УДК 32.019.51(4)

Палагнюк Ю.В., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

Реформи у сфері засобів масової інформації у постсоціалістичних країнах Центральної та Східної Європи у 1990-х роках

У статті проаналізовано особливості медіа реформ у країнах Центральної та Східної Європи у 1990-х роках. Приділяється увага визначенню спільних аспектів (правових, політичних та економічних) та характеристиці головних проблематик даного процесу для всіх країн регіону.

Peculiarities of the media reforms in the countries of Central and Eastern Europe in the 1990-s are analyzed in the article. The attention is paid to the definition of the common aspects (legal, political, and economic) and characteristics of the main challenges of this process for all countries of the region.

На початку 1990-х років перед країнами Центральної та Східної Європи у процесі

постсоціалістичних трансформацій постало питання про запровадження медіа реформ. Це було потрібно для зміни цілої медіа системи кожної країни від централізованих, підконтрольних медіа, що знаходяться під цензурою держави, до демократичних, незалежних та плюралістичних засобів масової інформації.

Разом із тим, цей процес виявив багато особливостей та перешкод на шляху реформування засобів масової інформації у всіх країнах регіону, незважаючи на те, що загалом чітко прослідковувалася диференціація результатів таких реформ. Як влучно визначила Джейн Кюррі у 1992 році про процес змін у секторі засобів масової інформації "медіа системи у Східній Європі стали як переможцями, так і жертвами кінця комуністичного правління" [2, с. 231].

Метою даної роботи є показати багатоманіття медіа реформ та їх аспектів у країнах Центральної та Східної Європи, а завданнями виступають визначення спільних напрямків та проблематик реформ у сфері медіа, а також певних визначальних особливостей цього процесу. Буде показано, що медіа реформи у постсоціалістичних країнах мають багато спільних рис, аспектів і проблем, незалежно від успішності реформ, а саме - свободи засобів масової інформації. Автором було проаналізовано фундаментальні роботи визначних світових спеціалістів у сфері медіа реформ країн постсоціалістичного регіону, таких як: Джон Довнінг [1], Томас Гобан-Клас [2], Петер Грос [3], Керол Якубовіч [4], Яна Ландж [5], Ліана Гіоргі [6], Ендрю Мілтон [7,8], Прайс Е. Монро [9], Патрік О'Ніл [10, 11], Девід Палетц [12, 13], Колін Спаркс та Анна Рідінг [14], Славко Сплічал [15], Міклос Жукозд [16] та інших.

Дослідження політологічних аспектів комунікацій може вплинути на розуміння того, як інформацію використовують у ролі посередника, як її контролюють, розповсюджують та сприймають. У цьому сенсі вивчення політики щодо комунікацій у той же час є аналізом демократичної або недемократичної політики.

Співвідношення між демократизацією та медіа реформами у Центральній та Східній Європі є досить комплексним. Засоби масової інформації відіграють важливу роль у побудові демократичного суспільства. Вони

розглядаються як "життєво важливий провідник відносин між державою та суспільством" [10, c. 1]. У погляді на мас-медіа як на "четверту владу" [10] у державі або як на "наглядача (watchdog) уряду" [10] від них очікується критична оцінка дій уряду та забезпечення громадян такою інформацією. Деякі теоретики дослідження ролі мас медіа у суспільстві зазначають, що медіа відійшли від їх ідеалістичної ролі "наглядача уряду". Замість цього вони впливають на формування тісних зв'язків із політичними елітами і, таким чином, обмежують ступінь критичного аналізу уряду та його дій. Інші ж науковці вказують на міцні зв' язки між медіа та ринковими силами, тобто економічними елітами.

Меншої уваги у науковому світі знайшли теорії щодо ролі медіа у суспільстві. Одна з них, теорія модернізації, що відноситься до ранніх ідеалістичних уявлень, вбачає у медіа агента позитивних соціальних змін, при яких самому народу відводиться пасивна роль. Ця ідеалістична точка зору була замінена більш радикальним поглядом на медіа як на засіб глобального капіталістичного домінування та імперіалізму.

Загалом, як "контролери

інформації" (gatekeepers of information) [10] засоби масової інформації мають потужну здатність формувати громадську думку та сприйняття суспільством політичних та інших процесів у державі загалом. Вони відіграють важливу роль у створенні та функціонуванні громадянського суспільства, адже без цього свобода слова і, звідси, фундація демократичного суспільства є неможливою. Зрозуміло, що засоби масової інформації у певній формі є критичними до створення демократичного суспільства. Саме тому запровадження реформ у сфері мас медіа стало таким же важливим кроком для побудови демократичних суспільств у

постсоціалістичних країнах Центральної та Східної Європи як і реформування економічної, політичної та інших сфер суспільного життя.

Процес демократизації медіа систем в регіоні вказує на потребу як політичних, так і економічних змін, з якими тісно пов' язані правові перетворення та випробування. В той же час, "зміни у політиці щодо медіа (були і) залишаються високо політизованими питаннями" [15, c. 33]. Ступінь та форма державного контролю над засобами масової інформації дуже часто сприймається як цензура. Більш того, у періоди трансформацій чути аргументи про те, що цензуру потрібно залишити, на деякий час, для того, щоб запобігти проявам "ворожих" елементів для демократії. Таким чином, як вважає П. О'Ніл, навіть маргінальна присутність таких поглядів може також існувати як "виправдовування нових еліт в униканні реальних медіа реформ у періоди трансформацій" [10, c. 10].

На початкових етапах реформування сфери засобів масової інформації серед політиків існували певні конфронтації щодо цього