посаду була не просто групою професіоналів, але і співтовариством однодумців- людей-однодумців, об'єднаних єдиною ідеєю і відданих своєму лідеру.
Маркетинговий підхід до організації виборчої кампанії вимагає самого уважного обліку в стратегічних планах принципу географічного пріоритету, тобто відношення електорату до різних політичних сил у різних регіонах країни. Україна в цьому плані являє собою досить строкатий політико-географічний ринок, що ще раз було підтверджено в період проведення останніх президентських виборів в нашій країні. У той же час виборча кампанія 2004-2005 рр. пройшла більш організовано і, найголовніше, осмислено, позначався досвід, накопичений і політичними суб'єктами і електоратом. Багато авторів однозначно заявляють, що минулі вибори відрізнялися, насамперед, своєю "технологічною спрямованістю, що спонукували електорат до відповідного вибору.
ЛІТЕРАТУРА
Прикладная политология: Учебник. - М., 1998.
Пшизова С.Н. Финансирование политического рынка: теоретические аспекты практических проблем // Полис. - 2002. - № 1. - С. 18-30.
Shiratori R. Methodology, Concepts, Training and Communication of Political Finance Research. Paper presented at the XVIII World Congress of the PISA. Quebec City, 2000, August 1-5.
Watts D. Political Communication Today. - Manchester, etc., 1997.
Wayn S.J. The road of the White House 1996. The politicks of president.
Elections. - New York, 1996.
Петров О. Социологические избирательные технологии. - Днепропетровск: Арт-Пресс, 1998. - 164 с.
Полторак В. Політичний маркетинг та організація виборчих кампаній // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2002. - № 1. - С. 61-79.
Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному Олімпі. Соціологія і технологія політичної боротьби. - К.: Абрис, 1993. - 128 с.
Ковлер А. Избирательные технологии: российский и зарубежный опыт. - М., 1995.
Римар Н. Використання засобів політичної реклами та Public Relations у боротьбі за політичну владу // Людина і політика. - 2002. - № 4. - С. 58-62.