відіграють цю роль [11, c. 2].
Зауважимо, що багато спільних проблем з питанням власності та контролю медіа помітно у постсоціалістичному регіоні в Європі. Т. Гобан-Клас стверджує, що замість того, щоб власниками медіа стали національні приватні власники, такі як: журналісти, місцеві інвестори або соціальні організації, все більше власниками мас-медіа стають міжнародні медіа-конгломерати [2, c. 25]. Для контрасту, П. О'Ніл говорить про те, що навіть якщо медіа знаходиться у приватній власності, власники можуть належати до економічної або політичної еліти країни.
Питання про те, "хто контролює мас-медіа" є дуже політично чуттєвим та втаємниченим практично у всіх країнах постсоціалістичних перетворень, особливо на першому етапі реформування. Часто боротьба за контроль над медіа є досить жорсткою, і вона включає порушення свободи мас-медіа.
Політичні еліти й досі виявляють тенденції до встановлення антидемократичних засобів для просування власних інтересів. Це стосується як Угорщини, так і Польщі, особливо на першому етапі реформ, хоча ці країни визнані як успішні за результатами реформування сфери мас-медіа. Слід зазначити, що у Польщі президент Валенса часто використовував свої конституційні
повноваження для впливу на друковані та аудіо-візуальні засоби масової інформації. В обох Польщі та Угорщині питання про контроль над медіа стало одним із головних питань публічних та політичних дебатів. При цьому аргументи були у дискурсі питань про національну культуру. Наприклад, "польський національний характер" був близько пов' язаний з католіцизмом [6, c. 10].
Вищезазначені приклади вказують на те, що нові системи будуть включати в себе певні важливі характеристики колишньої
тоталітарної моделі. Уряди й досі намагаються контролювати медіа прямо або опосередковано. Існуючі або потенційні закони про медіа мають тенденцію до "захисту" держави (уряду), а не громадянського суспільства, громадян та журналістів [15, c. 42].
Таким чином, на жаль, першопочатково незалежність засобів масової інформації у країнах постсоціалістичного регіону не стала тією панацеєю, якою повинна була стати. Вона не попередила уряди різних політичних переконань у регіоні від спроб нав'язати державний контроль над медіа або маніпулювати медіа у своїх інтересах. Тим більше незалежність медіа не принесла з собою автоматично нейтральність, неупередженість, рівність та відсутність надання переваг певним політичним силам, на яку сподівалися більшість теоретиків та практиків медіа- реформ. С. Сплічал вірить, що уряди країн й досі намагаються контролювати медіа безпосередньо або ж опосередковано. Т. Гобан- Клас зазначає, що розвиваються нові форми контролю щодо медіа-правового регулювання та ринкового контролю. С. Сплічал підсумовує щодо першого етапу (перша половина 1990-х років) перебігу медіа-реформ, що "урядовий контроль над телебаченням та економічні проблеми, які виникли у пресі, залишаються головними перешкодами на шляху до свободи засобів масової інформації у Центральній та Східній Європі" [15, c. 29].
Дослідження вищевикладеної проблеми підводить до висновку про те, що цілі, аспекти та проблеми медіа-реформ були однакові у
ЛІТЕРАТУРА
Downing J. D. H. Internationalizing media theory: transition, power, culture: reflections on mass media in Russia, Poland and Hungary 1980-95. - London: Sage Publications, 1996.
Goban-Klas T. The orchestration of the media: the politics of mass communications in communist Poland and the aftermath. - Boulder, Colo.: Westview Press, 1994.
Gross P. Entangled evolutions: media and democratization in Eastern Europe. - Washington, D.C.: Woodrow Wilson Center Press; Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2002.
Jakubowicz K. Media in Transition. Case of Poland. In Monroe P.E., Rozumilowicz B., Verhulst S.G. Media re- form:democratizing the media, democratizing the state. - London; New York: Routledge, 2002.
Lange Y. Media in the CIS: a study of the political, legislative and socio-economic framework. - Dusseldorf: European Institute for the media, 1997.
Liana G. Post - socialist Media: What Power the West? The changing media landscape in Poland, Hungary and the Czech Republic. - Biddles Short Run Books, 1995.
Milton A.K. The rational politician: exploiting the media in new democracies. - Aldershot: Ashgate, 2000.
Milton A.K. News media reform in Eastern Europe: a cross-national comparison. In Goban-Klas T. Politics versus the media in Poland: a game without rules. - Boulder, Colo.: Westview Press, 1995.
Monroe P.E., Rozumilowicz B., Verhulst S.G. Media reform: democratizing the media, democratizing the state. - London; New York: Routledge, 2002.
O'Neil P.H. Communicating democracy: the media and political transitions. - Boulder, Col.: L. Rienner, 1998.
O'Neil P.H. Post-communism and the media in Eastern Europe. - London: Frank Cass, 1997.
Paletz D.L., Jakubowicz K. Business as usual: continuity and change in Central and Eastern European media. - Cress- kill, N.J.: Hampton Press, 2002.
Paletz D.L., Jakubowicz K., Novosel P. Glasnost and after: media and change in Central and Eastern Europe. - Cress- kill, N.J.: Hampton Press, 1995.
Sparks C., Reading A. Communism, capitalism and the mass media. - London: Sage Publications, 1998.
Splichal S. Media beyond socialism: theory and practice in East-Central Europe. - Boulder: Westview Press, 1994.
Sukosd M., Bajomi-Lazar P. Reinventing Media: Media Policy reform in East Central Europe. - Budapest: CEU Press, 2003.
Freedom House report on Media Freedom, 2003 // www.freedomhouse.org/pfs2003/pfs2003.pdf