитку.

Ступінь дослідженості проблеми. Окремі аспекти діяльності різних українських політичних партій Західної України 1920-1930-х рр. були предметом досліджень Ю. Сливки [10], І. Соляра [11], О. Зайцева [4] (парламентська діяльність), М. Швагуляка [16; 17] (проблеми міжпартійної консолідації). Діяльність УСДП у 1930-х рр. найбільш повно висвітлена упраці І. Райківського [8; 9]. У пропонованій постановці проблема досліджується вперше.

Виклад основного матеріалу. Специфікою українських політичних партій Західної України 1920-1930-х рр. було те, що функціонували вони в політичній системі не своєї, а Польської держави. Усі вони, незалежно від ідеологічного спрямування, до найбільш пріоритетних відносили національне питання, складовими якого визначали:

ставлення до політики Польської держави та, відповідно, оцінку становища українців краю;

можливість розв'язання його в рамках Польської держави; 3) ставлення до радянської України та процесів, що там відбувалися; 4) реалізація ідеї незалежності і соборності Української держави.

Попередницею Української соціалістично- радикальної партії (УСРП) була Українська радикальна партія (УРП), що діяла в Галичині з епохи Австро-Угорської імперії. Після ухвали Ради Амбасадорів (рішення представників країн Антанти про входження Східної Галичини в склад Польської держави) 14 березня 1923 р. Українська радикальна партія констатувала, що дана ухвала не змусить український народ погодитися з поневоленням Східної Галичини, Волині, Підляшшя, Полісся й Холмщини та визнати новоутворені кордони. Осягнення повного соціалістичного визволення українського народу було неможливе, на думку з'їзду УРП 1 квітня 1923 р., без здобуття національної самостійності, «яка виявляється в можливості, даній робітничим масам кожної української етнографічної території, самим свободно рішати про свою долю». Партія визнавала потребу спільного фронту всіх українських соціалістичних партій, які прагнули до державної самостійності українського народу в боротьбі з національним, соціальним і культурним поневоленням. УРП вважала «небезпечними ворогами» українського трудового народу Польщу, Румунію і Москву. Засуджували радикали польську владу за ведення політики за допомогою терору: «карних експедицій, трусів, тюрем, контрибуцій і побоїв, ніже в ніякій правовій державі непрактикованих...» [7, c. 56-57].

Після злиття в 1926 р УРП і УПСР (Української партії соціалістів-революціонерів) Волині (до 1-ї світової війни Волинь знаходилася в складі Російської імперії) в одну партію - УСРП, кардинальних змін у програмі розв'язання українського питання не відбулося. Соціалісти- радикали свою партію називали національною і класовою, яка єднає тільки працюючих українців міста і села. УСРП у своїй програмі визнавала необхідність боротьби проти національного гніту на всіх українських землях. У ставленні до радянської України займала безкомпромісну позицію, вважаючи, що «"ради" селян і робітників - це є одна комедія, а в дійсности править той, хто має гармати і гроші, отже Москва» [7, c. 233].

Найзагальніше мету УСРП один з її лідерів Матвій Стахів визначив як соціальне і національне добро українського працюючого народу - «цебто соціяльне й національне визволення українського працюючого народу від усякого визиску, утиску і несправедливости» [12, c. 83].

УСРП ставила розв'язання національного питання в нерозривному зв'язку із демократією. «Демократична ідея дає народові почуття повновартісної нації, рівновартісної однаково хочби з найбільшими чи наймогутнішими іншими націями світу» [12, c. 21] - підкреслював М. Стахів.

М. Стахів вважав, що УСРП розвивалась під впливом «ідеологічного соціалізму» [13, c. 8-9]. Виходячи з цього, він підкреслював, що «наш рух основується [. ] на змаганні за рівне право для всіх. Нація має статися суспільством рівноправних людей, товаришів. Таким чином змагає соціалізм до переведення в життя моральної засади про братерську любов